Затишні парки, маленькі сквери. Стадіони, розлогі й тінисті каштани, комфортні лаковані лавки - все це у минулому. Ми не пам`ятаємо, що таке погуляти у чистій гущавині дерев та кущів з дітьми чи друзями. Відсутність зелених ділянок у Чорткові спотворює його, змушуючи молодь проводити вільний час у барах за бокалами пива чи чаркою горілки. Навіщо забудовувати практично всі вільні місця, що ще залишилися у нашому місті? У нас є парк, де колись розташовувались каруселі, різні скульптурки - ще, до речі, цілі (!), а не з руками, ногами!!! Де ті знамениті "дід і баба"? Не можна поставити нові?! Око радують хіба що ялини і берізки біля ріки. Єдине, чому люди опиняються на території парку - це посидіти в "Кнайпі" чи "відтягнутися" в "Chicago".

Повірте, пенсіонерам, вагітним чи недужим це ні до чого. Вони (та й всі) прагнуть спокою, а не дикого вереску! Всі люблять чисті лавки, а не дерев`яні дошки, обплямовані пивом і різними напоями. А де дітвора краще проведе час влітку, як не на "веселих гірках" чи "чортовому колесі". Похвально, що у нас є дитячий майданчик з тими міні-карусельками для діточок. Але я більш ніж впевнена, що 20-річна дівчина з хлопцем там не помістяться! Але не про це мова.

Справа у тім, що Чортків має унікальні можливості бути осередком туризму, як зеленого, так і історичного. Лишень подумати: домініканський костел, монастир, дві найдавніші на Поділлі церкви - Вознесенська і Успенська, Ратуша, замок, синагога, музей. На околиці міста, у Синяково, є озеро, де можна створити чудову атмосферу! Інвестиції й іноземні вклади - для нас, чортківчан, щось далеке? А дарма. Ми самі себе не поважаємо, тому люди до нас не тягнуться. Бережімо себе, але не забуваймо про природу Чорткова! Бо ми її діти, а вона - наша ненька, яка може з любов`ю, але відлупцювати!!!

Юлія Гуран