A A A
Розмір шрифта: Слово редактора


Шановні наші читачі! Осінь у нас цьогоріч – особлива. То стиха підкрадається холодними днями, то враз лагіднішає і стає миролюбиво теплою і привітною. Ця осінь схожа на жінку: то холодна, то лагідна...

А що несе нам цьогорічна осінь? Єство її пройняте мудрістю, підсумком вже зробленого, свідченням дозрівання плодів діянь, думок. В народі кажуть:” Курчат восени рахують”. Що можемо підрахувати ми сьогодні, якою буде сума доданків?..
Ось тільки чи навчилися ми жити у злагоді із собою і природою?.. В нашій політиці вже віють зимові хуртовини. І від того нам, простим мешканцям України стає ще холодніше. Чи зуміє нас зігріти держава, яка завжди для пересічного її жителя була то пізньо осінньою, то зимовою? Чи навчаться наші керманичі державницьких мислень і дій? Коли буде у нас задбана наша оселя – держава Україна і її народ? Чому із колишіх країн Радянського Союзу маленька Фінляндія зуміла, Латвія змогла, а ми – ні? Коли ми матимемо в Україні довготривалі весну і літо,сонячні і погідні дні?..
Осінь... Осінь в природі і у наших думках. Готуємося до зими. Кусаються ціни на комунальні послуги. Як би від цих укусів вціліти і не замерзнути від холоду не тільки в природі – в житті?..
Можливо вибір єдиний – тримаймося разом. Будьмо відвертішими і уважнішими один до одного. Своїм взаєморозумінням і підтримкою ми сильні.
То ж залишайтеся, наші дорогі читачі, з нами. “і плюс” завжди дослухається до ваших проблем. Для нас є важливими спочатку ви, а потім увесь світ. Бо що може бути важливішим у цьому житті від людини, яку Господь створив за Своєю подобою?..
Наступний наш випуск буде ювілейним – нам виповнюється рік. Це ще так мало, але вже й багато: ми вистояли, були разом з вами і вашими проблемами. То ж будьмо разом й надалі!..


Ваша Олександра Іванців