A A A
Розмір шрифта: Громадські екологічні організації багато хто уявляє, як зібрання навіжених “критиканів”, які тільки того й прагнуть, аби позакривати АЕС, пересадити усіх автомобілістів на велосипеди, обнести заповідні території колючим дротом, словом - відмовитися від благ цівілізації та “загнати людство у печери”. Справді, цівілізованість та прогрес кожен уявляє по-своєму. Для одного це можливість спожівати все більше й більше матеріальних благ, не дбаючи про долю прийденшіх поколінь, власне - своїх же дітей та онуків. Для іншого – це намаганні жити у гармонії з Природою, сприймаючи її не лише у якості безмежного складу ресурсів та намагаючись ощадливо використовувати природні блага. Втім, сподіваюсь, що ця публікація прислужиться подоланню хибних стереотипів...

А якщо вести мову у чисто практичному сенсі, то українцям – як урядовцям, так і пересічним громадянам - варто нарешті зробити вибір власної енергетичної стратегії: чи за бюджетні гроші будувати нові реактори та спалювати безконечні мільйярди кубів імпортного газу, чи можливо все ж – розвивати відновлювану енергетику та впроваджувати енергозаощадливі технології ...

Минула зима дала нам зрозуміти кілька істин: однаковою мірою неприємних та невідворотніх. Перша з них – у 21 столітті енергоносії, тобто газ, нафта, вугілля, ядерне паливо дорожчають швидше, аніж їх встигають видобувати та доставляти споживачам. Відтак експерти цілком обгрунтовано ведуть мову про “другу світову енергетичну кризу”, а останньою новиною у цьому сенсі є те, що ціни на газ для населення України все ж підвищаться з 1 липня на 85%. Друга істина – що незважаючи на глобальне потеплішання, в Україні залишається звичним зниження зимових температур нижче 20 градусів морозу. Звідси можна вивести і третю істину: Україну чекають нелегкі часи, адже її за витратами енергії на одиницю виробленої продукції можна вважати найбільш енерговитратною країною у Європі. Особливо гостро питання забезпечення енергією постане взимку. Насамперед зима провчить регіони, які не в стані покрити своїми мізерними бюджетами астрономічних енерговитрат. І у першу чергу - наше напівзруйноване комунальне господарство.
Погодьтеся, більшість наших будівель і комунальних мереж являє собою наскрізь діряві посудини. Уявіть своє житло, як теплову посудину: якщо ми заливаємо у неї тепло, а воно у посудині не тримається, його доводиться постійно “доливати й доливати”, або ж - цілодобово не розлучатися з пальтом та рукавицями. Зрештою, і це стає звичним – навіть на сесії районної ради депутати часто сидять у зимовому одязі, годі вже казати про напівзруйновані сільські клуби !...
Що ж робити? Можна, звісно повчитися досвіду в наших західних сусідів, які вже подолали добрий відрізок шляху до Євросоюзу, де кожен платить сам за себе і де просто не розуміють такого звичного для нас поняття, як заборгованість за комунальні послуги. Приміром, мешканці Праги за десятиріччя руху від соціалізму у капіталізм зменшили витрати тепла та гарячої води у своїх будівлях у 5 – 6 разів. Причому, кардинальну “енергетичну революцію” там зробили не нові котельні (хоча нові енергозаощадливі котли у будинках все ж встановили), а система заходів, спрямованих на тепловий захист приміщень: зменшення втрат тепла через вікна, стіни, незачинені двері під’їздів, дахи, ліфтові шахти... Кожен празький будинок, як виявляється, має власний “енергетичний паспорт” і постачається теплом з урахуванням стану його теплозахисту, часу перебування мешкаців вдома та, звичайно ж, місткості їхнього гаманця. Читач скаже: куди нам до цього, на таку реконструкцію потрібні кошти, яких у бюджеті немає ! Погоджуся – немає. Як погоджуся і з тим, що бюджетні кошти у нас часто витрачаються нераціонально. А також з тим, що нашим підприємствам “Теплоенерго” пора вже навчитися брати кредити у банку, а не чекати бюджетних подачок... Та зараз не про це.
Справді, на початок справи рішення варто обирати прості та дешеві. Приміром, останнім часом поширюється практика заміни традиційних дерев’яних вікон на нові, герметичні металопластикові конструкції. Лише далеко не кожний може дозволити собі поміняти усі вікна на сучасні “склопакети” через їхню досить високу ціну. А от моє покоління, сподіваюсь, ще пам’ятає той час, коли перші осінні похолодання супроводжувалися початками домашніх кампаній простого, але ефективного утеплення помешкань. Пригадуєте, як колись усі “клеїли вікна”, вставляли додаткові рами, замінювали тріснуту шибу, переводили малих дітей до “теплої кімнати”, яка найкраще опалювалася ? Чи не час пригадати той простий досвід та пошукати недорогі сучасні технології, які можуть його доповнити?

Вже кілька років наш “Зелений Світ” підтримує робочі контакти з мережею громадських організацій “Міжнародні енергетичні бригади”. Найближчим до нас учасником “Енергетичних бригад” виявився рівненський молодіжний Екоклуб. Нам видався цікавим досвід Екокубу по теплоізоляції дерев’яних вікон, успішно випробуваний у комунальних дитячих закладах багатьох міст України. Власне, молоді “екоклубівці” вже кілька років поспіль успішно доводять, що за допомогою недорогих технічних прийомів можна суттєво зменшити втрати тепла у приміщеннях шкіл та дитячих будинків, зробити їх більш комфортними та затишними.

Метод комплексної теплоізоляції вікон, запропонований “Енергетичними бригадами” передбачає використання спеціальної ущільнюючої стрічки фірми “Varnamo” (Швеція). Для роботи з нею потрібна власне ота стрічка, електрична фреза для прорізання у деревині вузького пазу, силіконовий герметик для заповнення дрібних щілин між склом та штапиком і звичний домашній інструмент для поточного ремонту вікон (молоток, викрутка, плоскогубці). Теплоізолююча стрічка легко встановлюється в прорізані фрезеві пази в коробці або в рамі вікна. При закриванні вікна стрічка затискається, заповнюючи при цьому щілину між вікном та рамою. Таким чином стрічка запобігає неконтрольованому проходженню холодного повітря до кімнати і теплого з неї, а отже є ефективним способом збереження тепла. Фірма-виробник гарантує, що, як мінімум 15 років не потрібно замінювати стрічку, або використовувати будь-які інші методи теплоізоляції. Використання описаного методу втрат тепла призводить до підвищення взимку температури в приміщенні на 2-4ОС. Підвищується комфортність перебування у будинку через зменшення протягів, покращення шумо- та пилеізоляції. Теплоізольоване за пропонованим методом вікно можна відкривати взимку для провітрювання, фарбувати, при потребі, виймати та знову заправляти теплоізоляцію. Пропонована теплоізоляція не завдає жодної шкоди фарбованим поверхням. Однією з найбільших переваг є також можливість використовувати таку теплоізоляцію як для нових вікон, так і для досить старих, але звісно, не трухлявих. Загалом вдається досягнути ефекту економії теплової енергії, близького до ефекту склопакету, але ціна!... Погонний метр комплексного утеплення віконної рами за методом “Енергетичних бригад” коштує усього 5 гривень.

Отже, ми вирішили запросити наших рівненських колег до Чорткова і продемонструвати їхню просту та доступну технологію теплоізоляції вікон у чортківській гімназії “Рідна Школа” ім. Маркіяна Шашкевича. Плануємо розпочати роботу 11 вересня і за тиждень власними руками утеплити усі вікна навчального закладу. Кошти з місцевого бюджету не проситимемо. В якості помічників у цій справі запрошуємо добровольців.
Сподіваємося, що практичний досвід, громадянська небайдужість та щирість намірів, привезені нашими рівненськими друзями, виявляться цікавими для багатьох чортківців, а декому допоможуть пережити цю зиму у теплі.

Фото: добровольці з Рівного утеплюють вікна у будинку дитини м. Надвірна Івано-Франківської області (2005 рік).


ЕГО “Зелений Світ”,
Олександр Степаненко


P.S. За детальнішою інформацією та запитаннями щодо волонтерської участі у проекті можна звертатися:
ММГО “Екоклуб”, Андрій Мартинюк, тел: (0362) 23702. Адреса для листування: а/с №73, Рівне, 33023 , електронна адреса: ecoclub@ukrwest.net. Веб-сторінка: www.ecoclub.ukrwest.net
ЕГО “Зелений Світ”, Олександр Степаненко, тел. 097-752-41-22, електронна адреса: (gr.world@gmail.com)