A A A
Розмір шрифта: Загадковий букет квітів із листків з кукурудзи; осіння аплікація із пелюсток квітів та зернинок; у просторій рамці, обтягненій шкірою, невимушено примостилася гілка з мохом, що створює ефект таємничості; на мішковидному панно розкинулися квіти-символи українськості... Це окремий штрих творчих робіт художника-дизайнера Ірини Вербіцької.

Її творчу колекцію, з якої складалися елементи виставки, становлять картини виконані аквареллю, тушшю, простим олівцем... Роботи – багатогранні. Виставка триває у районному краєзнавчому музеї. А минулої п'ятниці відбулося її урочисте відкриття. З творчістю Ірини Вербіцької ознайомила науковий співробітник музею Ольга Чорпіта. Відтак, про свій творчий шлях переповіла й сама Ірина, яка народилася у селі Білій на Чортківщині. З дитинства дуже любила малювати, однак спочатку жодних спеціальних шкіл не закінчувала. Згадуючи своє дитинство, Ірі хочеться якнайбільше долучити дітвору до творчості, до мистецтва.
Іра згадує, як по закінченні школи вибирала дорогу, якою піде у життя. Немало передумалось-гадалось. Про те, що здобуватиме фах професійного художника й гадки не мала. Не до цього було. Однак, перед вступними іспитами випадково почула, що в Тернополі у технікумі є відділення художнього оформлення. Вирішила спробувати. Хоч до цього малювала самотужки. Навіть олівця не вміла правильно тримати в руках, - згадує Ірина Вербіцька. Коли у часі вступу запросили усіх абітурієнтів до аудиторії, для того, аби вони розкрили своє вміння на екзамені, майбутні студенти малювали з натури Аполлона. Іра збагнула, що їй бракує вміння і школи. На тлі усіх інших ровесників, які закінчили художні школи і школи мистецтв, вона, сама розуміла, - виглядає непривабливо. В той час підійшла до Ірини викладачка і не без іронії запитала: "Вирішила просто себе попробувати, дівчинко?". Іра зрозуміла: тут вона програла і їй нічого робити. Зі сльозами на очах вона вибігла з аудиторії. Її роздирало навпіл: з одного боку дівчинка хотіла вчитися професійно малювати, а з другого - досвіду у неї не було жодного. В той час під дверима аудиторії стояла мама однієї із абітурієнток. Жінка зрозуміла розпач Ірини і просто за плечі повернула, і сказала: "Повертайся назад і малюй. Основне, щоб у тебе була закінчена робота". Незручно було Ірі відмовити мудрій жінці, вона повернулася до аудиторії. В результаті, за свою роботу отримала трійку, а всі інші іспити склала на відмінно. Так Іра стала студенткою. З часом при великому старанні наздогнала своїх більш підготовлених однолітків і закінчила технікум на відмінно.
Свою історію художник-дизайнер Іра переповіла для того, аби молодь і діти у своїх прагненнях до мети не звертали напівдорозі, адже не у всіх випадках може "стоїти жінка під дверима", часто необхідно приймати рішення самому. Кожну розпочату справу треба доводити до кінця.
До вищого навчального закладу Іра поступила через десять років по закінченні технікуму. Прочитала в газеті, що Київський інститут реклами проводить набір студентів. Спробувала. Поступила на відділення з дизайну. Цьогоріч закінчила даний вуз, з рівнем бакалавра. Тепер здобуває освіту магістра. Як зізналася Іра, має запрошення працювати у Тернопільському педагогічному університеті. Але це тепер. До цього вона йшла нелегкою дорогою. Усього було на шляху: і радостей, і розчарувань. Після розлучення з чоловіком виховувала одна доньку. Було сутужно. Малювала і продавала картини. Тому на виставці у краєзнавчому музеї лише частина її робіт. Тобто ті, що залишилися у сім'ї. Життя диктувало свої вимоги і вона стала займатися роботою, яка "приносить гроші, а не радість". Та, врешті-решт, малюнок, аплікація перемогли. І цю перемогу Іра Вербіцька святкує разом з нами, представивши багатогранний світ своєї творчості. Творить свої шедеври Іра здебільшого вночі. Вдень у неї інша робота. Але тоді, коли випадає час для творчості, - тоді невідомо куди дівається втома. Як і в дитинстві, так і тепер, Іра збирає природній матеріал: камінці, мушлі, гілки дерев, пелюстки квітів, щоб вони розквітали у цікавих композиціях.
Вітали Іру – її мама Ольга Магега, колишній класний керівник, вчитель української мови і літератури Марія Руда, митець Тетяна Витягловська та інші.
Виставка робіт Ірини Вербіцької - це яскрава присутність України, всього українського у різних видах художнього мистецтва.


Віра Стасин