 19.09.2007 - Тримайтесє і не хоруйтеСлужба ОБС ("одна баба сказала") Сими днєма ніц сє не хоче сидіти в хаті і дивитисє новості по телєвізори. Все брешут одне одного і тото саме. Нам, старим, добре пасує спертисє на яку жердину і проводити бесіду в тіньку, ділитисє життєйськими мудростєми. Ми з сусідов Штефков і заєдно колєжанков по церкві Зосев згуста сє здибаєм, як то мої молодєта називают, в бесідці, їмо своїми стертими яснами якість магазинові палиниці і балакаєм на ружні теми. Але якосьвочка Штефця не прийшла об обумовленій годині і вчорика її не було, дивлюсє - задзвоню, та й спитаюсє, шо сє стало. Може яка хороба спіткала, се може бути в любий час - немолоді ми. А Штефця ми таке розповіла, що аж сє вовком хоче вити від тої гризоти. Її старша донька жиє в сусіднім районі - в невістках, відколи сє віддала. Але її незле: чоловік Славко робітний, не п'є, не б'є - а се важно. Якраз ним і сє згризла Штефця, бо на тотім тижни захорував зєть не на жарти - скоров помочев вночи до шпиталю везли, а ше нестарий і досить гожий хлоп. Моя сусідка поїхати до того району, сама вже не має мочи, то й лиш на телефони дижурила, шо там й як. Людоньки, кілько тота сім'я пережила! Сперва дохтори сказали, же то інфаркт, а в него і так серце вже не раз давало збої. Однак дохтор так і сказав, як зо три дні потєгни, то всьо сє обійде, а як нє, то сє рихтувати до гіршого. Вони в зойк, до єнчих дохторів, а ті сє не хочут брати, бо слабого завезли на зміну єдних, то най тоті і лічут. Відкапували Славка добу, а там сє додумали, як то сє називає, - не знаю чи втрафлю – на консільюму, же то не інфаркт, а апендицит. Ви не думайте же я стара і шось путаю, так справді було. Хтіли Славка різати, але він сє не дав. Та й добре зробив, бо за день дохтори вже знов сє змінили з діагнозом - запевнєли, же слаба печінка. Славко того вього сє наслухав та й каже до свої жінки Марусі: "Ти ми завтра рано принеси шматє, і ноги мої ту не буде, бо ше як з три дні полежу, то і місцє здорового в мені не найдут, хіба-но каліков зроблєт". А тим чисом дохтори сє так захопили баданням слабого, же стали спорити чий він пацієнт.Каже моя невістка, що як ви є пацієнт "теплий" попадає, то сє має на увазі з грішми, то всі хочут лічити. А Славко небідний - обидва сини на заробітках, донька при посаді, то чо би не лічити такого слабого? Славко за тиждень з больниці втік. Теперка ходи на роботу, як тра - п'є сто грам, а шо тогди було з ним не знає. Дохтори не вгадали, а він сє не розуміє. А мені, людоньки, сплив в моїй голові старій такий випадок, що недавно сє став з моїм сином. Болів го зуб - пігулка одну за єднов пив, то й сє рішив піти до дохтора. А він зуб просвердлів, казав, же фест запущений. Мій син прийшов довольний, же вже не буде го мучити, але вночи знов болит. На другий день пішов ше раз до зубного - виявиляєсє же не той зуб пан дохтор бурував. Слабий лишив, а здоровий зуб лічив. Сє є діти, не жарти. Так можна і який єнчий здоровий орган відрізати і сказати - попутав. Ото теперечка дохтори - то виучуют сє за гроші і калічут людей. Не всі, певна річ, є й толкові, але їхню славу портєт тоті партачі, же ніц не вміют, а сє берут до всього. Такі навіть за совітів був більший поридок в сім ділі - лічили і бідних, і багатих. А теперка без грошей не хоруй - бо не виздоровієш. Нам - старим се вже таково, а то ви, бідні, будете робили як і далі наша дохторська справа буде сє розвивала в такому руслі? Не слабуйте, діти, во-первих - нема за шо сє лічити, а по-друге, виходит, нема кому. Тримайтесє... Бабця Параня з Колійової Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=630 |