A A A
Розмір шрифта: Чи є нашi українськi дiти достатньо захищеннi державою?

Пані Ольга, колишній педагог:
Наші діти – це майбутнє України, тому ми повинні про них піклуватися. На жаль, сьогодні ми маємо надзвичайно багато “безпритульних дітей, особливо у великих містах України. Маємо указ Президента про створення будинків сімейного типу і прийомних сімей. Знаю, що держава виділяє під це кошти, а ось наскільки це дає можливість охопити більшість дітей без батьківського піклування – не знаю. Думаю вартує нам подбати й про багатодітні сім’ї, бо одну-дві дитини сьогодні важко поставити на ноги, а коли 9-10 дітей – ще складніше. Я знаю навіть одну сім’ю, у якої є навіть 11 дітей. І нас в Україні народжуваність падає, то, вважаю, цілком на часі подбати і про такі сім’ї.
У нас на Тернопільщині ми маємо ще одну проблему – батьки змушені виїжджати на заробітки, а своїх неповнолітніх дітей залишають на стареньких бабусь. Думаю, коли відповідні служби не будуть мати таких дітей на строгому контролі, то в майбутньому матимемо з цим проблему.


Дарія, працівниця:
У мене повна сім’я, але ми з чоловіком маємо дуже малий дохід, тому нашій сім’ї треба, як то кажуть, від себе вкрасти, щоб дати дитині. А треба сьогодні багато: подбати про нормальну їжу для організму, котрий росте, і одягнути, і купити підручники, зошити і загалом усе шкільне приладдя. Одним словом, з мого досвіду, я вважаю, що сьогодні неможливо дати дитині все необхідно. Але не всі ж поїдемо на заробітки за границю. Ми ось працюємо з чоловіком разом, а наших заробітків ні на що не вистачає. Я розумію, що діти у забезпечених сім’ях мають більше, ніж все, але більшість людей живе так як ми. Живемо складно. А від цього страждають наші діти, наше майбутнє.



Юлiя, викладач:
Дiти у нас незахищеннi, тому що тих коштiв, якi заробляють батьки на роботi не вистачає, щоб забезпечити достатньо дитину хорошим харчуванням, лiкуванням, вбрати, взути, купити пiдручники, зошити i все необхiдне для навчання дитинi. Батьки змушенi їхати за кордон, щоб забезпечити дитину матерiально. Через це розбивається багато сiмей, дiти залишаються на виховання бабусiв, дiдусiв, якi теж не можуть собi дати раду з ними.
Через соцiальну незахищеннiсть рiзко падає й народжуванiсть в Українi, тому що перш нiж народити дитину, батьки задумуються чи зможуть вони забезпечити її усiм необхiдним, щоб вона не була гiрше за iнших, щоб можна було їй забезпечити хороше майбутнє.



Марiя, провiзор:
Нашi дiти є зовсiм незахищенi державою. Зараз дуже тяжко виростити дитину. Батьки повиннi усе купити дитинi до школи, прогодувати дiтей, адже марно чекати допомоги вiд держави. Зарплати не вистачає, тому батьки змушенi їхати за кордон, аби якось “вивести дитину в люди”. Тому, на мою думку, i зменшується народжуванiсть в державi, тому що, перш нiж народжувати, люди мають бути певними, що вони зможуть виростити свою дитину.




Олексiй, лiкар:
Все залежить про яку захищеннiсть дiтей ми говоримо. Якщо говорити про захищенiсть дитини матерiально, то потрiбно, щоб батьки працювали. Це залежить вiд батькiв. Щодо держави, то вона має створити вiдповiдну законодавчу базу для того, щоб батьки могли працювати i одержувати нормальну заробiтню платню, щоб утримувати дiтей i виховувати їх. Зараз у нас така тенденцiя, що цiни у нас прирiвняннi до захiдних, а зарплата так i залишилася комунiстичних часiв. Тому батьки їдуть за кордон, щоб заробити дiтям “на хлiб” i залишають їх без контролю на бабусь, якi не можуть заборонити дитинi пiти десь ввечерi. Дiти роблять, що хочуть, виховуються на вулицi. Через це ми маємо зрiст наркоманiї, алкоголiзму i.т.д. серед пiдлiткiв. На мою думку, дитина повинна виховуватися для суспiльства, а не суспiльство для дитини.


Марiя Миколаївна, медпрацiвник:
Нi, держава абсолютно не пiклується про наших дiтей. Я маю i дiтей, i навiть, вже й онукiв, тому знаю, що виростити дiтей зараз дуже тяжко. Усе є платне: лiкування, навчання та все iнше. Усе! Дiти у нас захищеннi хiба що у високопосадовцiв.