A A A
Розмір шрифта: Сірий, припорошений весняним пилом замок у Чорткові суботнього погожого березневого дня приймав у свої володіння лікарів свого вже роками зболеного тіла.

Досить того, що у цій споруді відбувалися визначні історичні події, які незагоєною раною вкарбувалися в стіни замку. Однак, нинішні сучасники ще більше травмують дух предків, що вітає коридорами пам’яті – цинічно викидають сміття на територію історичної спадщини нашої країни, області, району, міста.
Молодь чортківщини, що об’єдналася спільною роботою – очистила замок від “гріхів” наших земляків, котрі вперто задовольняють мізерність своїх жадань – виносять сміття у приміщення згаданої споруди. Суботня толока не була першою – це продовження ще восени розпочатої представниками різних громадських та партійних організацій акції. А “Молодіжний центр Чортківщини” має на меті продовжити розпочату справу до повного очищення замку та чекає на якнайшвидше “переселенні” “газовні”, яка у даний час “прописалася” в цьому історичному приміщення. Молодь прагне до передання замку у власність нашої міської ради, тому що зараз він на балансі обласної. А це не дозволяє повноцінно використовувати пам’ятку культури у цілях міста. Учасники акції намагалися довести до свідомості громадськості, що забруднювати побутовими відходами “історію” – це те саме, що плювати в душу своїм предкам.
Прикро, дуже прикро, але люди, які живуть поблизу замку не відгукнулися, не приклали рук до обчищення споруди, а лише посміхалися... В цих посмішках читалися слова мовляв: “Даремно ви це робите, ми й надалі носитимемо сюди сміття, бо нам так комфортно”. Лише одна бабуся-сусідка добрим словом підтримувала волонтерів, розповідала, що чула під час екскурсії дітей-школярів цікаву історію. А про саме, свідчення того, що сам Богдан Хмельницький взяв у полон в цьому замку графа Потоцького, – сказав один з прибираючих.
Відрадно, що надали допомогу у проведенні акції наш комбінат комунальних підприємств, та міська влада, представником від якої і добрим трудівником виступав заступник міського голови з економічних питань Андрій Левкович.
Молодь попрацювала на славу. Вивезли трактором 4 причіпи різного непотребу, винесли 50 мішків побутового сміття. Саме винесли – не спалювали, щоб ще більше не забруднювати довкілля. Це був приклад для подальшого очищення міста, для всіх свідомих мешканців.
Черкає вітер м’якими крилами верхів’я замку, ніби жадає підхопити з собою наш нищий цинізм, нашу безгосподарність. Грішні ми тим, що любимо милуватися красою і самі її знищуємо. Подивімось, люди, довкола себе, на оцей безмірний і вічний світ, і збагнете усю його велич і усю свою мізерність...


Ірина Зенчак-Гулька