 21.02.2007 - У кожної медалі є дві сторони...Цей вислів давній-давній, то ж і вживаємо його досить часто, найбільше коли зважуємо усі “за” і “проти”.Хочемо висловити своє бачення з приводу статті “Дитячі садочки просять допомоги” Читали ми цю статтю не без задоволення, бо і наших дітей по-материнськи доглядають у згаданому дитячому садку №9. Та здивувала фраза: “Щоразу на батьківських зборах піднімається питання про матеріальну допомогу садочку”. На загальних батьківських зборах керівництво дитсадка ініціювало виховний процес, навчаючи батьків глибше розуміти свою роль і правовому вихованні особистості дитини. Про це навіть згадувалось у короткій замітці “Голосу народу” – “Вчитись ніколи не пізно”. Батьки ж самокритично визнали, що майже самоусунулись від виховного процесу, бо час перебування дитини у сім’ї – година зранку, дві ввечері, а решта – сон. Передягнули, помили, нагодували, подивились телевізор – коли виховувати? То ж і вся надія на дитячий садочок. Тому батьки і висловлюються, що краще б допомогти садочкам матеріально, і хай виховують, бо це в них краще виходить. Ось і підкинув “святий Миколай” іграшок: машинок хлопчикам, посудки, праски – дівчаткам. А коли одні батьки підняли питання про гарячу воду – інші згадали про “дірявий сімейний бюджет”. Не враховують, що “не було би щастя, та нещастя помогло”. Бо, який би не був дірявий сімейний бюджет, не було б у нас “чорнобильської” зони – за садочок довелось би платити. І немало. Адже не вищі зарплати ніж у нас у батьків чи то сусідньої Теребовлі, Гусятина, чи Тернополя, які щомісячно змушені оплачувати за відвідування дітей у дитсадку. І ми тут починаємо шукати меценатів серед підприємців. Ми низько вклонимось тим підприємцям, які відгукнуться на цей дотес, якщо наш садочок їм теж рідний. Але давайте заглянемо на другу сторону медалі. Ремонт полового будинку здійснити – допомогли підприємці. Будівництво церков – теж їх вагома допомога. Хто важко захворів і потрібні шалені гроші на лікування чи операцію – теж біжимо до підприємців. Та хіба мало меценатів серед наших батьків? Скільки їх із спокійною душею залишили своїх дітей під материнську опіку вихователів і заробляють гроші, в порівняні з якими ставки нянь і вихователів мізерні? І гроші ті оподатковуються хіба що ностальгією за домом, за ріднею, за дітьми. Але ж ця розлука добровільна! А ми киваємо на підприємців, які хоч трохи своїми податками підтримують бюджет міста чи району “на плаву”, щоб було з чого черпнути на зарплати працівникам дитячих дошкільних закладів. Та це наша вдача – хай хтось, аби не я. Дивує і вислів: “Дитині вже недовго лишилось, ще рік перебуде”. Але ж є частка і вашої дитини у знищених, полатаних, пошматованих лінолеумах, перекособочених дверцятах шафок, де в ваш малюк любив зависати, розгойдуваних стільчиках, попісяних матрацах, понищених підодіяльниках. Чи хіба може лягти ремонт дитсадку лише на батьків-ясельників? Адже їх малюки, як ті ягнятка, що ще й води не пили й не каламутили... але зате їм ще ого-го - 3-4 роки відвідувати дитсадок. Подумайте. Поміркуйте. І зробіть правильні висновки. Чи не раз чуємо вислів: “Не роблю ремонту, нехай малі підростають, бо ще знищать”. Це їх двоє, максимум троє вдома, при двох, трьох, чотирьох наглядачах: батько, мати, дідусь, бабуся. Але як обійтися без ремонту в дитсадку, де діти не виростають старше 6-7 років? Радіємо за нашу гімназію “ Рідна школа”, яка має меценатів-випускників минулих десятиліть. А хіба мало людей дістали належне виховання в дитсадку, якому вже третій десяток пішов? Не всім, мабуть, знайомий вислів мудреця: “Що віддав – те твоє”. Подбаймо про свою скарбничку добрих справ, яку, як свій найбільший скарб, заберемо з собою. Бо решта все – минуче і дочасне. Рівняймося на своїх дітей, які паралельно з естетичним, отримують і духов не виховання. У їхню “скарбничку” вже лягають щоденні молитви перед їдою; вони навчені любові до ближнього; знають, що зі своїм треба поділитися... І не пишімо, що дитячі садочки просять допомоги, а скажімо, що ми мусимо створити своїм дітям щасливе дитинство. А дитинство їхнє найбільше живе у дитсадку. Середня “Б” група, батьківський комітет: Леся Федорейко, Оксана Ващишин, Оксана Фуг, Ірина Бардецька Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=371 |