і плюс

24.01.2007 - Ще не пізно...

Якщо існує проблема, то її потрібно вирішувати, а не замовчувати. Але вирішувати будь-яку проблему потрібно з професійним підходом. Бо коли двірник почне вчити вчителя проводити урок, а прибиральниця варити обід, то вийде, як у байці “Рак, щука і лебідь”, – мета благородна, а кінцевий результат – нульовий.

У газеті “і плюс” в статті “Я б хотів, щоб поряд з вашою думкою була й наша” В. Стрюченко звинувачує мене в неправдивій інформації, додаючи “що є тепер апельсинчики, бананчики (це щодо харчування). Звичайно, було б смішно, якби не було б так сумно.
Те, що Чортківська міська рада збільшила кошти на харчування – це факт. Але поряд з цим є друге “але”. Ціни фантастично зросли, і це збільшення фактично “з'їла” інфляція. Аналізуйте самі. Раніше масло коштувало 10,80, тепер – 13,75 грн., молоко – 2, тепер 2,10 грн., сир домашній – 10,80, тепер – 12 грн. і так далі і пому подібне. Коментарі, я вважаю зайві.
І те, що й інших у нас проблем є досить – це теж факт. І дахи течуть, і каналізаційні системи зношені, і меблі потрібно поновлювати... Перелік безкінечний. Частина проблем залишилась від попередніх мерів, частина появилась тепер. І нічого дивного, що дитсадки про них заговорили саме тепер. Аналізуючи факти, прихожу до висновку, що йдучи до влади, теперішня мерія обіцяла чесність і прозорість у своїх справах, а ще – повернутись обличчям до проблем не тільки громадян міста, а й до проблем дитячих садків. Теперішній міський голова – освітянин за фахом, то ж кому як не йому, розуміти проблеми дошкільнят. Теперішній владі було надано величезний кредит довіри, і тому вимоги до неї особливі.
Звичайно, я згідна з головою міста паном Ігорем Билицею, що всі питання можна вирішити в правовому руслі, керуючись законом і рада чути, що він буде дотримуватись задекларованих ним під час виборів принципів порядності і чесності, а ще згідна з тим, що емоції ніколи не допомагали у вирішенні будь-яких проблемних ситуацій. За сказані в пориві гніву слова: “Краще б займався садками, а не продажею землі” – я прошу вибачення у голови. Хочу сказати, що ніколи не боялась визнавати свої помилки, міняти щось в своїй роботі, якщо це йшло на користь справі.
Кожен з нас має свої цінності, але ніхто не має права принижувати людської гідності. Керуючись в житті дуже важливим принципом: “ Стався до людей так, як хочеш, щоб ставились до тебе”. Дуже не хочу розчаровуватись у теперішній міській раді. Але час покаже. Ще не пізно...


Леся Побуринна,
завідувач дитячим навчальним закладом №3

Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua
Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=338