A A A
Розмір шрифта: Мабуть, не варто пересічному українцеві говорити, що таке корупція і яке в неї обличчя. З цим явищем нас часто-густо ознайомлює звичайнісінька реальність нашого життя-буття. І то з таким азартом, погодьтеся, що від цього "ознайомлення" голова йде обертом. Правда, такий стан у нас буває лише тоді, коли з корупцією доводиться зіштовхнутися, здійснюючи перші самостійні кроки. Бо вже пізніше, як кажуть, все іде як по маслу: звикаємо, призвичаюємося, та все ж таки іноді нервуємося, коли корупційні дії якогось чиновника стосуються нас особисто чи рідних нам людей.

Наша газета на веб-сторінці проводила опитування на зразок: "що потрібно, щоб побороти корупцію в Україні?" З усіх, хто взяв участь у даному опитуванні близько 70 відсотків відповіло, що "корупцію в Україні побороти неможливо".
Звісно, ми доволі-таки тривалий час підготували корупційного монстрика то різними вітамінами, то сприятливими умовами, ось і не зчулися, коли зрозумі, що монстрик виріс у великого монстра і готовий нас з вами схрумати не те що на сніданок, обід та вечерю, а й на полудень і підвечірок також. Себто з корупційним монстром у нашій державі справи серйозні. І коли ми не застосуємо відповідних зусиль з його подолання, справи наші будуть вельми кепські. А так як керівникам держави складно з цим впоратися, експерти дослідили, що найефективнішу протидію корупції може створити громада, громадські організації.
З 22 по 23 серпня у селі Гута Богородчанського району на Івано-Франківщині відбувся тренінг "Громадський моніторинг у сфері протидії корупції", який проходив у рамках національного Проекту "Сприяння активній участі громадян у протидії корупції в Україні "Гідна Україна". У тренінгу взяли участь представники неурядових організацій (НУО) Чернівеччини, Івано-Франківщини, Закарпатської області, Тернопільщини та волонтери з Польщі, що представляли громадський центр "Ділові ініціативи". Зокрема нашу Тернопільщину представляли Галина Проців (екологічний клуб "Край" м. Бережани), Олександра Іванців (громадська організація "Гельсінська ініціатива - ХХІ" м. Чортків) та Володимир Ханас (Адаптаційний чоловічий центр м. Тернопіль). У тренінгу взяло участь 25 учасників, представлених 20-ма неурядовим організаціям.
Безпосередньо разом з усіма учасниками тренінгу були тренери Андрій Вишняк (проект "Гідна Україна"), Павло Андрусяк, Оксана Федорович, Ірина Пшик (ГО "Агенство з розвитку приватної ініціативи", регіонального інформаційно-ресурсного антикорупційного центру, котрі провадили цікаві заняття, з елементами практичного підходу до організації громадського моніторингу діяльності влади з метою виявлення та попередження корупції.
Їдучи на тренінг, дорогою від Чорткова до Івано-Франківська, а звідти - до села Гута у пансіонат "Синьогора", що цілком неподалік президентського будинку відпочинку, оглядаючи чудові краєвиди нашого Прикарпаття, думалося: як неорганічно і по-чужинськи холодно вплітається у наше життя слово "корупція" разом із усіма його реаліями; з іншого боку, чомусь не віриться, що корупцію у нас можна подолати. Так, вона існує майже в усіх державах, виняток становить лише ставлення до неї самих громадян та її вияви. У нас, погодьмося, перше і друге мають сумну "першість" у плані з одного боку - звиклості до неї самих громадян, з другого - в розмаїтті місць "де живе корупція".
Що знаємо ми про корупцію і як вона визначається? Загалом, корупція - це виконання ким-небудь за грошову або іншу винагороду дій, які не виправдовуються морально; підпорядкування публічних інтересів приватним; використання публічних можливостей у приватних інтересах та зумисне використання службового становища у власних інтересах. А Закон України "Про боротьбу з корупцією" зазначає: "Корупція - це діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави, направлення на протиправне використання наданих їм повноважень для одержання матеріальних благ, послуг, пільг або інших переваг".
Види корупції: хабарництво, розбазарювання (крадіжка ресурсів людьми, наділеними владою і контролем за чимось цінним), шахрайство, вимагання, зловживання (використання службових повноважень для надання необгрунтованих пільг чи преференцій якійсь особі або групи чи навпаки - дискримінація людини або групи задля особистої вигоди), фаворитизм (надання послуг або ресурсів родичам, знайомим, друзям однопартійцям тощо), кумівство, незаконні пожертви і внески (отримання грошей в обмін на лояльність до того, хто вносить пожертву), тощо.
Коли у країнах старої демократії, громадяни намагаються досліджувати шляхи розвитку корупції і впливати певним чином на неї, вона в цих державах є, вже контрольована. У нас, на жаль, корупція – неконтрольована. Громадяни не надто активно долучаються до боротьби з нею.
Як відомо, проект "Гідна Україна" провів масштабне опитування думок жителів України. Опитування проводив Київський міжнародний інститут соціології (КМСІ) разом з компанією Менеджмент Сістемс Інтернешл (МSІ).
Оприлюднення результатів дослідження відбулося 22 травня 2007-го року під час президенції, в якій взяли участь Микола Азаров, Перший віце-прем'єр-міністр України, та Іван Васюник, Перший заступник Глави Секретаріату Президента України, які є співголовами Ради з питань забезпечення реалізації в Україні Торгової програми Корпорації "Виклики тисячоліття". Мабуть, зайве буде зазначати, якими виявилися дані результати, спрямовані на зменшення корупції у чотирьох сферах, а саме: судовій реформі, вищій освіті, регуляторній реформі і адміністративних та етичних стандартах державних службовців, звісно, невтішним. Стало відомо, що стан корупції в Україні погіршуються. 52 відсотки громадян вважають хабарі можливим способом вирішення існуючих проблем.
Тільки люди з вищою освітою і середнього статку виявляють можливість боротьби з корупцією. В такій ситуації інформування громадян щодо їхніх прав та негативних наслідків корупції є ключовим завданням організації громадського суспільства, де засоби масової інформації відіграють не останню роль.
Корупцію можливо побороти, принаймні, мінімалізувати, для цього необхідні наші спільні зусилля, та досвід світових держав.


Олександра Іванців
Фото Ірини Пишик