A A A
Розмір шрифта: Сьогодні чимало мешканців Чорткова не стоять осторонь подій, що відбуваються у нашому місті. І це, безумовно, нормально. Це посвідчує активну позицію наших громадян, тому не може залишитися поза увагою.
Так нещодавно до редакції нашої газети зайшов в минулому кандидат на посаду міського голови, а нині приватний підприємець, громадянин нашого міста Сергій Гусак. Його візит був продиктований бажанням мешканця міста висловити свою позицію і бачення. А заголовок до даної статті це також його пропозиція. І ось що він повів далі.
То ж слово має Сергій Гусак.

Вартує тільки змінити прізвища

Сьогодні у нашій міській раді, коли б просто змінити прізвища окремим дійовим особам, то фактично нічого не змінилося б. Ми всі розуміємо, що все це ми вже бачили два-три роки тому. Ми знову читаємо на шпальтах газети” Ратуша” те, що “всі хочуть з'їсти нашого бідного міського голову і не хочуть йому дати працювати чи, приміром, допомогти... А бідний міський голова так щиро трудиться на місто: в поті, сльозах і крові, що нема ради...” Тобто все те саме, що і було раніш, тільки треба змінити прізвище і більш нічого. У нас в Чорткові кажуть: “Те, що Вербіцький став робити на третьому році каденції, то Билиця - на третьому тижні”.

Спортивний стадіон - власність громади міста

Дуже хотів би зачепити питання забудови на міському стадіоні супермаркету.
По-перше, у даному випадку Чорткіська міська рада порушує законодавство, яке регулює земельні відносини і землеупорядкування. По-друге, спортивні споруди не продаються. По-третє, пан Билиця не виконує свої передвиборні обіцянки, адже пам'ятаєте, він говорив, що все в місті буде продаватися відкрито, через аукціон. А тут ми бачимо, що на аукціон навіть натяку не було. Єдине, що вміє ця міська влада, то піддавати критиці і очоренню тих, хто їй неугодний. А про те, щоб дослухатися до чиїхось порад і мови не може бути. Я, приміром, пропонував такий варіант, щоб у нас міська влада була, як треба і стадіон був би, і ринок, там де треба... Мені, приміром, добрим місцем для супермаркету видається територія колишньої військової заправної. Там був би і добрий ринок, і добрий супермаркет. І Міністерство оборони нам би віддало його без проблем. Тому, що воно має право передати і здійснити при передачі рекультивацію землі. У нашої міської ради також на це коштів немає. То ж з даного приводу мажна зробити так: “Орнава” дуже хоче землю для забудови супермаркету, то нехай проплатить за рекультивацію землі. Тим більше, що це місце знаходиться за якихось 250 метрів від стадіона, де нині з таким азартом планується забудова супермаркету. Тут можна вбити два зайці: і із землею навести лад, і стадіон залишити для його прямого призначення, і був би в місті супермаркет.
Хоча вважаю, що міська влада із забудовою такого супермаркету у даному мікрорайоні зробила дуже неправильний вибір, бо це вдарить по місцевих підприємцях.
Хоч у мене немає бізнесу, скерованого на продуктову групу, але шкода наших людей, які постраждають. А найбільш помилковим кроком міської ради є те, що мерія посягнула на спортивний стадіон, нехай і обіцяючи збудувати два міні-стадіони. Але хіба наші підприємці самі не можуть скластися і збудувати їх?
Чому міський голова береться знищувати спортивні стадіони, а не створювати нові? Невже він хоче, щоб в місті процвітало пияцтво, наркоманія, бродяжництво? Чому б не подбати про наше майбутнє, його гартування у спорті і спортивних розвагах?

Тепер про ринок
Стосовно базару, бо ринку, на жаль, у нас немає, то хочу сказати таке. Я був присутнім у часі передвиборчої кампанії на зборах, які тривали на базарі для тих, хто там торгує. Тоді, пригадую, Ігор Билиця говорив: “Я так само, як ви, тягав сумки, їздив по гуртовнях. І тому я усіх вас, як ніхто інший, розумію. Я даю вам слово, що без вашої згоди і нашої спільної погодженості базар переноситися з центру міста не буде.” А що ми маємо сьогодні? Маю переконання, що перенесення ринку на колишню автостоянку, у захисній смузі річки Серет, не хотів би уподібнюватися до наших новообраних депутатів міської ради, які метають висловлюваннями на рахунок чиєїсь освіченості, але це просто маразм. Іншого слова придумати не можу. Взяти усе це і показати добрим архітекторам і сказати, що тут має бути ринок, то вони б засміяли.

Критика не сприймається

Не подобається мені те, що міська влада демонструє пряму зневагу до своїх опонентів. Вона не вміє і не хоче слухати критичні зауваження і робити висновки. Натомість культивується дійсно зневага.
На день міста ми проводили турнір з фрі-файту. І досить вдало. Це визнала федерація з фрі-файту в Києві. То був перший турнір на відкритому повітрі. Опісля того, буквально за два місяці, тобто два тижні тому, наші шість бійців з України (сюди входили представники з Тернополя) їздили на відкриту першість світу і привезли одну золоту і три срібних медалі. Наші хлопці довели світові, що ми є, що в українців вдало поєднується фізична сила і сила духу. Нас визнав світ.
Тільки, коли проводився всеукраїнський турнір з фрі-файту в Чорткові, то ні новоспечений мер, ні його заступники чи представники міської ради не прийшли і не приділили навіть п'яти хвилин, щоб привітати борців. Хоч про те, що турнір відбудеться, знали не тільки з оголошень в місцевій пресі. Але цілком могли прийти, адже турнір відбувався на декілька годин раніше, ніж святковий концерт. І про будь-яку зайнятість говорити не доводиться. Це була відверта демонстрація зневаги до опонентів, що не личить державним службовцям і представникам місцевої влади. А пізніше, у часі концертної програми, коли до нас із відповідним візитом завітали гості з Христинівки з Черкаської області і подарували чортківцям свої пісні та вітання з святом - також не було належного пошанування від міської влади. Як бачимо, наша міська влада закрила себе своєрідним коконом і не хоче бачити тих, хто має іншу думку, відмінну від її. Тут присутнє сталінське: “Хто не з нами, той проти нас”. Чомусь так виходить. Навіть в одному із запитань на сумнозвісній прес-конференції міський голова висловлює своє кредо рядками, що звучать зі слів Павки Корчагіна з твору М. Островського “Як гартувалася сталь”. Ви тільки задумайтеся кому належать ці слова? Це слова людини, яка була наглядачем тих багатьох невільників, які прокладали вузькоколійку в дощ, болото, холод, голод. А можливо і серед них були наші місцеві політв'язні?! Чи випадкове таке скерування думки? Чому він не береться цитувати наших українських світочів Т.Шевченка, І.Франка? Я вже не кажу про багатьох інших українських класиків.

Про воду і не тільки

Мені відомо, що сьогодні проблему води у Чорткові взяли під свій контроль голови районної ради Олександр Стадник та райдержадміністрації Тарас Капуста, обласний державний санітарний лікар Степан Дністрян і наш районний - Богдан Бакун.
На колегії райдержадміністрації, де розглядалося питання води, як я прочитав в газеті, міський голова не випустив і пари з вуст. Хоч тут здебільшого мав говорити він. Це ж його господарка. А в передвиборчій програмі кандидата на посаду міського голови Ігоря Билиці чітко вказано, що цими проблемами він займатиметься в першу чергу. Не видно, щоб він цим ретельно займався.
Хочу зазначити, що як такої проблеми води в Чорткові не існує. Води у нас достатньо. Є проблема доставки та подачі води до споживача. Це справді велика проблема.
Дебет води водозабору Білокам'яної криниці ВАТ “Агромаш” становить близько 7,5тис. куб. м. На сьогодні водоканал подає 1,5 чи 1,7 тис. куб. м води на місто. Запас води колосальний. І це при тому, що споживачі встигають набрати воду у ванни, а потім зливати ту воду зовсім.
Якість води з Білокам'яної також не йде в жодні порівняння. Цю неочищену воду я п'ю сам і дозволяю її пити своїм дітям, даю гостям. Я брав її на аналіз і пересвідчився, що вода чудрва. Її ще трішки б доочистити, знайти спільну мову із паном Журбою (головою правління ВАТ) і все було б добре. А говорити з Я. Журбою треба і не йти з ним на конфлікт. Бо це наша альтернатива. Так само є добра альтернатива у водозаборі сільгосптехніки. Тільки там треба прикласти працю рук, бо цей водозабір є дуже подертим, тобто пошкоджена місцями його траса. Але тут є два чудових басейна. Навіть гідроізолятори там є, просто треба провести санітарну обробку. Вночі ми б закачували в них воду, а вдень би подавали її на місто. Це ще один варіант, щоб вода “самотьоком” текла до помешкань людей. Тільки треба все це трішечки підіпхати і все. І енергозатрат буде менше, ніж брати воду з Серету. Я за освітою гідротехнік і знаю, що втрати йдуть з електроенергії найбільші, коли піднімають воду догори. Як ми це маємо на станції другого підйому.
А ось проблема комунікацій у нас є, і вона дуже серйозна, тому що маємо багато самовільних підключень, проривів, обривів. Фактично нам треба міняти водогони в Чорткові. Я думаю, що коли людям пояснити, чим це все може закінчитися, не всі, але 50 відсотків би зрозуміли і самі б стали міняти в своїх будинках труби. Але для комунікацій по вулицях міста наша влада Чорткова зобов'язана знайти кошти, тому що це пахне екологічною катастрофою. У нас вже є свіжий приклад гепатиту в Рівному. А в Чорткові набагато гірша вода. І могло б бути все набагато серйозніше. Але просто нас усіх Бог береже, бо інакше це була б катастрофа.