A A A
Розмір шрифта: Справи житлові все більш тривожать нас , аніж справи політичні. Бо коли до останніх ми звертаємося час від часу, то умови нашого проживання хоч-не-хоч торкаються нашої буденності щодня, а часом, важливу роль відіграють години, хвилини. Доволі часто ми, вимагаючи свого, тобто того, що нам належить по-праву, не знаючи своїх прав, потрапляємо у конфліктну ситуацію, яка з'їдає здоров'я і нерви.

У даному випадку мова піде про добросусідське співжиття одного із мешканців під'їзду. А ось в чому суть?
У багатоповерхівках мікрорайону Кадуба та частини вулиці Незалежності будинки забудовувались із сміттєпроводом, з огляду на новіші у ті часи проекти будівництва. Сміттєпровід має вихід до кладовки на першому поверсі, яка сусідить із вхідними дверми до під'їзду. Але, згідно проектів, такі сміттєпроводи будувалися, та, зазвичай не використовувалися за призначенням. Тож спритніші сусіди, використовують цю спільну власність у своїх інтересах. Але згідно Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду" від 19 червня 1992 року власники квартир багатоквартирних будинків є співласниками допоміжних приміщень будинку... Тобто в такому випадку тут порушується право усіх інших сусідів, які проживають у даному будинку, під'їзді. Дехто примудряється ще в такий спосіб, що освітлюючи займану кладовку для власник потреб, включати автоматично освітлення на весь під'їзд. І ущемлені сусіди змушені ще й платити за освітлення в під'їзді за себе та за сусіда. Така ситуація є практично в кожному під'їзді, де встановлені такі допоміжні приміщення. Трапляється, часто сусіди чи то не знають своїх прав, чи то "не хочуть зв'язуватися" пропускають таке самовільне захоплення однією сім'єю спільної території крізь пальці. А трапляється навпаки. У тих будинках, де живуть молоді сім'ї, які мають маленьких дітей, ситуація накаляється. Дитячі візки сьогодні недешеві, а залишити їх у під'їзді, у якому немає місця для такого транспорту, бо інші сусіди не можуть свобідно пройти до своїх осель, залишати проблематично.
Тому приміщення, пристосоване для обслуговування сміттєпроводу, у народі називають "колясочна". Сюди, де ще не встигли "прихватизувати" сусіди-спритники, молоді мами ставлять дитячі візки, коли доводиться спочатку віднести дитину, скажімо, на четвертий поверх, а потім повернутися, чи у інших подібних потребах.
А ось приклад, які перипетії доводиться пережити, домагаючись свого, законного, загального для всіх.
7 серпня 2006-го року до міського голови Ігоря Билиці звернулися мешканці під'їзду №5 з будинку по вулиці Д. Січинського, 3. У заяві йдеться: "Звертаємося до вас, пане голово, про вирішення конфлікту, який виник у нашому під'їзді.
Суть конфлікту полягає у наступному:
приміщення "колясочної" батьки маленьких дітей використовували за призначенням. Усе було б добре, якби до нас 2 серпня 2006-го року не звернувся мешканець кв. №66 В.М. Коробець, який заявив, що приміщення належить йому на правах особистої власності і наказав негайно забрати дитячі коляски.

Довідково: Корабець В.М. придбав квартиру у 2002-му році, але не появлявся в ній до сьогоднішнього дня. Просимо вирішити наше прохання по суті і посприяти в усуненні перешкод, які заважають використовувати приміщення за призначенням. При розгляді нашої справи просимо запросити депутата нашого округу Л.О. Махомета". Міський голова дає резолюцію Скуржанському А. для виходу з комісією і позитивного вирішення питання.
Згодом, на ім'я міського голови від 17 серпня 2006-го року надходить пояснення від пана В.Цвєткова, який пише: "По суті можу пояснити наступне: навесні 1992 року моя мати Цвєткова Анна Адамівна здала в Чортківську міську раду квартиру №4 по вул. Галана, 1 і отримала ордер на квартиру №66 по вул. Д. Січинського, 3. До вересня 1992 року у новій квартирі проводився ремонт. У той час працівники ЖЕКу запропонували нам очистити від сміття і різного хламу приміщення сміттєпроводу, яке знаходиться на першому поверсі зліва при вході до під'їзду та надалі ним користуватися, оскільки сміттєпровід працювати надалі не буде, він збудований помилково. Дане приміщення я очистив від непотребу. Працівники, які збудували даний будинок, на той час ще проводили якісь роботи. Я купив в ПМК за власні кошти облицювальну плитку, цемент і т. д. та за окрему плату хлопці після роботи облаштували мені дане приміщення. (Одночасно стали заселятися жильці в будинок). Ще через півроку я зробив в ньому цементну стяжку. У даному приміщенні я тримав власні речі, аж до осені 2002 року.
Впродовж цих десяти років стосовно даного приміщення сміттєпроводу ніхто жодних претензій до мене не мав. Власне у 2002 році моя мати продала дану квартиру гр. Коробець та передала їм дане приміщення, а також гараж, грядку біля будинку, тобто все те, чим користувалася наша сім'я. У даному приміщенні мною було залишено два мішки цементу, які я віддав сім'ї Коробець.
Пояснення написано мною вірно, в чому й розписуюсь..." В той же день таке ж пояснення на ім'я міського голови пише і сам Коробець, де зазначає, що купив квартиру і йому попередні власники залишили приміщення сміттєпроводу, гараж, підвал, грядку біля будинку. "В приміщенні сміттєпроводу знаходилося 2 мішки цементу, залишені Цвєтковим..." - вказується у поясненні.
"Влітку 2003-го року ми замінили замок (ключ) від дверей приміщення сміттєпроводу. В серпні 2006 року відкрити двері своїм ключем ми не змогли, тому що хтось із жителів даного будинку розбив двері і поміняв без нашого відома замок. Я звернувся з даного приводу до жителів під'їзду. Ключ повернула жителька квартири №72.
І коли ми відкрили дане приміщення, у ньому знаходився дитячий візочок, велосипед, а моїх будівельних матеріалів не було".
Погодьмося, дивні пояснення. А якщо хтось з нас, приміром, залишить свої речі під порогом під'їзду, який також є для спільного користування, то що, ніхто не має права увійти в під'їзд? Дана ситуація аналогічна.
Однак, жителям під'їзду №5, вул. Січинського, 3 надходить лист від Чортківського міського голови І.М, Билиці (виконавець А.Р. Скуржанський від 11 вересня 2006 року за №1516, у якому йдеться:
"Виконком Чортківської міської ради повідомляє, що дане приміщення використовувалося раніше як сміттєпровід і було передано ЖЕКом Цвєткову В.Д., який його прибрав від різного непотребу і облаштував. У 2002 році приміщення було передано гр. Коробець В.М., який купив квартиру в гр. Цвєткова В.Д.
Копії пояснень попереднього і теперішніх власників додаються".
Однак, мешканці під'їзду та їхній депутат зазначають, що копій пояснень ніхто їм не надавав.
Невдовзі, послідувало депутатське звернення №11 від 4 червня 2007-го року на ім'я голови Чортківської міської ради: "Шановний Ігоре Михайловичу! Змушений звернутися до Чортківської міської ради з тим, щоб повторно повернутися до розгляду заяви жителів під'їзду №5 по вул. Д. Січинського, буд. 3 для позитивного вирішення даного питання в зв'язку з новими обставинами.
До звернення додаю:
1. Копію заяви від 7.08.2006 року мешканців під'їзду №5...
2. Протокол огляду ДІМ Чортківського РВ УМВСУ в Тернопільській області від 29.05.2007 року.
Про час і місце розгляду депутутського звернення прошу повідомити мене заздалегідь. Депутат Чортківської міської ради Махомет Л.О."
За час таких перипетій у одному з дитячих візків, залишених у під'їзді хтось зняв усі чотири колеса. Проблема? Проблема. Мешканці понесли втрату. Візок, який коштує недешево, вийшов з ладу. До речі, одне таке колесо коштує 60 грн. на ринку. А до цього часу візок стоїть без коліс. Немає необхідного розміру на ринку у Тернополі. Саме про відсутність коліс, які хтось поцупив йдеться у протоколі огляду, складеному дільничим інспектором міліції Чортківського РВ УМВСУ в Тернопільській області лейтенантом міліції Данилюком В.Д., на яке зсилається у депутатському зверненні Любомир Махомет.
Змінивши виконавця справи з А. Скуржанського на М. Гарберу, питання набирало нового оберту. На депутатське звернення міський голова зазначає: "... міська рада повідомляє, що "колясочка" у під'їзді №5 вул. Д. Січинського, 3 є в спільному користуванні жильців даного будинку і повинна використовуватися для їхніх потреб". (Підпис - Чортківський міський голова І. Билиця, виконавець – М.С. Гарбера).
Згідно листа-відповіді Чортківської міської ради №831 від 08.06.2007 року на депутатський запит № 731 від 05.06.2007 року депутата міської ради Махомета Л.О. створено коміісю із жильців під'їзду №5 будинку 33 по вулиці Д. Січинського. Акт складений комісією з жильців будинку №3 по вул. Д. Січинсчького, під'їзду №5 Вишнівського Б. (кв. №74), Ястремської М. (кв. №72), депутата Чортківської міської ради Махомета Л. О. про те, що 19.06.2007 року було проведено зняття замка з вхідних дверей до "колясочної" під'їзду №5. в цьому приміщенні виявлено у використанні тумбу, бувшу у використанні навісну шафку, листочок плоского шиферу. Ці предмети передано на відповідальне зберігання Ястремській М.
Копія акту направляється до Чортківської міської ради". Коли ви думаєте, що справа цим і завершилася, то глибоко помиляєтеся.
Повертається з-за кордону пан Коробець і пише заяву на ім'я начальника Чортківського райвідділу МВСУ в Тернопільській області О. Яворівського з проханням порушити кримінальну справу проти сусідів, мотивуючи тим, що, перед виздом у зарубіжжя, він у приміщенні сміттєпроводу заховав від дружини "заначку" 500 євро (Ось де наші люди залишають гроші!).
Сусідів від неприємностей врятував вищезазначений акт. А то вже думали скільки кому докладати грошей, щоб зібрати цю суму! Тут було не до жартів.
Зі слів дільничого інспектора, згідно статті 6 п. 2 Кримінально- Процесуального кодексу України у порушенні кримінальної справи відмовлено.
Однак, проблеми, які мали мешканці під'їзду №5 вул. Д. Січинського, 3 є досить дивними, бо для створення їх не було жодних підстав. Адже згідно законів України "Про власність" ст. 15, "Про приватизацію державного житлового фонду", ст. 10 "допоміжні приміщення (кладовки, сараї і т. ін.) передаються у власність квартиронаймачів безплатно і окремо приватизації не підлягають".
З даного приводу є і роз'яснення Конституційного Суду України: "У листі до Конституційного Суду Президент України наголосив на тому, що право власності на квартиру породжує й право спільної власності на допоміжні приміщення багатоквартирного будинку, технічне обладнання тощо, які призначені для обслуговування житлового комплексу і забезпечують його використання. В процесі приватизації державного житлового фонду одночасно відчужуються на користь громадян не тільки квартири, але й допоміжні приміщення. Тому момент виникнення права власності на квартиру є й моментом виникнення права спільної власності на допоміжні приміщення.
Спеціальна контрольна комісія Верховної Ради України з питань приватизації виходить з того, що орган місцевого самовряджування не має права без згоди співвласників багатоквартирного будинку - власників приватизованих квартир - продавати, здавати в оренду або вирішувати питання перебудови, надбудови, добудови до нього споруд, забудови сходових клітин та в'їзно-виїзних брам, облаштування на фасадах будинків спеціального технічного обладнання промислового призначення тощо, за винятком проведення ремонтних робіт згідно із законодавством... ...Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися цими приміщеннями, в тому числі і з питань улаштування мансард, надбудови поверхів і т. ін.
1.1. Допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горище, колясочні і т. ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, вступу до нього.
1.2. Власник (власники) неприватизованих квартир багатоквартирного будинку є співвласником (співвласниками) допоміжних приміщень нарівні з власниками приватизованих квартир...


Леся Легіт