A A A
Розмір шрифта: Ваша думка


17 жовтня – міжнародний День боротьби зі злиднями, Міжнародний! Але, напевно, нашого народу він не стосується, бо у нас зі злиднями боротися чи то вже несила чи немає сенсу... Тарифи на комунальні послуги ростуть немов на дріжджах, доводячи людей до істерики. І не дивно. Часто-густо сплативши за послуги, не один залишається “на нулі”.

Знаючи, що проблема тарифів на житлово-комунальні послуги тривожить і мешканців Чорткова, ми провели опитування на згадану тему. Отже, запитання:
“Чи покращиться якість надання комунальних послуг опісля підняття цін на них? Як це впливе на ваш сімейний гаманець?”


Надія Клим'юк, медсестра:
Я з кожним підняттям цін на послуги не можу спокійно спати. Як прожити? Моєї зарплати лише й вистачає, щоб оплатити все. А вдягнутися треба, прохарчуватися, дітям всього. Та я впевнена, що більшість моїх земляків просто не зможуть оплатити за комунальні послуги. А високопосадовці абсолютно не дбають про “малих” українців. Недавно набув чинності закон, який дозволяє державним виконавцям виселяти боржників із квартир. Кажуть, що виняток зроблено лише для безробітних, інвалідів, ветеранів, пенсіонерів і то лише до повного погашення заборгованості із зарплати чи пенсій. Смішно, але не жарт. Таке враження, що український люд свідомо доводять до безвиході, самознищення. Підняли б зарплати, пенсії, а тоді – тарифи. А то депутати, міністри одержують величезні кошти за своє “нічогонероблення” і живуть на широку ногу. А ми бідуємо. Хочу в депутати (жартує).


Антон, як зазначив “на вільних хлібах”:
Це лише на ринку і то не на українському, можна надіятися на хорошу якість товару якщо на нього висока ціна. А тарифи на комунальні послуги ростуть незважаючи на їхню якість і наші гаманці. Щоб заробити на все потрібне: одяг, харчі промислові товари, меблі для будинку, а ще заплатити за послуги – треба працювати багато і, на жаль, не завжди чесно. В нашій державі не модно бути чесним. Я впевнений, ще ніхто не “розкрутився” чесно в Україні. Навіть якщо хочеш – не дадуть. Що не бачите, як живуть нині чиновники, великі бізнесмени? Живуть круто і їм “по барабану” ті тарифи, ціни... І я також намагаюся у всьому забезпечити свою сім'ю. Поки що вдається. А на державній роботі я зароблю хіба що на оплату за все і то не знаю чи вистачить. А так, кручуся – і щось “накручую”. Треба вміти жити... Жити ж треба! Для “своїх” наш прем'єр надає і пільги, і зарплати. А ви, люди, страждайте через свою неспроможність жити добре і матеріальні проблеми. А обіцяли, що все для людей, яких поділили на “чорних” і на “білих”.


Стефанія Сердюкова, пенсіонерка:
На мій гаманець підняття цін на комунальні послуги впливає дуже сильно. (Жінка розтривожившись, починає плакати). Дочка моя не працює – хворіє. Внучка має свою сім'ю і не в силі ще нам допомагати. А я також хворію. Часто турбує серце. До лікарів не йду, бо на лікування треба багато грошей. А де їх взяти? Пенсія невеличка, на все не розділити. Ціни на комунальні послуги піднімаються часто і треба вчасно заплатити, бо ще, не дай Боже, з квартири виселять. Колись легше мені жилося. Працювала і чоловік заробляв. Мала велику надію, що з приходом нової державної влади все зміниться в кращу сторону. Молилася за Ющенка. Розчарована. Зі своєю пенсією сильно не розженешся. Читаю газети, цікавлюся новинами. Не лише я нарікаю на уряд і його пільгу та привілеї для “своїх” і “камінь” для нас – простих українців. Таке життя. Великий фальш у владі.


Марія Кваснікова, пенсіонерка:
Якщо чесно, то в нас частіше гаманці пусті, аніж повні. Але люди пенсійного віку ще можуть якось прожити, а як наші діти, внуки, які не мають де заробити, а хочуть жити, вчитися, оплачувати послуги? Не знаю. Я за свою пенсію ще якось прогодуюся, одягу вже так не треба. А молоде покоління? Де їм взяти гроші, щоб оплатити за все? А ще й з хати за заборгованість можуть виселити, речі забрати. Я і радила тим, хто має можливість виїхати за кордон – виїжджати, заробити якусь копійчину для своєї сім'ї. Там важкий хліб, але людина знає за що працює. А тут знущаються над людьми, якась шкала виживання. І комунальні служби не працюють на благо народу. Ось я – пережила війну, голод, вже б хотіла, щоб у чомусь могла покластись на державу. Та де там! 48 років живу – ніхто не допомагає – ні ЖЕК, ні водоканал, хіба при “добрій” нагоді оштрафують за нісенітницю. Комунальна галузь на порозі банкрутства, вона у плачевному стані. Та споживачі усе одно платять, навіть якщо вони також банкрути. Їх не запитують про матеріальне становище.


Андрій Холоденко, водій:
У нас ще не скоро якість буде співпадати з ціною. Ось, до прикладу, візьмемо воду. Ми за не платимо, а вона частенько буває з іржею. Це свідчить, що погано працює водоканал. Прикро, що сильно підросла ціна на газ. Негативно ставлюсь до того, що В. Янукович і його підлеглі придумали Заходу продавати газ за більшу ціну, а Сходу – за меншу. Смішно. Газові труби пролягають якраз через Захід. У мене жінка інвалід І групи на її пенсію по інвалідності неможливо прожити. 380 гривень не знаєш куди притулити. Ми вдячні держадміністрації за допомогу з встановлення опалювального котла. Тепер ми вже не залежимо від котельні і це великий плюс. З електроенергією в літній період було все нормально, а яка ситуація складеться взимку – побачимо. Знову ж таки, збільшення тарифів на світло не додає хорошого настрою. Але на прикладі недавньої тарифіади в парламенті ми мали змогу побачити, що нема на кого сподіватися – у війні тарифів проти людей в останніх не виявилось союзників. Влада перестала зважати на тих, кому повинна служити.


Богдан Пожарнюк, приватний підприємець:
Дійсно, тарифи на комунальні послуги ростуть з великою швидкістю. Нині уже ніхто не говорить про підвищення зарплат чи пенсій, зате усюди можна почути про зростання цін на електроенергію, тепло, газ, квартиру і так далі. Дуже мене дивує позиція політичних партій, які ще зовсім недавно, рвучись до влади, обіцяли і незмінні тарифи, і непорушені ціни. Ніхто навіть не робить спроби пояснити людям як формуються ці несамовиті цифри. Але як кажуть: “Обіцянка – цяцянка, а дурному – радість”. Напевно за таких нас мають ті, що обіцяють нам. Під час тарифіади в парламенті ми почули чимало думок про те, чому так накручують ціни на комунальні послуги. Юлія Тимошенко переконана, що робиться це з однією метою – довести галузь до повного банкрутства, щоб потім її приватизувати. Її ж опоненти стверджують, що підвищення тарифів спричинення тим, що нині вони компенсують мише 60 відсотків витрат ЖКГ. Все частіше обурені нечуваними тарифати жителів різних міст України мітингують на вулицях та площах. Але це вже напевно нічого не змінить. Наші гаманці й надалі ставатимуть тоншими через зростання тарифів на комунальні послуги.