A A A
Розмір шрифта: “Сам, отже, чоловіколюбче Царю, прийди й нині нашестям Святого Духа, освяти воду оцю”

(Чин Великого Водосвяття)

Св. отці, наша св. Церква і ми усі у своїх різдвяних переживаннях радісно оспівуємо і величаємо таїнство народження Божої Дитини. А також наш народ здавен-давен любить Новий рік за старим стилем, другий Святвечір, Йорданське Водосвяття, пов'язує велику увагу до освяченої йорданської води та тримає її в оселях, як велику святість. Ми усі приписуємо їй чудодійну силу у справах душі і тіла. Св. Іван Золотоуст у проповіді каже: “І діється дивне явище: вода у своїй істоті не псується від довготи часу, а цілий рік, а часто і два і три роки стає не зіпсована й свіжа. І по такім довгім часі вона така, як і вода щойно взята з джерела”.

Своїми спогадами і враженнями від згаданих свят діляться і мешканці нашого міста.


Ярослав Дзісяк, викладач:

Новий рік за старим стилем, Святвечір, Йордан – свята, які так як і Різдво мають велике значення для мене. З дитинства завжди з нетерпінням чекав цих свят, особливо 14-го січня, коли ми ходили вранці засівати. Правда, існували стереотипи, що засівати можна лише хлопцям, а дівчата в цей день мали сидіти вдома. Але я вважаю, що це забобони, в які не потрібно вірити. Також з дитячих років запам'яталося Водохреща. Пригадую був один кумедний випадок: коли мені було десь 10 років між одвірками у дверях був турнік, на якому я займався. Тоді якраз не помітивши турніка добре вдарився головою, але нічого не промовив. Хоча, впевнений, йому було не дуже приємно. Як кажуть: “І смішно, і грішно”. А так, я до цих пір люблю Водохреща і вірю в силу зцілення йорданською водою.


Віталій, будівельник:

Різдвяні свята – це родинні свята. З дитинства запам'яталися щедрівки. На другий Святвечір колись ходив по родині щедрувати, заробляв свої перші гроші. Також Різдвяні свята асоціюються з Йорданом, коли люди спішать набрати освяченої води, кожен хоче, щоб до його оселі потрапив священик і освятив її. Це добра традиція нашого народу. І кожного року ми з нетерпінням чекаємо на таке дійство. Різдвяні свята завжди створюють гарний настрій, приносять з собою доброту, щедрість і усілякі позитивні думки та емоції.




Яків Миронович, пенсіонер:

Пригадую Водохреща в рідному селі на гуцульщині: ополонка в річці замерзла, вирубана у формі хреста. Було освячення води, гуцули у святочних сердаках, глечиками заквітчаними квітами. Люди хрестяться, коли старенький священик кропить усіх свяченою водою, п'ють водичку-йорданичку вмиваються. Ще моя бабка в цей день робила рідке тісто із муки та свяченої води і наліплювала хрести на всі двері, щоб усе лихе минало пороги. Тепер усе не так, навіть погода не та, що за мого дитинства була. Тоді я к минав січень з Різдвом і Водохрещам, зима ще ой як лютувала, а тепер дощ паде. Грішні ми певно, не заслужили на справжнє українське Водохреща – з льодом та морозом, щоб аж легені від того всього відчували повноту дихання. Усім бажаю, щоб водичка-йорданичка змила увесь смуток з личка.


Наталка, бухгалтер:

>br>
Чесно кажучи, я дуже сильно люблю Різдвяні свята – це найкращі дні у році. Новий рік за старим стилем для мене не значить багато, на відміну від Йордану, – це дуже особливий день для нашої сім'ї. У це свято ми постійно їдемо в село, тому що в обидвох моїх дідусів в цей день було день народження. Один з них живе досі і ми до цих пір збираємося родиною разом й відзначаємо дві прекрасні події. І ще: я переконаний, що йорданська вода має цілющі властивості, навіть на тому факті, що вона ніколи не псується – незважаючи на довготривале зберігання. А проста вода – швидко стає непридатною, тим більше, коли стоїть у закритій банці.


Василина, студентка:

На свято Водохреща я завжди ходжу до церкви – інколи з батьками, інколи сама. Впевнена, що йорданська вода допомагає при різних обставинах. Цього року трохи погода не відповідає морозяному Водохрещу, але думаю це не завадить людям як звикло провести цей день. Відколи себе пам'ятаю, чекала на прихід святого отця і ніколи не боялася його, навіть коли була зовсім маленькою. З роками, на жаль, зменшилася кількість колядників та щедрівників, тому що молодь не дуже цікавиться нашими звичаями і традиціями, а частіше сидить за комп'ютером чи в ігровому центрі. Дуже добре, що ще є небайдужі до нашої культури люди і не дають згаснути і загубитись в минулому хорошим різдвяним виставам та колядкам.


Ліля Галайко, приватний підприємець:

Дуже люблю Різдво і всі святкові дні після нього. З дитячих років дуже запам'яталися щедрування. До цих пір приємно святкувати Йордан, освячувати воду, яка є помічна у всьому. Цього року буду з нетерпінням чекати на прихід священника, який освятить нашу хату. Вірю, що після цього все негативне зникне з оселі, а добро оселиться на весь рік. Трохи погода не різдвяна, бо в ці свята кожен хоче хоч трошки снігу. Але ми самі собі повинні свторювати святковий настрій.


Ірина Зенчак-Гулька