A
A
A
Розмір шрифта:
Людина – найбільша цінність на землі. Тому закон суворо охороняє життя, здоров'я та гідність кожної особи. Та чомусь не усі поважають закони, а цинічно і особливо зухвало чинять злочини, спрямовані не лише проти гідності людини, а й проти її здоров'я, а інколи і проти життя – незважаючи на одну із заповідей Божих: “Не вбивай”. Як кажуть пречесні отці, умисне людиноборство – гріх, що накликає помсту з неба. Проте існують такі люди, що не бояться суду Божого – позбавляють життя собі подібних. І це жахливо.
Прокуратурою Чортківського району упрожовж минулого року було розслідувано чотири справи про вбивства. Першою у Різдвяні дні 2006 року стала недобра звістка про виявлення мертвого чоловіка у селі Милівці Чортківського району, непрацюючого, раніше судимого, який проживав сам. А починалося усе так: в кінці грудня 2005 року між односельчанами с. Милівці Володимиром Палагнюком та Петром Максимчуком виникла суперечка, в ході якої один одного словесно ображали. З цього часу Палагнюк затаїв на Максимчука зло, і між ними виникли неприязні особисті стосунки. Протягом вечора 6 січня 2006 року (незважаючи на Святвечір) Володимир Палагнюк вживав спиртні напої. Перебуваючи “під градусом”, приблизно о 23 год., він підійшов до вхідних дверей житлового будинку свого неприятеля вимагаючи відкрити двері, однак останній категорично відмовився. Та це не завадило молодику самовільно увійти в оселю. Майбутня жертва в цей час лежала на ліжку, а непроханий гість почав розмову на високих тонах, яка спершу переросла в сварку, а потім у бійку.
Слово “шмаркач” надзвичайно образило сп'янілого візитера, і він почав бити господаря будинку руками по обличчю та голові. Максимчук не мав можливості піднятися з ліжка і ударів у відповідь не наносив. Лежачого бити легко. Палагнюк схопив Максимчука руками за волосся і скинув його з ліжка на дерев'яну підлогу та продовжував наносити удари руками та ногами по різних частинах тіла. Від спричинених тілесних ушкоджень Максимчук втратив свідомість. З метою пересвідчитися, чи живий ще, чи вже мертвий, односельчанин, Палагнюк облив його водою. А потім знову бив і приводив його до тями з допомогою води. Коли побачив, що з Максимчуком щось погане: харчить, не приходить до свідомості, стогне, а з носа і з рота кров – взяв з ліжка подушку та підклав вмираючому під голову, тим часом побіг до сусіди телефонувати за “швидкою”. Кілька разів ішов і повертався молодий вбивця, та на кінець пішов додому і ліг спати. Зранку о 5 год. пішов до церкви, оскільки співав у церковному хорі (!), а це було Різдво. Після відправи до оселі хориста і вчителя музики Улашківської школи приїхали працівники міліції. Далі тривало слідство по кримінальній справі, і вироком суду Палагнюк засуджений до позбавлення волі.
***
Інша історія ще більше вражає своєю жорстокістю і неприродністю. 5 вересня 2006 року о 17 год. на подвір'ї житлового будинку по вул. Сагайдачній м. Чорткова виникла сварка, яка переросла в бійку між Ігорем Смоляком та його племінником Олексієм Щепельковим. Під час бійки дядько наніс декілька ударів дерев'яною полицею по голові Щепелькову О., який на місці скоєння злочину помер. Сам затриманий за вбивство пояснив, що в той день до нього прийшов племінник, а він в цей час знаходився біля дроварні, в якій ціле літо спав. Гість прийшов в нетверезому стані і обізвав його дурнем, пообіцявши, що завезе його на лікування в “дурдом”. Ігоря Смоляка ці слова дуже образили, він взяв дерев'яну палицю і почав наносити удари по всьому тілі та голові Олексія. Від нанесених ударів Щепельков впав на землю і не встав. Тоді родич-вбивця кинув палицю в дроварню, а сам пішов в сад. Через деякий час приїхали лікарі, а потім працівники міліції, які його й забрали з дому.
Смоляка Ігоря Михайловича визнано, згідно висновку комплексної стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи, неосудним, як страждаючого протікаючим душевним захворюванням у формі шизофренії і потребуючого примусового лікування в психіатричній лікарні із суворим режимом утримання (м. Дніпропетровськ). До слова, Ігор Смоляк починаючи з 1992 року хворіє на психіатричну хворобу “шизофренія” і неодноразово лікувався в Тернопільській обласній психоневрологічній лікарні, в Буданівському та інших психіатричних закладах, перебуває на постійному обліку в Чортківській ЦРЛ в психіатричному кабінеті. “Вбивство, тобто протиправне заподіяння смерті іншій людині є найтяжчий злочин проти особи, - наголошує прокурор Чортківківського району, старший радник юстиції Б.В. Іжук, - в цьому випадку є всі наявні ознаки об'єктивної сторони вбивства, однак судити нема кого, хоча особа відома. Тому і винесена постанова про примусові заходи медичного характеру з поміщенням І.Смоляка в психіатричну лікарню із суворим режимом утримання в м. Дніпропетровську” - зітхає прокурор.
Спокійний вересневий день 2006 року облетіла страшна новина: у селі Переходи Чортківського району у власному господарстві знайдено варварськи понівечене тіло жінки. Вбивцем виявився Федір Карлович Вароді, 1972 року народження, уродженець с. Руські Комарівці Ужгородського району Закарпатської області, тимчасово проживав в с. Переходи, громадянин України, циган, без освіти, розлучений, раніше судимий. Перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та йдучи по залізно-дорожньому полотні із села Переходи в напрямку м. Чорткова, на окраїні по лівій стороні побачив житловий будинок, в якому були відчинені вхідні двері, з метою попити води. Зайшовши на подвір'я, а потім і до житлового будинку, він почав кликати: “хозяїн”, “хозяйка”, однак на його крик ніхто не відгукнувся. Коли зайшов в кімнату житлового будинку, за ним зайшла господиня і почала кричати: “Що ти, цигане, тут робиш, що прийшов красти?” Він відповів, що нічого красти не прийшов, а просто хоче напитися води. В подальшому жінка вийшла на подвір'я, а потім до воріт, де між ними продовжувалася сварка. Під час суперечки циган наніс господині Оресті Василишин один удар кулаком руки в область обличчя, від якого вона впала на землю, вдарившись при падінні головою до воріт, в неї потекла кров. Він взяв її під руки та потягнув до хати, де продовжувалась сварка і бійка. Злютований циган наносив удари руками і ногами по всьому тілу. Від цього жінка впала на підлогу, після чого отримала декілька ударів дерев'яним стільцем по голові. Стілець розламався. Цинічності молодого цигана не було меж. Він жорстоко душив господиню, оголив та із застосуванням фізичного насильства, незважаючи на її опір та благання не чіпати, проти її волі вступив з нею в насильницькі статеві зносини. Продовжуючи свій умисел на вбивство Орести Василишин та бажаючи скорішого настання її смерті, Федір Вароді взяв із стола кімнати кухонний ніж, схопив лівою рукою потерпілу за голову, нахиливши її вперед, а правою наніс одне проникаюче ножове поранення у груди, що призвело до смерті жінки. Не зупинився, не покаявся, таємно викрав із шафи гроші, золото, срібло, жіночу куртку, годинник. Зняв з себе одяг, який був в крові і кинув в куток кімнати де знаходився труп Василишин. Одягнувся в жіночу куртку і повернувся до своєї співмешканки Єви. Через те, що зранку посварився з нею через свою лінь і пияцтво, почав збирати свої речі і кинув їй згорнені гроші. Виходячи з подвір'я сказав, що наробив великої біди і змушений звідси їхати. З другом по пиятиці Вароді пішли на станцію Вигнанка, замовили таксі, на якому доїхали в м. Тернопіль, а в подальшому поїздом до м. Львів, де були затримані працівниками лінійної міліції. Циган Федір Вароді засуджений Апеляційним судом Тернопільської області 22 січня 2007 року до 15 років позбавлення волі.
На жаль, цигани не лише в'яжуть віники і продають їх на ринку, вони є небезпечними зі своєю метою легкої наживи. Вже якось стало звичним бачити чи не на кожному кроці смуголицих візитерів. Краще дати їм якусь копійчину і не затіювати суперечки, бо кажуть, що цигани дуже мстиві. З згаданої трагедії усе це добре видно.
***
А 25 грудня 2006 року у тому ж селі Переходи сталося ще одне страшне лихо, яке сколихнуло увесь район. Мати убила сина. Хоч по цій справі ще проводиться розслідування, прокурор району Б.В. Іжук розповів коротко про трагедію у передноворічні дні: “Грудневого дня о 16.35 в чергову частину Чортківського РВ УМВСУ в області по телефону від чергового лікаря швидкої допомоги поступило повідомлення про те, що у житловому будинку в с. Переходи нашого району виявлено труп молодого чоловіка, не працюючого, не судимого, з ознаками насильницької смерті. Виїздом на місце події встановлено, що мати з двома дочками і сином 24-25 грудня розпивали спиртні напої. Син заховав гроші - пенсію матері - з метою, щоб остання їх не потратила на придбання спиртного, що і стало причиною суперечки між мамою і сином, яка в подальшому переросла в бійку. Сестра забрала брата в другу кімнату будинку. Через деякий час в згадану кімнату зайшла горе-матір і нічого неговорячи, в присутності дочки нанесла кухонним ножем удар в область грудей, смертельно травмувавши рідну дитину. У вчиненні злочину жінка зізналася. Проводиться розслідування” - завершив Богдан Володимирович.
***
Всі ми приходимо в земний світ на короткий час. Цей час – людське життя, яке дається Всевишнім всього один раз. Людина народжується, живе, працює, старіє і відходить в потойбічний світ на вічний спокій. І ніхто, окрім Господа Бога, немає права порушувати процес народження, життя і смерті людини. Забагато на себе беремо, не задумуючись над тим, що “Ісус Христос, який третього дня воскрес із мертвих, вознісся на небеса і сидить праворуч Отця, звідки прийде судити живих і мертвих, а Його царству не буде кінця”.
Ірина Зенчак-Гулька