A A A
Розмір шрифта: Дзвонять дзвони на "Лемківській Ватрі", скликаючи лемків з усіх куточків землі до Монастириська. Чи то з радості, що зустрілися лемки разом цього дня, чи з смутку їхньої гіркої історії, вмивалося небо рясним дощем. Це вже дев'ятий Всеукраїнський фестиваль лемківської культури. Як кажуть організатори, що з року в рік на цей день падає дощ.

Свято розпочалося у суботу і тривало два дні. Спочатку були хід-парад по місту, посвячення Пам'ятного Хреста і святковий концерт, який мав близько 35 номерів на один день. Розпалив серця усіх присутніх народний аматорський ансамбль лемківської пісні "Яворина" з міста Чорткова, керівник Йосипа Овод - директор Чортківського районного будинку культури та дитячий зразковий танцювальний колектив "Яблунька" (керівники Наталія і Володимир Гудови). У неділю відбулося продовження святкового концерту, який розпочався із Служби Божої на "Ватрівському полі".
Багато лемків прибули з Чортківщини. На цьому святі були мер міста Чорткова - Ігор Билиця; голова Чортківської райдержадміністрації - Тарас Капуста. Синьо-жовтий прапор піднімав депутат обласної ради від міста Чорткова Ігор Ольшаковський.
Під час свята проводились конкурси, такі як: знання історії Лемківщини; знання лемківських традицій, звичаїв і побуту; знання лемківської бесіди та гумору; лемківська красуня; дитячий малюнок; різання дров...
Тут можна було придбати тематичну літературу, пам'ятні знаки й сувеніри; переглянути виступи народних умільців Тернопільщини та придбати їх вироби. На святі продавалося багато вишивки. Мені припала до душі вишита сорочка, ціна якої – три тисячі гривень. Продавалися тут і вироби з бісеру, з дерева, з вовни. Проводились спортивні змагання.

З витоків:
Лемки - західна етнографічна гілка українського народу, яка спокон віків проживає по обидва схили Карпат. Гори поділяють Лемківщину на дві частини, що розміщені на території трьох держав - Польщі, Словаччини та України. Північна - галицька, південна - словацька і закарпатська. Границі краю творять форму трикутника, повернутого вершиною на Захід, від річок Сян до Попрад. Територія Лемківщини простягається від західного кордону України на 130-150 км.
Північна межа проживання лемків проходить попід містами Перемишль, Динів, Березів, Біч, Коросно, Ясло, Горлиці, Грибів, Новий Санч, Пивнична. Південна межа лежить за Бескидами, понад словацькими містами Михаловці, Бардіїв, Гуменне, Пряшів, Сабинів, Стара Любовня. У південно-східній частині Лемківщини, на Закарпатті лемки (бл. 150 тис.) компактно проживають у районах - Велико-Березнянському, Перечинському, частково Ужгородському і Мукачівському. Всі межі мають багато етнографічних півостровів і острівців між поляками і словаками, а також українцями - бойками і закарпатцями.
У 1944-1946 роках на підставі "Угоди між урядом української Радянської Соціалістичної Республіки і польським комітетом національного відродження про евакуацію українського населення з території Польщі до УРСР і польських громадян з території УРСР до Польщі" (від 9.09.1944 року) на Схід було депортовано 483808 осіб і розсіяно майже по всіх областях України. Тисячі лемків у 1946-1947 роках повернулися в Галичину ближче до Карпат. На Тернопільщині, зокрема, осіли 1733360 осіб. Частина лемків повернулася на прабатьківські землі під час "хрущовської відлиги". Науковці ввели слово "лемко" в оббіг як мовознавчо етнографічний термін, лише на початку ХІХ ст.
Протягом семи років у першу суботу і неділю червня, незалежно від погоди на "Ватрівському полі", звучали лемківські пісні, музика і танці тут на Монастирищині. Вони єднали думки й серця краян та гостей. Цього року вперше з огляду на несприятливу погоду в минулому, ІХ-ий Всеукраїнський фестиваль лемківської культури проводився у серпні, приурочений до сумної історії лемків - 60-річчю акції "Вісла" (1947 рік).
Ввечері, опісля концерту, по всій "Ватрі" ще лунали сміх, розмови, співи. "Лемківська Ватра" прийняла гостинно й привітно усіх, всі залишилися задоволені. Учасники концерту та гості мали можливість почастувати кукурудзяною кашею та українськими стравами, якими пригощала "Лемківську Ватру" Чортківська "Лемківська світлиця".
З Чортківським народним аматорським ансамблем "Яворина" та танцювальним колективом "Яблунька" ще довго фотографувалися гості свята. Після чого ми поїхали додому. В автобусі звучали дзвінкі голоси дівчат з ансамблю, які завзято співали українських пісень.

Коментар:
Марія Бурдяк, член правління обласного і районного товариства "Лемківщини":
– На святі є багато представників району і області. Всіх тягне, приваблює "Ватра". Я є лемок - мене тягне сюди, щоб почути лемківські пісні, рідний діалект, зустрітися із своїми, поговорити рідною мовою. Сюди приїжджають з великим задоволенням. Тут створені відповідні умови, є приміщення, де можна переночувати. Ми - лемки, намагаємося зберегти свої традиції, обряди, кухню.

Олександр Венгринович, голова Всеукраїнського товариства "Лемківщина":
– Буде ставитися питання до прийняття Закону України "Про Лемківчину". Хочемо, щоби був державний лемківський музей. Ми поставимо це питання перед Президентом України Віктором Ющенком. Він разом із своєю дружиною і сім'єю був присутній на Міжнародному фестивалі Лемківщини і наголосив на тому, що він теж лемок. Його гарно зустріли поляки та українці. На сьогоднішній фестиваль до Монастириська прибули представники Лемківщини з Польщі, Бельгії, Франції, Німеччини, Америки. Народні та заслужені артисти України, голови районних та державних адміністрацій, заступник міністра культури і спорту Ольга Бенч – вона завжди присутня на фстивалях лемківщини і є теж лемко. А після концерту заплановано феєрверк, ігри, забави...

Марія Бабічук, голова Чортківської районної громадської організації Всеукраїнського товариства "Лемківщина":
– У перспективі ми плануємо організувати недільну лемківську школу в Чорткові, щоби навчати лемківської мови, якою говорять наші предки. Вже здобули відповідні підручники, буквар. Організовуємо осередок, і запрошуємо, щоб наші чортківчани записувались у наше товариство.


Іванна Нога