|
Звісно, усі ми здавна знаємо на кому може горіти шапка, тому пояснювати не будемо. Народ у нас грамотний – усе розуміє сповна. Ось тільки чи вміють розуміти все як треба ті, кого ми волею чи випадковістю обрали? Єдине, чого я є прихильником і маю тверде переконання – нам ще зарано було проводити вибори на партійній основі. Держава не готова була до такого кроку, а ми його зробили. Тепер пожинаємо плоди. Потерпаємо чи будуть “грошові мішки” дбати про наше законодавство? Чи відсутність в парламенті знаних націонал-демократів, таких як Іван Заєць, Юрій Костенко, Павло Мовчан, Валерій Асадчев, не знівелює нашу українськість?.. Сумно. Особливо це видно на місцях. Знаючи, що до рад місцевого рівня можна легко пройти у списку партій, до місцевих осередків, особливо, де їхні партійні лідери мали високий рейтинг довіри, стали вступати люди, які не особливо позначили себе як громадські чи політичні діячі. Вони, вклавши кошти і пройшовши по списку до місцевих рад, природньо прагнуть взяти “своє”. Це я так, загалом. А тепер підемо далі...
|