Екологічні негаразди Чорткова

Кореспондент газети взяв інтерв`ю в голови ЕГО «Зелений Світ», заступника голови комісії Тернопільської обласної ради з екополітики Олександра Степаненка.

- Пане Олександре, минулого тижня у Чортківській міській раді відбулася розширена нарада з питання водопостачання. Яких результатів чекати мешканцям міста від цієї наради? Їх, зрештою, за останні роки було вже немало...

- Якби на таких нарадах предметно розглядалися проблемні питання та шляхи їхнього розв`язання, то кількість нарад рано чи пізно переросла б у якість питної води та очищення стоків. На жаль, на цій нараді домінувало бажання посадових осіб міської ради та керівників комунальних підприємств перекласти відповідальність за кризовий стан у водокористуванні. Перекласти з себе - на депутатів та громадських лідерів, які продовжують привертати увагу до цих болісних проблем.

Зауважте, нараду скликали не для того, аби розібратися із «станом водокористування у Чорткові», але із «зверненням депутатів щодо дотримання природоохоронного законодавства у Чорткові». Тобто, декому здається, що проблему складає не стан водокористування, а депутатські звернення.

- Наскільки я знаю, до вас звернулися депутати міської ради Л. Махомет та О. Боровий з тим, щоб обласні контролюючі органи дослідили дотримання санітарних та екологічних норм у сфері водокористування?

- Так, але мені не зрозумілі усі ті сплески емоцій довкола наших звернень. Дехто з керівників добалакався вже до того, що депутати прагнуть перевірками та санкціями «поставити на коліна» комунальні підприємства міста.

Навіть якби не було наших звернень, санепідслужба та  Держекоінспекція зобов`язані систематично контролювати дотримання норм санітарної та екологічної безпеки при водокористуванні та застосовувати санкції до порушників цих норм. Більш того, контролюючі органи  згідно чинного законодавства несуть відповідальність в разі нездійснення такого нагляду.

Не забуваймо, що Чортків вже не перший рік відноситься до зони посиленого радіоекологічного контролю. І що головне, у режимі цієї зони: не п`ять гривень «чорнобильських» і не податкові пільги, а саме контроль за середовищем життєдіяльності людей. Тобто, якщо вже ми двадцять років потерпаємо від забруднення радіонуклідами, держава повинна зробити усе можливе, аби інші шкідливі чинники довкілля не загрожували та не шкодили нашому здоров`ю.

На порушення водного законодавства постійно звертають увагу органи прокуратури. За минулу і нинішню каденції обласної ради прокуратура області тричі зверталася до обласної ради з поданнями стосовно усунення порушень законодавства на підприємствах питного водопостачання та стосовно охорони поверхневих і підземних вод від забруднення: у 2003, 2004 та у 2007 році.

Щоразу у цих поданнях йшлося про проблеми з водокористуванням у Чорткові та Чортківському районі. Адже не секрет, що Чортків є єдиним містом в області, яке споживає «питну» воду з річки практично без додаткової очистки. У нас впродовж багатьох років склалася парадоксальна ситуація, коли промислові підприємства  для технологічних потреб  використовують воду з більш-менш захищених підземних джерел, у той час, коли людям пропонують воду з Серету...  Комунальні очисні споруди Чорткова віднесено до переліку екологічно небезпечних об`єктів України. Оскільки вони фактично не працюють, щорічно скидається у р. Серет близько 1 млн. куб. м. неочищених стоків.

- Якими є  результати перевірки обласних СЕС та екоінспекції?

- Однаковою мірою передбачуваними та невтішними. Наразі я отримав офіційні результати перевірки обласної СЕС. З начальником держекоінспекції

М. Батогом я мав телефонну розмову. Перша проблема, на яку звертає увагу інспекція, - скиди неочищених комунальних стоків у річку. Перевірка виявила на території комбінату комунальних підприємств несанкціонований водозабір та «нічийний» скид стічних вод у Серет - трубу, через яку скидаються у Серет нечистоти, причому у трьох метрах від згаданого водозабору. На ТОВ «М`ясні продукти» вкотре виявляється скид неочищених стоків у каналізаційну мережу колишнього м`ясокомбінату, а далі у колишній потічок Вільховець, що нині перетворений у сморідну стічну канаву, яка впадає до Серету поблизу вул. Шопена.

Скажіть, за такі речі варто врешті-решт карати, чи ні? І чи варто тут зчиняти лемент про хтось когось ставить на коліна? Очевидно, що міська громада загалом вже не перший рік стоїть на колінах перед недбальцями, котрі посіли крісла керівників?

- Так. А які результати проб питної води? 

- З трьох проб буцімто питної води, взятих санепідслужбою (на інфільтраційному водозаборі, «Старій насосній» та насосній станції другого підйому) дві не відповідають державному стандарту за бактеріологічним показниками. Причому відмічено десятикратне перевищення показника так званого «колі-індексу». Зауважте, при дослідженні не взято проби води з крана споживача. Якби це зробили, скоріш за все, результати були б ще гіршими - внаслідок вторинного мікробного забруднення води у водопровідній мережі. Висновок відомий заздалегідь - пити воду просто з крана в Чорткові не варто.

- А що слід далі робити у такій ситуації контролюючим службам, водоканалу?

- Санепідслужба мала б організувати повторні дослідження води на усіх етапах постачання (на водозаборі, перед подачею у мережу і у крані споживача), зокрема, на наявність збудників кишкових захворювань. При виявленні їх - здійснювати спеціальний контроль епідемічної безпеки питної  води.

- Лише контроль? Які заходи безпеки варто здійснити, і що реально може бути зроблено?

- Фахівці обласної СЕС надали певні рекомендації - що, на їхню думку, мало б бути  зробленим у першу чергу, вже тепер. Необхідно негайно замінити піщано-гравійний фільтр на інфільтраційному водозаборі (того, з якого подається до міста серетецька вода), адже він не мінявся вже з десяток років і цілком замулений. Встановити на станції другого підйому нові бактерицидні лампи. Проводити систематичне та якісне  миття басейнів та мережі. Винести в натуру, огородити, очистити та впорядкувати зони санітарного захисту джерел водопостачання. Вирішити питання щодо будівництва станції доочистки води. Поступово замінювати аварійні ділянки водопроводу, адже навіть, якщо у джерелі вода буде ідеальною, у процесі подачі, через зношену мережу, вона «збагатиться» намулом та мікробами ...

- Це вирішить питання безпеки види?

- До певної міри, так. Але лише до певної міри.

- Чи може убезпечити себе споживач від згубного впливу неякісної води лише методом відстоювання, фільтрування та кип`ятіння?

- Знову ж, лише частково. Якщо немає можливості використовувати питну воду гарантованої якості (фасовану або доставлену із захищеного джерела), тоді встановлювати фільтри доочистки та кип`ятити. Наразі не знаю, чому на цьому не наполягає СЕС.

Я також вивчав в інституті комунальну та загальну гігієну. Тому розумію, що якісну воду у централізованій мережі Чорткова ми отримаємо не скоро. Переконаний, що необхідно, у першу чергу, встановити багатоступеневі системи водних фільтрів безпосередньо у дитячих садках, школа та лікарнях.  Або завозити якісну природну воду для приготування їжі та напоїв.

- Які шкідливі речовини та мікроорганізми не руйнуються при відстоюванні та кип`ятінні?

- Хімічні речовини, які не руйнуються - то солі важких металів, феноли, пестициди. Вони можуть потрапити у водні джерела із смітників, які у нас скрізь, - у тому числі у зонах санітарного захисту водозаборів. Хлороформ та інші хлорорганічні сполуки - вони утворюються при збільшені доз хлору, який застосовується для знезараження  води із значним механічним та бактеріологічним забрудненням. Мікроорганізми, що витримують короткочасне - до п`яти хвилин - кип`ятіння. Це спорові форми бактерій, деякі бацили, віруси, приміром - вірус гепатиту А.   

- Чи визначалися вони при тих  аналізах, про які ви згадуєте?

- Ні, але я сподіваюсь, що розширене дослідження буде виконане.

- Як, на вашу думку, чи закладається якість води в тариф на неї, і чому на останньому сесійному засіданні дехто брався це розмежувати?

- Тут, як на мене, немає предмету для суперечок. Послуги водопостачання надаються за державним стандартом, зокрема - щодо якості. Тарифи повинні  забезпечувати нормальну роботу систем водопостачання і водовідведення. Тут і захист водозаборів, і знезараження, і доочистка, і контроль за якістю. Тобто, вони повинні бути досить таки високими і стимулювати кожного до економного та раціонального водокористування.

- Ви вважаєте, останнє збільшення тарифу на водопостачання є обґрунтованим і чи вирішить його збільшення наші водні проблеми?

- В мене нема підстав заперечувати обґрунтованість тарифу. Вважаю, що тариф повинен включати ще й інвестиційну складову. Але збільшуючи тарифи, адміністрація водоканалу повинна робити кроки із забезпечення права споживачів води.  З іншого боку,  люди повинні у загальних рисах розуміти, як формується тариф на воду. А тому такі питання необхідно виносити на громадські слухання.

Саме по собі підвищення тарифів проблем не вирішить. Мають бути розроблені чіткі пріоритети у фінансуванні та певна послідовність антикризових кроків. Умовно кажучи, щось ми зобов`язані зробити сьогодні, щось - завтра, а щось можемо відкласти на післязавтра. Зараз я цього не бачу. Ось переді мною «Програма з охорони довкілля, раціонального використання природних ресурсів та забезпечення екобезпеки Чортківського водоканалу», розроблена у 2006 році. У ній - 10 пунктів. Наразі виконаний один - поновлення автотранспорту... Яке відношення цей крок має до охорони довкілля, важко сказати.

- Але ж і адміністрації водоканалу потрібен автотранспорт!

- Нема мови. Але мені здається, що, в першу чергу, кошти мають бути спрямовані на  встановлення енергоефективного обладнання, ліквідацію проривів у мережі та припинення скидів нечистот у Серет.

- Ну і без державних субвенцій ці завдання також не вирішити...

- Так, поки що на потреби реконструкції систем водокористування держава дає мало. Але навіть ті недостатні кошти повинні бути використані раціонально та на пріоритетні потреби.

Погляньмо ж, як протягом останніх трьох років використовувалися гроші держави Україна на «Проект реконструкції мереж водопостачання у Чорткові». Державну субвенцію за 2004 - 2006 роки у загальній сумі близько 700 тис. грн. з мовчазної згоди керівників області, району та міста було використано на реконструкцію водозабору «Біла-Камінна», який ніколи не перебував у державній або комунальній власності. Близько 200 тисяч списано на ремонт польової дороги, якою ніхто ніколи не їздив і не їздитиме.

Власником «Камінної» був завод «Агромаш», а подачу води з нього до багатоповерхівок на вул. Січинського кілька років здійснювало приватне підприємство, створене одним усім нам відомим керівником. Не врегульованим довший час залишалося питання боргів «Агромашу» за водовідведення, що здійснювалося водоканалом.

З цього приводу мною було направлено більше 10 звернень в усі мислимі інстанції. Оскільки контролюючі органи надали висновок, що «все було по закону», я не можу стверджувати, що за цим стоїть корупційна схема, побудована посадовцями обласного, районного та міського рівня. Мені просто цікаво, чому тоді ніхто у водоканалі не волав про намагання поставити підприємство на коліна? Тому що цей абсурд був комусь вигідний?

А тепер керівництво міської ради викупило частину об`єктів «Камінної» за кошти платників податків в сумі 120 тисяч гривень ...

Отакі у нас справи з «освоєнням» бюджетних коштів.   

- Олександре Михайловичу, на сесії ви заявили, що міською радою ігнорується місцевий екологічний план дій "Вода за життя".

- Протягом двох років я неодноразово звертався до міського голови з пропозицією включити до плану роботи Чортківської міської ради та її виконкому розгляд питання «Про хід виконання Місцевого екологічного плану дій (МЕПД) «Вода для життя».

Як вам відомо, МЕПД «Вода для життя» було розроблено за ініціативою нашої організації з метою системного та послідовного вирішення водних проблем - на основі кращого міжнародного досвіду, з залученням експертів у справі збереження довкілля та комунального господарства, у партнерстві з міською,  районною та обласною радою, профільними управліннями Тернопільської ОДА.

Проект МЕПД обговорювався на численних зустрічах та круглих столах з представниками усіх зацікавлених сторін: органів влади, бізнесу, громадськості. Ми не нав`язували нинішньому міському голові думку про підтримку цього плану, але нагадаю, що першим пунктом його передвиборної програми було: «Забезпечення мешканців міста якісною питною водою на основі місцевого екологічного плану «Вода для життя». Втім, нині вже є очевидним, що протягом двох років МЕПД «Вода для життя» належним чином не виконується. Систематичні намагання ухилитися від обговорення ходу його виконання у міській раді я розцінюю, як свідоме ігнорування цієї важливої ініціативи громадськості та як ознаку низької пріоритетності екологічних питань.

Тому я і заявив, що за таких умов не вважаю можливим виконувати обов`язки члена виконкому і прошу сесію Чортківської міської ради звільнити мене від них.

- Які якісні зміни у водопостачанні Чорткова могли відбутися після прийняття та реалізації цього плану?

- По-перше, план вже прийнято: Громадськими слуханнями у березні 2005 року, рішеннями сесій Чортківської міської та районної рад у липні та серпні 2005 -го. Тепер його належить: або виконувати, або змінювати, або денонсувати - якщо прийти до висновку, що планом встановлено нереальні завдання. Але не можна вдавати, нібито його не існує.

У МЕПД є розділ "Стале водне господарство для Чорткова". Ним окреслено головні цілі: 

- першочергове забезпечення населення міста водою  для  задоволення     питних,  фізіологічних, санітарно-гігієнічних та побутових потреб;

- раціональне використання, захист від забруднення та збереження джерел водопостачання для задоволення потреб майбутніх поколінь людей у воді;

- ефективне та безпечне водовідведення;

Для кожної з цих цілей розроблено перелік інформаційних, організаційних, ресурсних, інституційних заходів: від доступу до інформації про якість води до стратегічних рішень на рівні Генплану міста...

-  Навіть Генплану?

- Ясна річ - це вимога Закону «Про питну воду та питне водопостачання». Цим законом до повноважень місцевих рад віднесено  затвердження  генеральних планів та іншої містобудівної документації з урахуванням вимог законодавства у сфері питного  водопостачання. І поза сумнівом, так повинно бути: перш ніж планувати та будувати будь-що, необхідно з`ясовувати, чи не загрожує будівництво забрудненням та виснаженням водних джерел, якими ще будуть користуватися наші діти і онуки. На жаль, розуміння глибокого сенсу цієї вимоги у нас немає. Натомість чомусь майже скрізь спрацьовує неписаний «закон взаємного тяжіння сміттєзвалищ до водозаборів».

-  Як би ви окреслили кількома словами нинішній стан водного господарства у Чорткові ?

- ... Це схоже на потяг, що прямує до тупика.

Зрештою, це порівняння можна застосувати не лише до Чорткова. Те, що діється у сфері водокористування - принаймні в Україні - то ілюстрація «цивілізованого дикунства».

Виходити треба з моральної максими, що вода - то колиска життя. Вона повинна й надалі життя дарувати. А тому неприпустимо скидати у річки технологічні відходи та людські нечистоти, витрачати мільйони кубометрів води на охолодження ядерних казанів... Нелогічно і економічно не вигідно спочатку  доводити воду до питного стандарту, а тоді зливати її в унітази...Але це вже окрема велика тема.