A A A
Розмір шрифта: «Слово Господнє: поверніться до мене всім вашим серцем, у пості, в молитві, плачі й жалі. Роздеріть серце ваше, а не одежу вашу, і поверніться до Господа Бога вашого, бо Він благий і милосердний, довготерпеливий і многомилостивий, - і уболіває над нещастям» (Кн. пр. Йоіла 2, 12-13)

Слава Ісусу Христу!
Час Великого посту – це час відновлення, очищення і, найголовніше, час підготовки до прийняття Божественної зцілюющої Благодаті. Господь говорить нам, що Він є єдиними воротами в царство чистоти та світла. Тільки повернувшись до Нього, очистивши душу покаянням у Тайні Сповіді, в молитві, знайшовши силу Його Благодаті, ми можемо ожити, переобразитися, стати іншими, відкрити в собі образ нашого Творця Господа і Спасителя.
Час св. Великого посту – це час особливого внутрішнього й зовнішнього вмертвіння і покути. А тому, що ця духовна боротьба триває довший час, то, звичайно, буває так, що перші дні чи тижні посту ми практикуємо його ревно й мужньо, але відтак помалу фізично й душевно вичерпуємось, ослаблюється і знеохочуємося. Св. Церква, маючи на увазі неміч і нестійкість людської природи, ставить посеред посту перед нашими очима надзвичайну могутню спонуку до витривалої духовної боротьби, а нею є св. Хрест.
Св. Хрест має нам пригадати безконечну Божу любов до нас, Христові страждання задля нас і наш обов’язок мужньо нести свій хрест щоденного життя. Всіх нас закликає Ісус Христос: «Колихто хоче йти за мною, нехай зречеться себе, візьме щодня на себе свій хрест і йде за мною» (Лк. 9, 23).
Хрестопоклонна неділя пригадує нам сильну зброю, що має її кожен християнин у боротьбі з ворогами за своє спасіння, а тією зброєю є св. Хрест. І якраз цієї неділі хрест виступає перед нами, як знамено сили, знамено спасіння та знамено перемоги і тріумфу. Св. Отці посадили життєдайний хрест, щоб він нас відсвіжив, підкріпив, пригадав нам страсті Господа нашого Ісуса Христа, потішив нас, а також зробив мужніми й легкими до дальшого труду.
Піст є таким давнім, як саме людство. Коли відкриємо Святе Письмо Старого Завіту, то побачимо, що піст, як стримання від їжі, або ж деяких її видів, був регулярною практикою в житті як окремих людей, так і цілого Божого народу. Так на горі Сінай, коли Бог дав свій закон для Ізраїля, Мойсей «сорок днів і сорок ночей хліба не їв і води не пив» (Вих. 34, 28). Пророк Ілля перед зустріччю з Богом теж не їв сорок днів (пор. 1 Цар. 19, 8). Постив і пророк Даниїл, коли покутував за гріхи народу (пор. Дан. 9, 3). Постив Іван Хреститель. У Новому Завіті сам Ісус Христос перед початком своєї спасительної місії пішов у пустелю, де нічого не їв сорок днів (Мт. 4, 2). Також і апостоли перед тим, як піти проповідувати добру новину поганам, «служили Господові та постили» (Дії. 13, 2).
Але піст – це не тільки стримання від їжі. Коли ми не вживаємо м'ясо чи інших продуктів, то це всього-на-всього дієта. Справжній піст має завжди супроводжуватись молитвою. Старозавітні пророки гостро засуджували формальне невживання їжі без внутрішнього навернення і добрих діл. Марним, а що гірше, осудним є в очах Божих піст, коли людина продовжує грішити. Пророк Єремія каже: «Люблять вони блудити, ніг своїх від зла не спинять» (Єр. 14, 10). Бог не заперечує, а навпаки заохочує людину постити, коли це стає зовнішнім виявом навернення та внутрішнього розкаяння за гріхи. Піст не є якоюсь ласкою, що ми робимо Богові, чи нашою заслугою, але в поєднанні з молитвою стає могутньою зброєю, дарованою нам Творцем для подолання наших пристрастей, гріховних схильностей та дій злого духа до нас. «Цей рід нічим не можна вигнати, тільки постом і молитвою» - сказав Ісус своїм апостолам і учням, коли не могли вигнати злого духа із юнака.
У наш час Свята Церква не накладає на своїх вірних обов’язку дотримання строгих правил посту під страхом гріха, а діти до 14 років, старші люди після 59 років, як також хворі та матері, що годують грудьми дітей, взагалі звільнені від посту. Але Церква як любляча мати настійливо просить і радить своїм духовним дітям дотримуватись давніх традицій. Піст не стосується тільки їжі, але також гріховних пристрастей, таких як куріння та вживання алкоголю. Ми підриваємо своє здоров’я, яке є даром Божим, і тим самим грішимо проти заповіді «Не вбивай!» А скільки горя, сліз, сварок, незгод приносить зловживання алкоголем у родинне життя. Чи можливо перечислити, скільки через це розпалось сімей? І який добрий приклад пияк може показати своїм дітям? А скільки кримінальних злочинів чиниться саме через алкогольне сп’яніння! Велику увагу хочу звернути також на гральні зали та автомати, які множаться в останній час. Вони стають бичем нашого суспільства. Власники гральних апаратів разом із грошима людей отримують і їхні прокльони, і сльози. Тому звертаюсь, утікайте від азартних ігор та гральних автоматів на гроші, уникайте також комп’ютерних ігор, які крадуть наш час і здоров’я, а особливо тих, темою яких є насильство, жорстокість, магія і окультизм. Необхідно також у Великий піст стримати себе від гучних забав, дискотек, некорисних зустрічей, зайвих чи не дуже конечних справ, від усього, що розсіває нашу увагу. Особливо звертаюсь до власників та керівників розважальних закладів, тобто клубів, дискотек, ресторанів, барів і т. п., щоб не стали спокусою до гріхів. Час Великого посту ми повинні посвятити Богові і молитві, читанню Св. Письма та побожним книжкам, роздумам над правдами віри і страстями Ісуса Христа під час Хресної дороги, а також над застановою власного життя.
Нехай же Господь через животворящий Хрест, з якого спливає благодать спасіння і відкуплення, дасть нам провести завершення Св. Посту якнайпобожніше, щоб через глибоке покаяння і прощення та щиру молитву, через стримання від їжі та гріховних пристрастей, через діла милосердя і любові очистити в наших душах образ Божий, щоби ми, належним чином підготувавшись, гідно зустріли свято Воскресіння Господа нашого Ісуса Христа, щоб ми, просвічені та освячені Його благодаттю, переобразилися і стали відважними свідками Христовими, «світлом для світу», щоб люди, бачачи наші добрі діла, вихваляли Отця нашого, що на небі, Якому належить слава, честь і поклін з Єдинородним Його Сином і Святим Духом навіки. Амінь!
Слава Ісусу Христу!


о. Григорій Канак,
парох Церкви Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії