 23.05.2007 - Музика як стан душіПобігли прудко її пальціКлавіатура вся тремтить. І знову чую любі вальси, Яка чудовая ця мить... Музика!..– Це не просто набір звуків, це безцінний шедевр, який живе своїм життям. Лише від однієї вимови слова – “музика”, в уяві оживає одна з улюблених мелодій, яка відображає стан душі та настрою. Здатність виражати почуття, настрій, передавати характер, мабуть і є найважливішою рисою музики. Музика – така чарівна і милозвучна! Що відображає вона? Сум чи радість? Кохання чи розлуку? Який характер у неї? Веселий чи сумний? Які почуття хоче передати вона нам? Про що хоче розказати?... Відповіді на усі ці запитання ви знайдете, прослухавши її. Під час прослуховування твору вона поглинає тебе всього, примушує поринути у задуми, спогади та мрії. Музика... Ти милуєшся нею. Ти чітко чуєш кожен звук, кожну тонко зіграну нотку. Своєю милозвучністю та гармонією музика творить дива. Вона є джерелом натхнення. Мрійників переносить у майбутнє, закоханих - у свій власний світ, розповідаючи про те, про що словами не опишеш. А також дивовижною рисою є властивість повертати час назад. Пробудити пам’ять, пережити ще раз те, що давно прожите, зате таке жадане, - до сліз приємне! Безмежна енергія передається людям, примушуючи їх слухати, сумувати і радіти, танцювати та виливати свої емоції. Насолоджуватися нею ми можемо всюди, де вона звучить. Особливу можливість нам дала Чортківська музична школа 20 березня 2007 року, тому що саме в цей день о 17-й год. відбувся сольний концерт викладачів фортепіанного відділу Ольги Степанівни Сороцької та Тетяни Михайлівни Тимофій. На концерті звучали твори: Ф.Е.Бах “Адажіо” - ансамбль у виконанні О.С. Сороцької, Т.М.Тимофій; Монті “Чардаш” у виконанні О.Р. Дерманського (саксофон), О.С.Сороцької (фортепіано); Д. Шостакович “Іспанський танець” у виконанні Т.М.Тимофій, О.С. Сороцької. А також цього вечора ми милувалися вражаючою музикою саксафона, яким впевнено володів Олег Романович Дерманський. Заплющуючи очі при прослуховуванні твору, всім тілом відчуваєш вміло зіграну музикантом нотку. Пробуджується відчуття безмежної енергії, захоплення, яке переростає в переживання, і легеньким подихом заспокоює. Яка гармонія, яке взаєморозуміння створюється між двома різними інструментами, між двома різними людьми. Для доповнення цих інструментів також звучав контрабас у виконанні Бориса Тарасовича Гаєвського. Якою прекрасною була та мить, коли поєдналися в одне єдине ціле різні за своєю будовою та звучанням інструменти. Якою ж буває нерозпізнаною музика. Ці невловимі звуки “торкаються” твоєї душі, захоплюють твоє серце. На наше життя впливають безліч факторів, відіграючи в ньому ту чи іншу роль. Проте – “все на світі минає, а музика – вічна!...” Оксана Сороцька, м. Чортків Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=475 |