 09.05.2007 - Людині бійся душу ошукать...Так писала мудра Ліна Костенко. І далі констатувала: “Бо в цьому схибиш, – то уже навіки...” А скільки трапляється таких випадків у наших діях, часом мимовільних, коли, задля відстоювання чогось свого, топчемося по чиїхось душах, болях...Мало кого залишила байдужим історія, що сталася в березня 2007 року в Чорткові. Пригадуєте, в одній із відкритих пожежних водойм загинув хлопчик – Бакалюс Михайлик. Про цей випадок наша газета писала у статті “Михайлик був найщасливішою людиною в світі...”, №11 від 21 березня 2007 року. Біда, що сталася з хлопчиком, сколихнула усіх чортківчан, і не тільки. Про це писали як тернопільські, так і всеукраїнські видання. Але у цій біді був безперечний факт – водойма була відкрита, люк – відсутній. І це – на території міста Чорткова. Але, чомусь пізніше не було висловлено співчуття рідним потерпілого, не кажучи про моральну чи матеріальну підтримку збоку мерії для організації похорон чи встановлення пам'ятника загиблому... цього, чомусь, не було помічено... Сім’я залишалася з бідою сам на сам. Ні, приходили прості люди, часто незнайомі, пропонували свою підтримку... Це те що було. Як то кажуть, з пісні слів не викинеш. Тепер до редакції нашої газети звернулися рідні покійного Михайлика. В очах у них – нестерпний біль, трясуться руки у бабусі... Їх можна зрозуміти. Адже в більшості не сама біда так болить, як глумлення над пам’ятю. Божу руку і вибір ще можна пояснити, а ось людську бездушність – ні. Мова йде про рішення тимчасової комісії чортківської міської ради, яка вивчала причину загибелі Михайлика і винесла вердикт: “Причиною нещасного випадку є недостатній нагляд за потерпілим”. А як же відкритий люк (?!) на пожежній водоймі?! Це, що, стало у нас вже нормою?! Втім, повернемося до того, з чим звернулися рідні до нашої редакції... звернулися з відкритим листом, який ми друкуємо нижче без змін і скорочень. А ви робіть свої висновки самі. У людей сталася біда і вони мають право на вираження власної думки з даного приводу. І мають, мабуть, привілейоване на це право. Адже це їхня дитина потрапила у відкриту водойму і загинула. Відкритий лист батьків до комісії Біль душі змушує нас написати цього відкритого листа. Листа адресованого тимчасовій комісії при міській раді, котра розслідувала трагічний випадок, що стався з нашим сином Михайликом 15 березня 2007 року. До складу комісії ввійшли: заступник міського голови з житлово-комунального господарства В.І. Кіндяк; заступник міського голови з економічних питань А.М. Левкович; інспектор з охорони громадського порядку М.С. Гарбера; начальник Чортківського водоканалу І.І. Пандрак; заступник голови райдержадміністрації В.М. Бойчук. Всі члени комісії підписали акт від 23.04.2007 року. Комісія зробила висновок: “Причиною нещасного випадку є недостатній нагляд за потерпілим”. Шановні чиновники, чи є у вас хоч краплинка того, що зветься людською совістю? Невже у вас немає своїх дітей, внуків? Чи застраховане життя ваших дітей перед Всевишнім? Нехай сусіди скажуть чи достатньо наша сім’я доглядала за дітьми. Хлопчикові було 4 роки і 4 місяці. Дитина гралася здавалося б у безпечному місці. На цьому місці за 17 років повиростали всі діти з нашого будинку. Місце добре видно з балкона. Тож скажіть, чи могла впасти і втопитись “недостатньо доглянута” дитина, якщо б цей колодязь був закритий хоча б дерев’яним люком? Дитина була достатньо розумною і добре знала, що до відкритих колодязів наближатись не можна. Та коли хлопчик з розгону вибіг на горбик, він не знав, що там його чекає глибока яма. Невже у вас, шановні чиновники, не вистачає мужності визнати свою вину, вину міської влади, а не звинувачувати родичів. Невже в той час, коли родина хлопчика важко переживає за втраченим, не можна було замість звинувачень винести співчуття (вже не кажучи вибачитись). Родина хлопчика до 40 днів палила свічки біля водойми. І дуже дивувало нас, наскільки халатно ставляться чиновники до того, що сталося. 16 березня 2006 року розпорядження № 93 міський голова І.М. Билиця виніс рішення прийняти терміново всі необхідні заходи щодо накриття люків. Даний колодязь був закритий через 12 днів після трагедії. Нас дивувало скільки часу пройде поки влада зробить найпростіший тест – закриє водойму. Коли біля нашого будинку покрали люки. Люди не чекали. На другий день закрили колодязі дерев’яними кришками. Якби ми знали, що на тому горбі є колодязь, то й там би закрили. На той горбок ніхто з нас не звертав уваги. Пунктом 1 акту від 23.04.2007 року ви, чиновники, констатуєте: “Дане пожежне водоймище невідомо коли було збудовано і кому було передано, так як акт прийому-передачі відсутній”. А чи відомо вам, що згідно п.6.6.1.10. Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МЕНС України від 19.10. 2004 року за № 126, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 4.10.2004 року № 1410/10009, підтримання у постійній готовності штучних водойм у населених пунктах покладається на органи місцевого самоврядування?.. В п.3 акту написано, що в Чортківському водоканалі ніде не значаться пожежні водойми. А чи значиться те, що всі каналізаційні люки водоканал закривав після трагедії дерев’яними щитами. А чи не можна було це зробити значно раніше?.. По п. 3 акту приписом державного пожежного нагляду від 14.06.2006 року начальнику Чортківського водоканалу І.І. Пандраку п. 13 зобов’язано провести огляд пожежних водойм, що в свою чергу не відображено в заходах від 15.06.2006 року по усуненню недоліків Чортківським водоканалом. Константуємо п.4 “Згідно припису від 15.06.2006 і інформації № 925 від 18.10.2006 року МНС Чортківського районного відділу, які були надані міській раді, порушень по експлуатації пожежних водоймищ не було виявлено”. Та від наших знайомих, тих, хто знав, що там є та злощасна водойма, ми дізнались, що люк відсутній з осені 2005 року. Міська влада не знала, що там кусочок землі в санітарній зоні біля водойми віддали під забудову? Міська влада вже роздала все, що ще можна було роздати. Майже всі сквери Чорткова. Чому такий бідний міський бюджет? В дитсадку № 9 батьки здають гроші, щоб купити фарбу і покрасити качельки на дитячих майданчиках. Тож хотілось би знати: чий недостатній нагляд привів до трагедії? Можливо міської ради? Яка нічого не робить для того, щоб наші діти могли безпечно гратися і відпочивати. Висновок комісії спонукав батьків до рішучих дій. Прошу цей відкритий лист розглянути депутатам міської ради на черговій сесії. Андрій Бакалюс, батько покійного Михайлика Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=461 |