 08.11.2006 - Обіцяв бичка, а дав патичкаЧомусь традиційно у нас так складається, що у часі передвиборних перегонів бідному нашому українському люду стільки усього обіцяють, що не в силі вуха втримати шквал тієї локшини. Але ми народ чемний – слухаємо. До пори – до часу. Поки не приходить час і не зрозуміємо, що обіцяного не тільки три роки ждуть, а буває – і все свідоме життя. Або ще так як у нашому варіанті.Просто дивно, що наш Чортків довкола оточують природні кришталеві джерела, а ми, більша частина його мешканців, п'ємо вперто воду з річки. Не чисту, але – звиклу. А коли окремим мікрорайоном щастить бути в привілегійованому стані – споживати “живу” водицю із водозаборів з артезіанськими свердловинами чи з інших джерел, то це, виходить, не на довго. Нерви таки потріпають і без води залишать на певний термін, щоб земля раєм не здавалась. Не встигли владнати свої справи мешканці Залізничного мікрорайону, як знову добряче “стряхнуло” мешканців з протилежного боку міста мікрорайону Кадуб.  Цікавим у цій історії є дивним збіг: і теперішній міський голова, і в недавньому минулому кандидат на головне крісло міста – голова правління ВАТ “Чортківський “Агромаш” Ярослав Журба, який постачає водою даний мікрорайон зі свого водозабору Біла-Камінна, запевняли, що у разі їх обрання на посаду міського голови – проблем з водопостачанням у людей не буде.Що ж змінилося з того часу? Чому так різко помінялася думка? Невже таке солодке омріяне крісло голови міста , що мимоволі і язик стає солодким, з якого сипляться рясним дощем обіцянки, а там – як Бог дасть. Наших мешканців Чорткова легко обвести довкола пальця у питаннях, що стосуються водопостачання. Це те, що болить, але не вирішується роками, усе піддається традиціям: спочатку (до обрання) нас переконують, що тут можуть навести лад, а потім (після обрання) – нас переконують в тому, що це неможливо зробити і так далі... Але, схоже, людям ця заїжджена платівка вже набридла і вони прагнуть мати якісні безперебійні послуги. Традиція, яку використовували ті, хто займається наданням послуг, на зразок: “Хто винен? - Невістка (себто бідний люд)” - уже виходить з моди і на зміну йому приходить вимога часу: “Обібрався грибом – лізь у борщ!”. Майже тиждень без води До нашої редакції минулої п'ятниці зателефонували мешканці з будинку В. Великого, 16 і попросили про зустріч. Люди скаржилися на те, що з 31 жовтня їм не подає воду ВАТ “Агромаш”(колишній ремзавод). Воду відключили без попередження,– зазначили вони. Ось ми й зустрілися. Але не тільки з мешканцями даного будинку, а й сусідніх – В. Великого, 18, Маковея, 2, 4,5, 7. Людей було чимало. Усі вони своїм проходом у не осіннє, по-зимовому непривітне підвечір'я, прагнули довести свою згуртованість і обурення. Адже, як виявилося згодом, тут була присутня чимала частина тих, хто багато літ праці віддав колишньому ремзаводу, яке нині є ВАТ “Чортківський завод “Агромаш”. Сам Ярослав Журба голова ВАТ перед цим сказав у нашій газеті про збитковість такого водопостачання для “Агромашу” і про те, що про свої наміри відключити водопостачання він заздалегідь попередив керівництво міста і району. А ось що про це думають мешканці.  Марія, будинок по вул. В. Великого, 16:– Ми чули, що водоканал не хоче брати “ремзаводівську” воду до себе, так як Я.Журба не сплачує за стоки. І тому дуже багато заборгував. У нас сьогодні (п'ятниця) вже третій день немає води, Тобто вона була виключена ще 31 жовтня. Лише вчора нам пустили на півгодини воду. Про таке відключення ніхто не попередив. Ось прочитайте, що пише в оголошенні: “У зв'язку з домовленістю керівництва ВАТ “Чортківський завод “Агромаш” з Чортківським міським головою, про передачу водозабірних споруд “Агромаш” на баланс Чортківського водоканалу, адміністрація заводу просить в термін до 1 листопада 2006 року розрахуватись за спожиту воду включно по 31 жовтня 2006 року. У випадку неоплати, подача води з 1 листопада буде призупинена до повного погашення заборгованості всіма споживачами”. І підпис: Адміністрація заводу “Агромаш”. Зінаїда, буд В.Великого №16: – Ми платимо регулярно і причини виключати воду немає. Тільки треба їм направити свого представника, нехай прийде і поговорить з людьми хто не платить. А не так, щоб всі люди за це страждали. Тим більше, такої ціни як ми платимо, майже 4 гривні за м.куб. води напевне в Україні нема. Бо чуємо, що в Києві підвищили до 2.92 і то всі піднялися люди. А ми вже чотири роки платимо то по 3 грн., то по 4 грн. Наша ціна за воду – 3,95 грн. Зиновій, Маковея, 5: – У нас вода така, як треба. Нею можна користуватися. Якість – непогана. Вона була цілодобово доки не відключили. Гаєвський Ярослав В.Великого №16: Я щомісяця плачу за комунальні послуги і за воду. І це можна перевірити. 10 числа отримав я “стипендію” (пенсію) – і одразу ж пішов розрахувався. Надія, вул. Маковея, 4: – З нашого будинку цікавилися люди. Зателефонували у ВАТ “Агромаш”, там сказала секретар, що Журба наказав воду виключити, так як водозабір передається водоканалу. У Чортківському водоканалі нам повідомили, що жодного водозабору “Агромаш” водоканалу не передає. Тоді ми зателефонували до секретаря міської ради В. Стрюченка. Останній підтвердив, що водоканалу “Агромаш” не передає воду. Відповідно ми “запитали:”А що ж робити нам?!” На це він відповів: “Беріть вила і йдіть до Журби”. Далі ми продовжуємо: “А чому ж він не вплинете?” Нам відповів секретар: “Це приватне підприємство і ми впливу на нього не маємо”. – А яка була реакція на те, що Я. Журба непопередив усіх про ймовірне відключення? – Про це він нічого не говорив. Я передала дослівно, що нам сказали. І ще хочу додати, коли люди не проплачують за сміття, то іде людина з квитанціями з помешкання в помешкання: хтось немає часу, у когось робочий день і немає змоги підійти до каси – різне буває. Чому не піти назустріч людям? І я впевнена, що в такий спосіб на 90 відсотків оплата була б. Павло, Маковея, 7: – У нас ніхто не ходить провіряти лічильники. Мене дивує, чому цим ніхто не цікавиться. Коли я, приміром, не плачу за воду, то повинні прийти і попередити. Чому газовики так роблять, а Журба – ні? Катерина, вул. Маковея, 5: - Я міняла кран, там де стоїть пломба до водяного лічильного. Пішла до Я.Журби, до пані Наталі, яка займалася питанням води і кажу, що у мене несправний кран. Вона відповіла: “Так, так. Добре. У нас є лише один чоловік, який зараз зайнятий і не може прийти, знайдіть собі когось. Ви плмбу зривайте, а ми прийдемо і поставимо”. Я зірвала ту пломбу, знайшла людину, поставила новий кран, заплатила за роботу. І скільки вже я находилася і надзвонилася... Ось лише вчора, майже за рік від того часу поставили пломбу. Бо уявіть минуло з того часу півроку, а пані Наталя мені відповідає: “А ви знаєте у нас пломб нема”. Я відповідаю: “Пані Наталю, якби ви мені сказали я б собі вже десь дістала ту пломбу”. Я прошу: “Та ж майте совість, прийдуть перевіряти і нащо мені в мої роки того сорому?..” Ось так вони “біжать” працювати... Сусід Зиновій: - Я і сам ходив до їхнього начальника, мовляв, сусідка скаржиться, поставте вже їй пломбу на лічильник. А це буквально поряд. Слюсару прийти – необхідно пару хвилин... А довелося майже рік чекати?.. Володимир, Маковея, 5: – Ігнорують нами абсолютно, ніби ми не люди, а якась худоба. Вони мотивують про те, що договір не заключений. Так в чому, справа? У нас були договора із збанкрутілим ПП “Терен” і його функції перейняв “Агромаш”. То, гадаю, вони повинні були прийти і нагадати Нам, укласті ті договора. Чому таке ставлення до людей? Чому нами постійно ігнорують? нам нічого не кажуть, тільки беруть гроші за воду. І що це за ціна така – 3,95 грн? Це ціна за воду чи бензин? Сьогодні нам постачають воду дорожче, як в Україні бензин? А як саме постачають – ви бачите. Коли відключили воду, я зразу пішов до Я. Журби і потім до І.Билиці. Міський голова при мені став телефонувати до Журби, але той слухавки не брав. Я знайшов іншу особу, яка знає номер мобільного телефона його, але він втік, тобто не давав про себе знати. Ярослав, вул. В.Великого, 16: - Як це так, Я.Журба князьок і не підчиняється жодній владі в районі? За людей немає нас. Вода це є необхідність для кожної людини, ще й в зоні радіологічного забруднення, де ми проживаємо. Перед виборами він бився в груді, що води має достатньо, і як його оберуть, то матимемо воду постійно... Люди того дня говорили охоче. Як стало зрозуміло, емоційність висловлувань зростала. Одразу ж було видно, що “порада” секретаря міської ради, яка звучала вже не з одних вуст пізніше, тільки підігріла людське обурення. Втім: хто винен? Чому Ярослав Журба будь-що, хоче зняти із себе груз постачання даного мікрорайону? Чому вдався саме до таких заходів? Що це? Спроба зрушити міську раду із пожвавленням переговорного процесу щодо передачі водозабору Біла-Камінна місту? Чи може це свого роду шантаж? То чому страждають люди, яким для того, щоб наносити, воду з каплички, яка є за півтора кілометра від їхніх будинків?.. І то чекати необхідно по півтора години в черзі. А як бути тим, хто є немічним, у кого немає здоров'я так далеко носити воду? Що ж тоді?.. В п'ятницю ввечері воду виключили, але не надовго. Вода то є в кранах, то – відсутня. На дверях під'їздів висять оголошення, що вона постачатиметься до 7-го листопада. А як буде далі? Чи вдасться тут покласти крапку? Ігор Билиця, міський голова: Люди складали договір з ВАТ “Агромаш”. Якщо там складено договора, то й туди повинні звертатися. Цей водозабір Біла-Камінна не належить місту і міський водоканал не забезпечує жителів мікрорайону Кадуб водою. Тобто, з ким вони укладали договір – той повинен забезпечувати водою. На сьогодні даний водозабір не передано на баланс міста і ми не можемо вплинути. Зараз ведуться переговори про передачу водозабору місту. Пан Журба каже, що йому цей водозабір є дуже збитковим і хоче передати. І каже: “Зрозумійте мене правильно то є моє і заплатіть мені, будь ласка, гроші. А ми у міській раді не маємо ні копійки. – А що сьогодні чекати цим людям? – Ми домовилися тимчасово, що до вівторка до 9-ї год. Журба буде постачати воду. – А далі як буде? – За цей час ми маємо вирішити питання, як цей водозабір перебрати на себе. Тупикова ситуація. Надзвичайно складне питання. Ведуться переговори і працюється над тим як бути далі. – Чи є перспектива у тих переговорах? Чого чекати населенню? – Ніби є. Але цілком не можна гарантувати. Ми ще з літа намагаємося домовитися, спочатку ще в вересні мали відключити води. Вартість озабору 581 тис., грн. а в нас таких грошей немає. Це ми можемо планувати закласти в бюджет на наступний рік, але треба часу. – Пан Журба сказав, що він написав попереджувального листа, чи не могли Ви якось на це вплинути? – Ні. Ми над цим працюємо. Він є акціонером, це його власніть. А на неї у нас нема права. Залишається лише перспектива – домовитися. Ось ми і над цим працюємо. Тарас Капуста, голова Чортківської райдержадміністрації: – Чортківська держадміністрація взяла це питання на контроль. Минулої п'ятниці ми мали нараду з даного питання з прокурором. Тож адміністрація і прокуратура дуже прискіпливо займаються цією проблемою. Я особисто зі свого боку буду допомагати у переговорному процесі з передачі водозабору Біла-Камінна місту. Більше говорити не буду, бо не хочу робити передчасних висновків. Краще все долати справою, і щоб – в “десятку”. Поки у владних кабінетах щось вирішується люди живуть як на пороховій бочці. Хто ж подбає, врешті-решт, про людей?!. Чому спочатку обіцяють так багато, а потім... Самі бачите. Олександра Іванців Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=267 |