«Нашого цвіту по всьому світу».  Виховна година під такою назвою нещодавно відбулася у Чортківському державному медичному коледжі. Її підготували студенти 133 групи разом з куратором М.П.Полутренко.

Як відомо, Україна належить до країн із найчисленнішою діаспорою. Нині, за різними оцінками, від 12 до 20 млн етнічних українців перебуває за межами своєї історичної батьківщини. На жаль, наші співвітчизники продовжують виїжджати за кордон і в наш час. Тому проблема є актуальною сьогодні.

 

Я вже далеко не молодий чоловік, доживаю віку, як то кажуть. У моєму житті було багато складних ситуацій. І зізнаюся, найбільше мене тримала молитва. Не скажу, що я був ревно віруючим, проте, у мене, як і в більшості людей було: як тривога, так до Бога. І Бог ніколи не залишав мене у моїх молитвах.

 

Ще немає й року, а здається, що вже доволі давно на Чортківщині служить во славу Господу Апостольський адміністратор Бучацької єпархії з осідком в Чорткові отець Дмитро Григорак чину Святого Василія Великого. Адже за цей час будівля, де знаходиться резиденція єпархії ніби зажила активним християнсько-громадським життям: приходять вечори духовної поезії, яку пишуть поети-початківці єпархії; відкриття кімнати-музею жертв сталінських репресій, яку зініціювала колишній політв`язень, а нині мешканка благодійної служби "Карітас" пані Марія Штепа. Де о. Дмитро ЧСВВ та духівники з канцелярії підхопили цю ідею і втілили в життя у кращий спосіб. Не беруся перераховувати усю роботу греко-католиків, особливо отців-василіан на теренах нашого краю, бо всі знають їх душпастирські діалоги  із також слідчого ізолятора чи із недужими в каплиці у райлікарні, де правляться святі Літургії. Звичайно, я цілком могла б у спробі переліку багато чого пропустити. Проте, як на мене, не перелік важливий, а сам благодатний дух Божої справи.

 

Минулоріч, коли літо хизувалося яскравим і гарячим промінням сонця, ми тричі зустрічалися на сторінках нашої газети із Володимиром Луцівим. А чортківські просвітяни та молодий талановитий бандурист Дмитро Губ`як мали приємне знайомство з відомим бандуристом і співаком, котрий виступав на відомих сценах світу, журналістом, імпресаріо - Володимиром Луцівим.

 

За роки нашої незалежності настрій людей змінювався від ейфорій і надій на краще до глибокого розчарування і, зрештою, глухої байдужості до всього, що діється в державі - беззаконня, до тупості чиновників і їх жадібності, до парламенту, який дивно перетворився в "комеді клаб", тобто комедійний клуб, і, на жаль, - до рідної мови.

А до чого тут мова? Питання стоїть як день прожити, а мова нікуди не дінеться, - так думка, напевне, домінує у більшості. Але якщо подумати, то від мови залежить дуже багато, якщо не все.

 

З березня під егідою Чортківської райдержадміністрації триває весняна толока.

 

11 квітня відбулися загальні збори чортківських "зелено світців". Колегія "Зеленого Світу"  звітувала про зроблене за минулий рік. А минулоріч організація відзначила свій перший, десятилітній ювілей. Це змушує озирнутися на пройдений шлях, підсумувати здобутки та помилки. І хоча наша «зелена» спільнота все ще не є надто чисельною, їй є чим пишатися: щороку започатковуються нові справи, деякі з них - вперше у нашому місті, області та в Україні.

 

Ми уже згадували, що остання 25 сесія Чортківської міської ради була наповнена великою кількістю питань, до яких ще доведеться повертатися. Правда, реально усвідомити широту об`єму проблемних питань на початках було складно. Дається взнаки те, на що уже не раз скаржилися депутати міської ради: не всі питання, що потрапляють на сесію, є достатньо підготовленими. Очевидно, до таких й належить питання затвердження технічної документації з сервітутного землекористування по вулиці Шевченка Федорович Олександрі Казимирівні для влаштування окремого входу площею чотири квадратних метрів.

 

У цей передсвятковий час християнський люд молитовно вболіває за рідних, близьких, щиро жалкує за гріхи і прагне оновитися, очиститися у часі Великого Посту. Свята ж на порозі. Цієї неділі, що поспішить за буденними клопотами, матимемо Вербну (Квітну) неділю. А там, за тиждень - Великдень. То ж на оновлення і покаяння, щирого жалю за гріхи наші, що цвяхами муки прибили тіло Ісуса Христа до мученицького  Хреста на Голгофі, в Чорткові відбулася Хресна Дорога. Миряни Чорткова пройшлися спільною Хресною Дорогою.

 

Хто не знає Ігоря Тадейовича? Ігоря Тадейовича знають всі. Особливо, коли вони літ надцять тому закінчили легендарну "сьому" школу міста Чорткова і проявляли таланти до співу або, коли пройшли через навчання у Чортківьсокму педагогічному училищі. Ось скажеш: "Ігор Тадейович", і пояснювати більш нічого не треба. Усі знають, що це - Андриїшин.