 20.09.2006 - Хто поділив людей на “білих “і “чорних”?У понеділок делегація жителів з Монастирської профчастини, тобто як ми звикли називати, військової казарми, що при дорозі вулиці. Незалежності ,пішла до міського голови, щоб вирішити ряд питань, серед яких були проблеми з опаленням, із забудовами, які недавно розпочалися з двох боків казарми та свого аварійного житла. Як зазначили жителі казарми О. Мандрик, І.Фуштей, їх підтримали й усі решта з тих, хто був присутній, що на прийом до міського голови вони потрапили через більше як дві години (прийшли у 8-й год..30 хв.., а зайшли до кабінету аж об 11-й год). Голова І. Билиця вирішив перевести стрілки і зателефонував до депутата міської ради з тим, що одна із жінок сказала що подзвонила до офісу, де працює депутат, а їй відповіли, що у даний час він відсутній. Так голова “помилково “вирішив, що люди звертаються до депутата, а він їм відмовляє”. Але мешканці даного будинку не раз зверталися до нього і відмов не тільки не було, а все задокументовано.Тоді голова зазначив, що він організовує збори мешканців в той же день о 16-й годин, бо хоче зустрітися з ними на місці..Ми, депутати міської ради Олександра Іванців (журналіст), Дмитро Михайлецький (юрист) та депутат даного округа Олег Танасів, коли прийшли на місце – нікого не було. Тоді стали шукати в помешканнях людей і питатися з якої причини збирали. У даній казармі – ми вже не раз (наша газета вже про умови життя людей у ній писала).Як зібралися люди, під’їхав заступник міського голови Андрій Левкович. Андрій Михайлович зазначив, що “зібралися тут тому, що люди сьогодні були на прийомі у міського голови і голова забажав тут з ними зустрітися, але він трохи запізниться. Тільки ось ми пробули там майже до 18-ї год, а міський голова так і не забажав прїхати на збори, які запланував сам. Жителі казарми Іванна Фуштей, Олександра Мандрик, Людмила Лях та Надія Смикалюк висловлювали стурбованість з того, що переживають, чи буде опалення в зимовий у їхніх оселях, адже в сусідній котельні нові забудовники щось порушили. Не згідні люди з тим, що, як підтвердив і А.Левкович, за ними рахується борг за опалення близько 50 тис. грн. Мешканці казарми проти і цих двох забудов поряд, тим більше, як зазначила Олександра Мандрик, яка мешкає тут вже 12 років: “На території, яка нам належить, ми не маємо права на заїзд, часо неможливо зайти в приміщення, ось недавно тут стояв кран: і ні пройти до виходу, ні заїхати автомобілем. Це ви, - звернулася вона до заступника міського голови А.Левковича, - казали мені, що ми тут ніхто, що  незаконно тут живемо і вимагали: покажіть мені документи на сходи і на заїзд!І взагалі, що це за забудови по обидва боки від казарми? Чому поки Вербицький “думав”, чи це законно, як він нам казав, коли ми до нього зверталися, Билиця вже “визнав законним” і будує?!” Ці її слова підтвердила Іванна Фуштей. А. Левкович намагався пояснити, що це не він говорив, а інший працівник міськради, але жінка була переконана в протилежному і на цьому наполягала.Далі А.Левкович зазначив, що дана казарма ще не передана міській раді і належить Міністерству оборони України. Депутати це підтримали повністю. Місто ще її не прийняло. Виступила жителька даного будинку Надія Смик, бухгалтер військової частини: “Недавно приїжджала бухгалтер Тернопільської КЕЧ, сказала, що приміщення казарми має переходити у власність Тернопільську КЕЧ, на ремонт будинку будуть кошти. Коли я працювала у розформованій військовій частині, з людей знімали гроші із зарплати за комунальні послуги, хоч не мали такого права. Тепер частину розформували – і все пропало. Жодних доказів немає. З людей гроші зібрали, а за листопад-грудень ми здали гроші начальнику БУ-2 (КЕЧ) Михайлу Урбану. Квитанцій до цих пір немає. Як за січень-квітень могли вирости такі борги – 50 тис.грн.?.  Ось такі невтішні справи. Ми вже вкотре побували в цьому приміщенні, ходили цими занедбаними коридорами:умови жахливі, дерев’яні перекриття, стіни – з ДВП, в коридорах обрізані батареї, електропроводки протягнуті по коридарах ,а в одній із кімнат цілком впала стеля, через яку вже видно небо... ( на фото).А ця кімната межує з тими, де живуть люди. Дана стеля “грозилася” впасти давно. Приїжджали і журналісти з газети “Крила України”, були і тут генерали – ніхто не хоче на цих людей зважати. Захищати рядових людей нині не в моді. А ті, хто на таке відважується - клеймуються тавром “однобокості” або “працюванням на замовника”, і чим більше бруду – тим краще. Але коли терпець в людей обірветься, що тоді? Адже коли міська рада не прийняла цю казарму від Міністерства оборони, то про паливну і забудови довкола казарми не може відхреститися. Тоді чому міський голова “назначивши” зустріч, сам нею проігнорував?..Правда депутати усе взяли на замітку і пообіцяли посильний контроль в справах мешканців даної казарми. Олександра Іванців Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=208 |