A A A
Розмір шрифта: Минулої п'ятниці у районному будинку культури ім. К. Рубчакової було повнолюдно і святково - медична спільнота району святкувала одночасно День медичного працівника та 50-річчя створення Чортківської центральної комунальної районної лікарні.

Вітання на святі від усіх гостей, як уособлення медицини району, приймав на сцені РБК головний лікар Михайло Петрович Семків. Ведучими були заступник головного лікаря Михайло Копистенський та медсестра Наталія Боченіна. Було рясно від квітів, привітань і нагороджень медичних працівників.
Мабуть, приємно було приймати вітання, адже вони були радісними та сердечними. Вітали медиків голови Чортківської районної ради Роман Чортківський та райдержадміністрації Тарас Капуста. Від райради було виділено 50 тисяч гривень нашій лікарні на придбання операційного стола та на 10 тисяч гривень закуплено інструментарій для травматологічного відділення. Привітання і грошова "підмога" надійшли медикам і від Чортківської міської ради. Вітав міський голова Ігор Билиця. Найближчі колеги - Чортківський державний медичний коледж, подарували медикам району чудові хвилини відпочинку з добрими піснями і танцями від студентської молоді та речі цінні і необхідні - аж два телевізори в усього колективу. Вітав директор коледжу Любомир Білик спільно з своїми заступниками - Теодозією Шевченко, Петром Ірхою, Степаном Юзиком та Галиною Гантімуровою.
Олександр Стадник від очолюваного ним підприємства "Агропродукт" подарував монітор. Таких моніторів необхідно два, - то є сподівання, що незабаром буде й другий. Вітали і постійні спонсори, і колеги з райСЕС (головний державний санітарний лікар Оксана Чайчук). Спеціально з Тернополя до Чорткова у таку радісну пору прибули головний лікар Тернопільської обласної комунальної клінічної лікарні, голова комітету обласної ради з питань охорони здоров'я Мирослав Гірняк та в. о. начальника управління охорони здоров'я ОДА Михайло Буртняк. Вітання були й від них.
Не забули цього дня вшанувати ветеранів медичної ниви. Хвилююче згадали тих колег, які відійшли у інший світ. Було запалено свічі, з екрана світилося обличчя-спогад, а в очах багатьох бриніла сльоза. Нехай вже тепер вони не поряд. Але це свято усіх: минулого, теперішнього і майбутнього.