A A A
Розмір шрифта: Чоловіка, котрий якось недавно переступив поріг редакційного кабінету, знаю, як кажуть, «з видження», давно. Виявилось, живемо на сусідніх, паралельних вулицях: я на Залізничній, а він - на Чортківській. До того ж, у нього за плечима 43 (!) роки колійового стажу, бо й справді трудився у Чортківській дистанції колії в цеху дефектоскопії. Ярослав Євстахович Федоришин прийшов до редакції як до останньої інстанції, цілковито втративши за п`ять років будь-яку віру у справедливість...

«ОТРУЙНІ СТОКИ ТЕЧУТЬ У КОЛОДЯЗЬ»
Саме так іменувалась невеличка публікація в обласній газеті «Свобода», датована 27 червня 2002 (!) року. «Шановна «Свободо»! - писала тоді родина Федоришиних з Чорткова. - Звертаємось до тебе за допомогою. У нашій сім`ї підростає чотирирічна донечка. У неї проблеми із здоров`ям через порушення у лімфатичній системі. Різко погіршився аналіз крові. Висловлюють припущення, що це через підвищений вміст шкідливих речовин у воді, яку споживаємо. Річ у тому, що у нас по сусідству відкрили мале підприємство з виготовлення тротуарної плитки. Залишки цементу, фарб, клеїв під час дощів стікають нам на город і потрапляють у колодязь. Власник підприємства, віднедавна заступник міського голови, Віктор Кутрань не хоче відремонтувати каналізацію на своїй території. Він же - влада, то що йому зробиш?».
Ось таким був лист. Ним тоді зайнялася власкор «Свободи» по нашому району Лідія Шевчук. Газеті дав відповідь тодішній голова райдержадміністрації С.П.Левчук. Відповідь, зазначмо, доволі втішну. У ній йшлося, що роботи з підведення території малого підприємства до міської каналізаційної системи вже почалися. Затримка пояснюється значними капіталовкладеннями - до лінії міської системи потрібно прокласти каналізаційну трубу довжиною до двох сотень метрів. Однак, мовляв, упродовж літа всі роботи будуть завершені.
Ось такий обнадійливий начебто фінал. Насправді ж то був тільки старт. Куди вже тільки не звертались Федоришини! Переді мною - стосик відповідей на численні заяви і Ярослава Євстаховича, і його дружини Ольги Миколаївни. До слова, у неї - теж майже чотири десятиліття трудового стажу на Чортківському м`ясокомбінаті. І - «зароблені» там поліартрит, тромбофлебіт, серцево-судинні недуги. А поруч з батьками проживає (город у них спільний) - донька Федоришиних Ірина Ярославівна Пархомчук. Це її донечці Юлечці у 2002-му було 4 рочки і про неї згадувалоося в «Сободі». А нині Юля разом з дідусем прийшла до редакційного кабінету. Вдома ще є маленький братик Тарасик, якому на пору їх візиту тільки й виповнилося, що два тижні від народження...

ЗАМКНУТЕ КОЛО
«Промандрувати» у ролі прохача органами місцевого самоврядування порадив нашому читачеві, а їх заявнику, у своєму листі-відповіді, датованому 25 липня 2003 року, головний державнний санітарний лікар області С.С.Дністрян. Він погодився: факти, наведені у скарзі, частково (!) підтвердилися. У тій же відповіді було зазначено, що на підприємця О.М.Кутрань складено протокол про порушення санітарного законодавства та дано припис про ліквідацію виявлених недоліків.
Та наш заявник мовби передчував таку пораду і ще в квітні 2003-го звернувся до облдержадміністрації. Скаргу звідтіля «спустили» на Чортківську міську раду. Тодішній міський голова М.В.Вербіцький повідомив, що створеною задля вивчення цього питання комісією вирішено зобов`язати ПП О.М.Кутрань зробити відвід стічних вод. А ще мер порадив Я.Є.Федоришину у разі невиконання підприємцями такого рішення неодмінно звертатися до суду.
Забігаючи наперед, варто зазначити, що до подібних дій нашого заявника, за його ж словами, упродовж отих чотирьох з лишком літ спонукали не раз. А він узяв та й звернувся до прокуратури. Тодішній прокурор району М.І.Матвійчук повідомив заявникові, що підприємець Оксана Кутрань незаконно, мовляв, аби позбавитись стічних вод товарної бази райСТ, вибила кілька отворів в огорожі, через що вони й стікають на обійстя Федоришиних. Однак Оксану Михайлівну зобов`язано ті отвори найближчим часом замурувати...
Наш заявник тепер уже й ладен звернутися до суду, як не раз й пропонувалося, однак актів про аналізи грунтів його господарства, як обіцялося, ніхто йому не дає...

ОБІЦЯНКА-ЦЯЦЯНКА
Так чомусь кажуть в народі, хоча наш український народ таки на диво терплячий. Півроку після такої обнадійливої відповіді потерпіли й Федоришини. А потім... Потім надіслали чергову скаргу у прокуратуру області. На неї відреагував старший помічник прокурора П.Козак. «Надсилаю для ретельної перевірки скаргу жителя м.Чорткова Я.Є.Федоришина з приводу періодичного підтоплення придбаної ним земельної ділянки, городу та криниці стічними водами і відходами виробництва з території межуючого підприємства з виробництва тротуарної плитки, - зазначалося у відповіді, - а також обвалу на його город цегляної стінки, що перебувала в аварійному стані, допущену бездіяльність працівників місцевої ради при розгляді його скарг з цього приводу... З метою забезпечення об`єктивності та повноти перевірки зазначеного у зверненні факту забруднення городу та присадибної земельної ділянки до її проведення необхідно залучити фахівців санепідемслужби району та відділу земельних ресурсів. У випадку підтвердження наведених у скарзі фактів та пов`язаних з ними порушень необхідно вжити принципові заходи реагування до їх усунення та притягнення винних у цьому осіб до встановленої законом відповідальності». Здавалось би, справедливість мусить восторжествувати.
Однак... Вже через рік тодішній міський голова М.В.Вербіцький, якого Я.Є.Федоришин час від часу «бомбардував» скаргами-нагадуваннями під гаслом «sos!», повідомить, що знову створено комісію. У відповіді зазначатиметься, що «стічні води плинуть з території на господарство Федоришинних тільки під час великих проливних дощів». Тут вже О.М.Кутрань постане в іпостасі постраждалої: адже тільки нею (з-поміж 12 підприємств, що знаходяться на території колишнього райСТ) збудований збірник стічних вод, чого явно мало для такої території. Потрібні, мовляв, зусилля усіх підприємців, а також керівництва райСТ. А хіба, скажіть, об`єднати ці зусилля не в компетенції тієї ж міської ради? Чи, може, в компетенції родини Федоришиних, бо терпить щонайбільше таки вона...

«БЕЗПРОГРАШНИЙ ВАРІАНТ»
А взагалі-то, якщо думати, як мовиться, на хлопський розум, то Федоришини недарма приватизовували той город, платили так тяжко зароблену копійку. Подібної думки неодмінно доходиш, коли переглядаєш пачку фотознімків, зроблених господарем під час отих самих «великих проливних дощів». Дивишся - і мимоволі милуєшся: яка вигідь! Тут тобі гуси, качки плавають - не треба й на річку чи озеро відганяти. Юлечка ось в домашньому озерці стоїть і їй, як кажуть, - море по коліна! До слова, дівчинка , коли дідусь згорьовано розповідав про ті всі біди, теж із сумом зауважила, що прикро, мовляв, - немає тепер «великих і проливних». Хоча б влітку зливи не забарилися. Бо ж її, з її здоров`ям, не дуже-то пустять на річку. А тут - «доморощена»...
А ось по тичках пагоняться помідори, вже й плодоносять. А між рівцями - вода. Слухайте, може б Федоришини започаткували у Чорткові вирощування рису? Знову ж таки, під час отих «великих і проливних дощів». Літо, за прогнозами метеорологів, обіцяє бути дощовим.
Усе це, звісно, щось на кшталт фейлетону. А коли серйозно, то останній в часі акт складений 13 березня ц.р. комісією у складі депутатів Чортківської міської ради М.С.Гарбери, О.Г.Омельчука, заступника міського голови В.І.Кіндяка. «Вердикт» такий (цитую): «При огляді земельної ділянки, яка є власністю гр. Федоришина Я.Є., по вул Чортківській, 30, фактів затоплення стічними водами райСТ не виявлено». Господар-заявник, щоправда, стверджує, що жодної комісії вони і в очі не бачили, бо вона на їх обійсті не була, а зазирнула, мовляв, через металеву нову огорожу, котра піднята від землі, і вода (за «великих і проливних») дістає собі привілля, від тих же ПП Кутранів.
Цікаво все ж, а звідкіля могли взятися стічні води 13 березня ц.р., коли ні снігу, ні дощу не було? Запитання, погодьмося, «на засипку»...

ПРЕТЕНЗІЇ ДО «НЕБЕСНОЇ КАНЦЕЛЯРІЇ»
Наша журналістська місія така, щоб у разі надходження скарг чи якихось претензій неодмінно вислуховувати обидві сторони. Тим більше, що в одній із відповідей, надісланих заявникам попереднім мером, зазначалося, що ПП О.М.Кутрань сама постає у даній ситуації як постраждала: адже на території її підприємства «громадяться» усі стічні води під час злив. Так воно, по суті, і є: адже рельєф колишньої Долішньої Вигнанки (тобто усі вулиці, починаючи від Підгірної і завершуючи Надрічною) «ідуть» по схилу - вниз до річки. Через це й територія колишньої бази райСТ має нахил у бік сусідньої вулиці Чортківської. Та ще й заасфальтована. Куди діватися воді під час «великих і проливних»?
О.М.Кутрань показала справді збудований відстійник, однак зазначила, що він виповнюється уже через якихось півгодини - в залежності від інтенсивності дощу. І тоді, мовляв, затікає навіть її територія - у двох цехах оздоблення тротуарної плитки видно на стінах цвіль та грибок. Побіля трансформаторної підстанції, щоправда, споруджено товсту «підошву» - аби води не загостили туди, що, за словами підприємця, вже й траплялося і що доволі небезпечно, адже там - струми високої напруги.
- Вода у нашому виробництві, зокрема тут, на Залізничній, де в основному тривають оздоблювальні роботи, а саме виготовлення - в Білій, до ми викупили фермські приміщення, майже й не використовується, - пояснювала п.Кутрань. - Хіба що напівсухий розчин. Тож води від нас текти не можуть. А ось під час зливних дощів ми теж страждаємо, бо нікому з власників підприємств, які викупили чи орендують тут приміщення, це «не в голові». Я ж виявилась крайньою. Усі надії - хіба що на «небесну канцелярію» - аби менше і рідше дощило. Але ж погоді не накажеш...
Висновок справді резонний. Та усі сподівання - на ту ж «небесну канцелярію». Насамперед в тому, аби надоумила найперше господарів міста, щоб злучили в одне зусилля усіх 12-ти приватних підприємств на території бази колишнього райСТ. Навіть по прокладенню каналізації і під`єднанню її до міської вітки. Мусить же бути якийсь вихід? Навіть якщо, за словами О.М.Кутрань, доведеться поставити насос по підкачуванню стоків у зворотний бік.
А тим часом після візиту дружини нашого заявника О.М.Федоришин до Чортківського міського голови І.М.Билиці того ж дня у їх господі побувала чергова комісія. І після дощу у ніч з 22-го на 23 березня (першого від початку весни, після сухої зими) ознак затоплення там не виявила. Хіба що легко замулену земельну ділянку розміром 2х3 метри. От тобі й маєш...


Анна Блаженко