A A A
Розмір шрифта: На щастя не часто в Чорткові трапляються пожежі. Хвалити Бога, якось з цим минає нас “чаша сія”. Однак сліди безпечності і людського недбальства дають про себе знати більше, аніж просто випадковість.

У минулому номері газети ми писали про те, що позаминулої суботи у самісінькому центрі міста, в його історичній частині по вул. Ринок, 3, зайнялася пожежа. За попередньою версією, пожежа ця не випадковість, а швидше вияв халатності. У даному помешканні, що на другому поверсі зберігалися речі тих, хто торгує на речовому ринку (у Чорткові в цій частині міста простягається ринок промислової групи товарів). Стара австрійська забудова сконструйована так, що дане помешкання має окремий під’їзд. Це й же під’їзд на час пожежі був завалений сумками з ринку. Тому, пожежникам необхідно було проникати до вогнища через під’їзд по вул. Ринок, 5 (вони – поряд). У останньому під’їзді перегоріла стеля. Так як тут і сходи, і перекриття – дерев’яні.
Вогнеборцям довелося проникати до вогнища через стрихове приміщення сусідів. У даному під’їзді – дві квартири на другому поверсі. Адже на усіх перших цього і сусідніх будинків розташовані магазини. Небезпека була чимала. На першому поверсі під помешканням, де спалахнуло полум’я, знаходиться магазин парфумерії, косметики та побутової хімії “Мальва”, поряд – також ряд магазинів, де також в асортименті є легкозаймисті матеріали.
Те що сталося – страшно. Але те, що могло б статися, кожен усвідомлює, - могло й бути гірше. Добре що ніхто з людей не постраждав, і як це все таки складно у даному випадку говорити, але щастя в тому, що пожежа розгорілася вже тоді, коли розійшовся ринок. В іншому випадку дорога до вогнища була б перекрита наметами і до пожежі не так легко було б добратися. Бо те, що у Чорткові в центрі міста впритул до будинків стоїть де-юре стихійний, як мені відомо без дозволу, контролюючих служб (жодна із служб не дала дозволу), і де-факто узаконений історично ринок, уже всі знають. І те, що питання про його перенесення мусується усіма кандидатами на головне крісло в місті до виборів – знають також. Але так чи інакше, ринок є засобом для виживання одних, і у даному випадку більшість з таких постраждала. Це було з сумом видно одразу ж після вихідних, коли наметів на ринку порідшало. Людська біда має сумне обличчя...

Наталія Мазуренко, приватний підприємець:
- Тієї суботи ми закрили свій магазин о 16-й годині. Точно не пригадаю в котрій це було годин,і як зателефонував наш син і повідомив, що в помешканні над нашою “Мальвою” пожежа. Коли ми приїхали сюди разом з продавцем даного магазину, то побачили, що пожежники вже поспіли і гасять полум’я. У самому магазині зі стелі лише капала вода. Ми якось не особливо звернули увагу, а потім, коли зайшли у наш кабінет – то вжахнулися – там просто з другого поверху лилася вода як із ринви: тільки підставимо відро, а воно вже повне. Потім син привіз з дому необхідні миски, і ми так набирали воду й виливали. Це все тяглося до другої години ночі: спочатку йшла зі стелі коричнева вода, а потім – чорна. Коли мій чоловік з членами комісії, як погасили пожежу піднявся на другий поверх, то побачив, що саме на тому місці, де у нас кабінет, стояла грубка, але її розібрали, і на тому місці не було підлоги. То звідти і “сифонило” нам. Бо там де стояла підлога, то трішки вода затрималася на ній, частина пішла в стіни, а тут – самі розумієте. Як пожежники кажуть, що на гасіння пожежі пішло близько п’яти тонн води, то уявіть собі, що частину з тієї кількості нам треба було таки набрати в миски і тазики...
У 2005 році мій чоловік звертався із заявою до Чортківської міської ради з тим, що це приміщення над нашим магазином використовується не за призначенням. Нам пізніше дали відповідь, що власниця змінила його призначення із житлового на не житлове.
Але ви розумієте, що не все починається одразу ж із письмової заяви з реєстрацією у відповідні органи влади. Ми перед тим неодноразово говорили власниці, що там постійно збираються вантажники і випивають.
У нас раз на місяць в магазині ревізія. В такий час ми затримуємося до 21-22 години, після цього закриваємо магазин, а бачимо, що наші “сусіди”, себто ті ж вантажники, котрі, збирають на ринку намети і їхній крам, так і не збираються розходитися по домівках.
Зрозумійте, у нашому магазині багато легкозаймистих речей: парфуми – на спиртах, дезодоранти з пульвізаторами у герметичних балончиках тощо. Ми коли ще відкривали цей магазин, то нам ставили безліч умов, які ми виконали та відповідні служби усі нам підписали право на торгівлю. А тут, бачите, жодних гарантій...
Це ще щастя, ще Бог нас вберіг, що все це не взірвалося, бо на даному місці могла бути воронка. І кажу не тільки про свою продукцію, а й про те, що ці будівлі газифіковано і є електропостачання, які на час пожежі не були відключені.

Олег Дубовий, сусід, учасник гасіння пожежі:
- Практично газовики і електрики приїхали разом із пожежниками. А до того тут таки добре повирувало. Дорогою йшли молоді хлопці, власне вони й зателефонували до пожежників. Але ті подумали, що це жарт і не поспішали. Тоді за певний час і я зателефонував. Мені відповіли, що у них таких телефонних дзвінків на день по двісті. Але ж чому не перевірили? Так потім до пожежників поїхав один таксист, і вони приїхали сюди. Час тягнувся десь близько до години. Це точно – до години.
Про те, що сталася пожежа, мені повідомила моя сусідка по сходовій клітці. Вона побачила, що із стрихового приміщення йде дим. Коли б пожежники вчасно приїхали, то може б такого не було.
У нас вода по годинах. Я мав у помешканні два відра води. Їх я й вилив. А далі що я мав робити? Приїхало дві пожежних машини: одна з водою, друга спочатку – без. Я що мав воду відрами носити?!
Ми з дружиною в тапочках, у спортивних футболках самі потім пожежні шланги сюди тягнули на нашу сторону, бо тут вже починалися проблеми. То ж пробили стіну на стриху, і з того боку гасили вогонь пожежники.
Приїхали дві пожежні машини, шість пожежників і десять осіб начальства.
- А як саме ви побачили, що загорілася пожежа?
- Як сусідка мені сказала, що згори йдуть клуби диму, я вийшов на стрих і те все побачив – наша частина почала займатися. Ми з дружиною вилили тих два відра води і потрохи почало тліти. Там у пере стінку між нашим страховим приміщенням і сусіднім була дирка. Я глянув у неї – бачу в сусідів займається дике полум’я.
Коли ми від магазину “Мальва” рушили до під’їзду вул. Ринок, 5, то встигли побачити, що там, де була пожежа по Ринок, 3 – раптово зачинилися двері... Не всім, на жаль, хочеться говорити про пожежу...

Роман Заєць, пенсіонер:
- Мої рідні утримують магазин одразу ж за рогом від “Мальви”. Тут також є чимало займистих речовин. А в той час наша стіна була аж гаряча. З товаром, то таке, не суттєво. Люди потерпіли набагато більше. Я цілу машину тих речей, що були викинуті перед магазином з приміщення пожежі, повивозив. Машина ще до цього часу пропахлося горілим. Я вже говорив це владі і відкрито кажу всім: зверніть увагу коли тут почало горіти? Під вечір, коли люди повертаються додому і включають електроприбори. Значить, проводка гріла разом з цим усім. Я працював механіком в дорожному відділі і різне було, але намагався працювати так, щоб не було нещасних випадків. Тому я такого підходу до роботи не розумію. Так що вже знаю як убезпечити себе і людей.
А що ми тут маємо? Проводка горіла разом з усім. І могло бути гірше.
У ті дні стояло морозне повітря. Вантажники знесли з морозу сухі речі, дали порцію кисню з тими ганчірками. Якраз був гарний сухий товар, бо на морозі добре висох, горіло не знизу, а зверху. То я собі так думаю зі свого досвіду. Ви подивіться: всюди відкрили на першому поверсі магазини, скажем так, вони належать до категорії “А”. Тут потрібно вживати особливих засобів безпеки. Перекриття у цих будинках – дерев’яне, а там ходять люди. Ну що тут можна робити?
А тепер подивіться: є Закон України “Про дорожній рух”. Дороги в жодному разі не мають права перекриватися, тільки в разі ремонту. А тут в центрі дороги повністю все перекрито. То ж судіть самі...
Ми вислухали думки наших громадян. Кожен з них висловлював те, що знає, що бачив. Подружжя Мазуренків усе те лиходійство зняло на відеокамеру. Невтішні свідчення. Пожежа вже сталася. Не нам судити хто прав, хто – ні. Для цього є відповідні органи. Ми лише прагнемо застерегти, аби такого більше не повторилося...

А далі – слово за пожежниками.
Ми звернулися до члена комісії що з вивчає причини загоряння даного помешкання старшого інспектора з дізнання відділення з питань наглядово-профілактичної діяльності ортківського РВГУМНС України Миколи Погорецького:
- Поки що результатів вивчення комісії ще немає і про те, що саме стало причиною загоряння, я сказати не можу. Комісія ще працює.
Щодо нарікань, мовляв, пожежники приїхали не одразу, думаю, вони є безпідставними. Адже о 18-й год. 35 хв. до нас з повідомленням про пожежу зателефонували неповнолітні, які не представилися, не назвали своїх прізвищ і номер телефона, з якого телефонували. У нас серед такої категорії населення жартівників не бракує, телефонують по декілька разів на день. Коли б ми на таких реагували, це б вивело частину з бойової готовності, а ще після таких жартів, не дай Бог, справжньої пожежі, то були б проблеми. Тому є вимоги до тих, хто телефонує – представлятися. До речі, це данина звичайного етикету, а не якогось особливого порядку.
А коли о 18 год 45 хв. зателефонував сусід навпроти, котрий вийшовши на свій балкон, побачив пожежу, назвав свою фамілію, номер телефона, ми перетелефонували, переконалися і одразу ж прибули на місце призначення. Машини у нас стоять у повній бойовій готовності, звісно заправлені водою і усім необхідним. Тактика ведення гасіння пожежі така, що спочатку працює одна ланка, а при необхідності – долучається друга. Тому збоку, можливо, видалося, що друга машина простоює. Просто за умови, де може справитися одна машина, друга – не долучається. Тут при гасінні довелося долучити дві машини.
Проблема була в іншому. По вулиці Ринок, де довелося гасити пожежі, є не пристосований пожежний гідрант, і пожежники не могли там набрати воду. Тому доводилося від’їжджати до нашої частини, щоб поповнити машини водою. Правда, це недалеко, але так не повинно бути. Ми, в свою чергу, неодноразово зверталися до Чортківської міської ради і до водоканалу, щоб пристосували ще австрійський пожежний гідрант під теперішні умови. Але, як бачите, вони так і не зробили з даного приводу нічого.


Леся Легіт
Фото Валерія Гонтаря