A A A
Розмір шрифта: Епопея з єврейським цвинтарем у саду Чортківської комунальної центральної райлікарні має дуже великий “досвід”. З цим мала клопіт і попередня міська рада, з ним, схоже, має і теперішня.

У попередньому номері нашої газети, висвітлюючи матеріал про роботу сесії ми писали про те, що депутат Михайло Копистинський підняв питання про те, що йому до рук потрапило рішення, у якому наша міська рада зобов’язується здійснити надзвичайно багато робіт для облаштування єврейського пам’ятного комплексу. Депутатами таке рішення не приймалося – це висловили усі в унісон. Це рішення, за словами міського голови, він не підписував, лише, як зізнався секретар, останній помилково вдарив на ньому печатку “Згідно: секретар міської ради" і видав зацікавленим особам. Звісно, помиляються усі. Не помиляється той, хто не працює. Але тепер стоїть проблема “Який буде цьому кінець?”. Тому, щоб вивчити цю справу з усіх сторін, ми одразу ж по виході останнього номера газети вирішили зустрітися із секретарем міської ради, щоб почути його коментар з даної ситуації.

Віталій Стрюченко, секретар Чортківської міської ради:
Це вже тягнеться півроку. Засідала депутатська комісія з гуманітарних питань (голова П. Гарбуз). Комісією було вирішено спрацювати так, щоб це не було кулуарно вона і прийняла рішення, аби подальше засідання провести з головами інших постійних депутатських комісій, із залученням преси, представників краєзнавчого краю та тих, хто знає досконало історію краю. Тож наступне засідання відбулося, і на ньому були присутні практично всі голови постійних комісій. Був запрошений А. Чорноус – архітектор, який займається питанням єврейського комплексу. Чорноус запропонував свій проект рішення. У даному рішенні було багато нюансів. По протоколу спільного засідання постійних депутатських комісій депутатами було складено нове рішення. Це було винесено на сесію. Тобто по питанню даного комплексу було складено два проекти рішення: одне рішення це те, яке було запропоноване Чорноусом, і друге, як виплило із засідання цієї спільної комісії.
На самій сесії мене не було. Я був у відрядженні. І склалася така ситуація, що проект рішення, який запропонував Чорноус попав до депутатів М. Копистинського і Ю. Макотерського. З того часу почався цей сир-бор.

– На сесії це рішення було зачитано депутатом М. Копистинським і він просив розібратися.

– На сесії ми це обговорили і депутати були проти такого рішення. Тим більше, що воно не підписане головою.

– Депутати сказали, що вони за це не голосували.

- Так. Депутати за це рішення не голосували, вони голосували за той проект рішення, який винесли депутати у спільному засіданні комісії. Після цієї останньої сесії, піднявши всі підготовчі матеріали я виявив, що у підготовчих матеріалах вказано: проект рішення комісії і проект рішення А. Чорноуса. Вчора приходив до мене А. Чорноус за рішенням сесії і я його видав.
Віталій Миколайович надав і нам це рішення, яке видав А. Чорноусу.


Леся Легіт