A A A
Розмір шрифта: Члени клубу інтелігенції, що нещодавно створився при районній організації товариства “Просвіта” в суботу у рамках дослідження етнокультури Гуцульщини у суботу 26 серпня побували у музеї писанки в самій Коломиї та на батьківщині Олекси Довбуша в селі Печиніжин, що неподалік неї. Час вивчення культурних набутків наших коломийчан був вибраним не випадково, адже з 25 по 27 серпня на цих теренах тривав ХVІ Міжнародний гуцульський фестиваль “Коломийка – 2006”.

Перший день фестивалю був здебільшого приурочений 150-річчю Івана Франка, а нашу делегацію, якою керувала член Правління РО товариства “Просвіта” Христина Яремчук, чекало надзвичайно багато цікавого і ми цим скористалися, не зважаючи на перші залякування дощової погоди.
У музеї писанки, який був заснований у 1987 році, а до теперішнього нового приміщення, яке має форму української писанки переселився на двотисячоліття Народження Христа, ми ознайомилися із багатьма чудовими художніми витворами наших народних майстрів, з особистими створеннями писанки у різних регіонах Гуцульського краю і всієї України, Польщі, Білорусі. Є тут писанки і відомих політиків І. Плюща, О. Мороза, Ю Костенка, колишніх президентів Л. Кравчука і Л. Кучми. А легітимний Президент Віктор Ющенко створив писанку сам своїми руками (інші ж надписували тільки прізвища і далі довершували роботу місцеві писанкарки). У фондах музею є 10 тисяч експонатів, виставлено тільки 1,5 тисячі. Решта – у сховах. Виставки поновлюються постійно. На батьківщині Довбуша, у Печеніжині, в ліску на царинці (так місцеві мешканці називають величезну поляну) розкинулося чудове дійство, яке тривало аж два дні. Ми були тільки тут один день і бачили відкриття містечка гуцульських майстрів фольклорно-музичного подвір'я “Гуцульське село запрошує”. Надзвичайно припало нам до душі те, що кожне із 14 сіл Коломийського району представляло свою самобутню гуцульську садибу з традиційними місцевими стравами та частиною. А ще захоплювалися незабутнім різнобарвно веселковим автентичним дійством. Коломийська Гуцульщина зблизька, де були представлені етнічні особливості кожного села цього краю, відображено обрядові елементи серед яких найбільше уваги приділялося весільним обрядам. Кожен костюм і кожен святковий номер були воістину неповторні й веселкові, як запальна гуцульська коломийка.
Ми побачили, що наші гуцули є співучі, веселі і відкриті до діалогу люди. Радо співають, радо вступають до бесіди та фотографування,. А ще – вони добрі наїзники на конях. І наші, звісно, особливі,прикрашені стрічками і яскравими кутасами. Загалом любовно доглянуті і чуються добре серед людського гамору й також ідуть на контакт із невідомими людьми.Це ми засвідчили на фотознімках. Тільки ось до спортивних змагань: до піднімання колоди чи фір з піском чомусь виявилося мало охочих. Кажуть цьогоріч фестиваль був без грибників. Оце рідкість. Правда ми таки бачили одну гуцулку,що торгувала сушеними грибами. Місцеві жителі кажуть, що з грибництвом тепер проблеми, бо ті сторожили, які добре розумілися на грибах, відійшли у світ далекий у потойбіччя, а молоді у такій майстерності відстають. Шкода. Організатори фестивалю зазначають, що на фесті були представники гуцулів з Великобританії,Філадельфії, Канади, Польщі, Румунії. Гостями “Коломийки- 2006” були і нардеп Юрій Ключковський та лідер ВО “Свобода” Олег Тягнебок. Останнього наші просвітяни з Чорткова таки бачили. Зустрілися ми із нашими українцями,які живуть на сході держави, ділилися вони своїми проблемами., ми обіцяли свою підтримку. Зачоровані ми були витворами гуцульських умільців, які були представлені на фестивалі. Зізнатись, дехто з нас таки добре стратився, але то приємно. А наші молоді чортківчанки заприязнилися з членом Спілки майстрів народного мистецтва України панею Марією Чулак. Вона виготовляє прекраси з бісеру і мала вже не одну персональну виставку. Гердани майстрині демонструють наші дівчата. Правда ці прикраси,які представлені, нам непокишені, бо кожен коштує 300 грн. Познайомилися ми і з місцевим художником, вчителем з образотворчого мистецтва, який за політ своєї педагогічної діяльності виховав 16 художників Юрієм. Його твори були присвячені 15-ій річниці Незалежності України і відображали повстанську тематику.
З новими враженнями ми поверталися додому, дорогою нам зустрічалися фігурки Матері Божої любовно народженні в добротні жіночі хустки... Дійсно, край наш чудовий, люди-найкращі і так багато цікавого...