 25.04.2007 - Чорнобильська трагедiя – це ще реальнiсть чи вже iсторiя?26 квiтня 1986 року сталося непоправиме – аварiя на Чорнобильськiй АЕС. Чорнобиль залишив нам невимовний смуток, котрий ми пронесем через усе своє життя. I, навiть, нашi дiти i онуки ще довго пам’ятатимуть про це. Чи можна було цього уникнути?..Iсторiя вчить того, що вона не вчить нас нiчого. 21 рiк минув з часу трагедiї, але, гадаємо,це невеликий термiн для катастрофи такого маштабу. Проте у вищих ешалонах влади точаться дискусiї про зняття “Чорнобильської зони”. Дехто запевняє, що проблема Чорнобиля є бiльше надуманою людьми, котрi просто хочуть отримувати пiльги. Одного разу, один з полiтикiв якось зазначив, що люди бiльше опромiнюється, коли лiтають лiтаками, а аварiя на ЧАЕС – це так, дрiбниця. Тiльки чомусь бiльшiсть людей, яка вiдчула на собi усi наслiдки катастрофи, нiколи не лiтала в лiтаками? Наша газета вирiшила поцiкавитися у мешканцiв Чорткова про їхню думку.  Лiля, продавець: Я вважаю, що радiацiя є. Чорнобильська трагедiя, яка тодi сталася, зробила своє i її наслiдки вiдчуваються ще й зараз. На своєму власному здоров’ї я, слава Богу, цього не вiдчуваю, але вiд знайомих знаю, що хворiють дiти, доролi. Те що в Чортковi радiацiя є, знаю точно. Богдан, пенсiонер: А як же ж, звiсно, радiацiя ще є. Люди ж хворiють. Помирають як старшi так i молодi. Усi тiльки скаржаться, що їх болять кiстки, голова. Закривати Чорнобильську зону не можна нi в якому разi. Ця проблема ще є, оскiльки має минути декiлька десяткiв рокiв., поки рiзнi радiацiйнi елементи починуть розпадатися.  Наталiя,приватний пiдприємець: Проблема Чорнобиля у Чортковi є. По-перше, дiти дуже часто хворiють. У мене є дитина 4 мiсяцi , але як їй тiльки-но якусь прививку зроблять, то вона її дуже тяжко переносить: температура, кашель тощо. Я вважаю, що проблема iснує i не можна закривати зону. Навпаки ,зараз ця проблема бiльше прогресує. Скiльки молодих людей помирає через раковi пухлини? Причина цьому звичайно ж ,радiацiя.  Володимир,пiдприємець: Ця проблема є i ще дуже довго буде. Наприклад- важкi метали. Вони дуже довго випаровуються.Я навiть вiдчуваю це на собi: болить голова, ноги (кажуть, мало цинку в органiзмi). Я нещодавно дивився телевiзор, то по новинах казали, що перед тим ,як мала статися аварiя про це знали деякi люди. Виникає запитання: чому людей не попередили? Чому у нас така несправедливiсть i байдужiсть до людей?  Марiя Станiславiвна,пенсiонер: Певно що проблема з Чорнобилем у нас є. А де ж їй дiтися? Чи вiдчуваю я це на своєму здоров’ю? Звiсно, що так. Усi це вiдчувають, навiть птиця. Проблема Чорнобиля була i є. Чорнобильську зону хотiли знiмати. Ходили в нас по домах i вимiрювали рiвень радiацiї, але не зняли, бо радiацiя в нас велика. Єва Дмитрівна, колишнiй вчитель: Я радiацiю не замiряла i не можу сказати ,який її рiвень. Але, судячи по здоров’ю людей, можна сказати, що все-таки щось дає таку реакцiю на органiзм i на виникнення рiзних хвороб. Я вважаю, що ця проблема є i з нею треба боротися. Потрiбно частiше проводити якiсь дослiдження i взагалi бiльше уваги звертати на цю проблему. Те що людям допомагати матерiально – це добре, але не головне. Потрiбно боротися iз самим фактом негативноїдiї радiацiї на органiзм людей. Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=450 |