 30.08.2006 - Забрати ринок з центру міста, або Гарматами по горобцях?..Чи хочемо ми, щоб у центрі міста Чорткова був базар? Не ринок, – ні. Звичайнісінький базар. Мабуть кожен скаже, що не хоче? І, звісно, складно знайти таких, хто б зізнався, що базар в історичному центрі міста необхідний. Мало вірю в те, що люди, які стоять на цьому стихійному ринку (мені давно відомо, що жодна із контролюючих служб його не узаконила), хочуть серед міста щоб був, не боюся цього слова, такий бардак. Не місце ринку в самісінькому центрі, не місце.Це можна повторювати тисячі разів. Тільки ось вже один раз ми реально пройшлися бульдозером по цій місцині, знищивши газони і голубі ялини, тепер складається таке враження, що ми знову хочемо пройтися віртуальним бульдозером по долях наших людей, які не з власної волі і вибаганки пішла торгувати на цей ринок. У кожного своя доля: люди борються щодня за кусень хліба, за ліки для недужих рідних, для інших важливих для життя і здоров'я потреб. Не скажу слово “повноцінного”, бо за такі “копійки”, задля яких торгують на ринку, не можливо профінансувати усі необхідності для людини, не те що потреби. Більша частина людей, що торгує на ринку, – із вищою освітою. А про умови взагалі говорити не доводиться. Нема жодних умов, у спеку допікає жара, в холодні дні холод, у дощову погоду – дощ, болото і калюжі під ногами... А за такі “послуги” ще й беруть гроші. Тепер мова йде про те, що таки заберуть людей з центру. Створять ринок в захисній смузі річки Серет, де була колись автостоянка по вул. О. Гончара. Вже ведуться підготовчі роботи. Але хто дасть гарантію, що людей пізніше не видворять із рекреаційної зони річки Серет? Такі питання хвилюють тих, хто сьогодні стоїть на ринку. Ми вирішили вислухати думку тих, кого це безпосередньо стосується, чиї долі проблема ринку зачіпає “за живе”. Адже вони також мають право, щоб їх вислухали. Попередньо ми мали домовленість зустрітися із головою Асоціації малого і середнього бізнесу і заступником одночасно. Але на даний час пан В. Мороз у від'їзді. Тому ми зустрілися з його заступником Романом Тимофієм. Роман Тимофій: У нашій міській раді було створено комісію з перенесення ринку, яку очолює депутат міської ради Юрій Савка. В комісії є десь осіб вісім чи дев'ять і включили до її складу ще нашого Володимира Мороза. На перше засідання я пішов туди з ним, хоч мене ніхто не кликав. Засідання комісії збиралося для того, щоб обговорити, де повинно бути те місце, куди треба перенести ринок. Спочатку ми з Володимиром думали, що буде якась альтернатива, нам запропонують. Скажуть “подивіться, де краще”. Тільки насправді все було не так. Ми гадали, що будуть тривати перемовини, з таким розрахунком йшли на ту комісію. А коли прийшли, сталося так, що з розмови я зрозумів, що це питання вже давно вирішено без нас. Тобі я запитав: “Хлопці, а куди ви плануєте перенести ринок?”. А мені відповідають: “Понад річку на автостоянку по вул. Гончара”. Я відповідаю: “Це проспівана пісня. Таке вже за Вербіцького було. Він вже туди переносив ринок. Ми вже воювали з ним за це. Зрештою, туди вміститься тільки третя частина людей, які торгують на ринку. А куди ви подінете усіх решту? Що ви скажете тим людям, які туди “не влізуть”? Куди ви запропонуєте їм перенестися?” Тоді вони почали говорити про ринок на залізнодорожному вокзалі, на автостанції і так далі. Тоді веду далі: “Це що у нас Чернівці чи Тернопіль? На що ви дивитеся? До речі, наші, підприємці хочуть бути компактно усі разом. Бо вони вважають, коли будуть разом, то покупці туди йтимуть: подивляться і приціняться, то в одного, то в іншого. А додаткові ринки, що ви пропонуєте, можуть бути, тільки за умови, що прийдуть люди нові і тоді давайте їм нові місця! По-перше, вагоме те, що не всі вмістяться на тому ринку, а по-друге – у часі засідання комісії встав головний спеціаліст – держінспектор відділу оперативного економічного контролю державного управління екології і природних ресурсів в Тернопільській області Валерій Возний і запитав, як буде на рахунок захисної смуги річки Серет, адже цей ринок має бути фактично просто на річці, бо там уже так нагорнули землі, що на глибині вже видно як риба плаває. На що Савка сказав, що у них уже все вирішено і домовлено. Далі я веду: “ Ви хочете загнати людей у натуральну індійську резервацію. Поділити: хто вліз – той вліз... І все. Правда пропонують дорогу по вул. Гончара перекрити і біля “шкірвендиспансеру” зробити двосторонній рух. Але ж то не вихід. Мені заперечили, що в центрі міста кращого місця немає. Мова про перенесення ринку з центру міста буде тривати постійно, і знаємо, що формується новий центр міста в мікрорайоні Кадуба, планується перенести орієнтовно туди автостанцію, то я вважаю, що кращого місця під ринок, де склади ГСМ і автостоянка військових, немає (це місце навпроти колишнього знака серпі і молота). Коли був міським головою Вербіцький, то ми про це з ним обговорювали. Це ідеальне місце. Яке наше бачення ринку? Коли робити все цивілізовано, то тут повинні бути місця для магазинів, контейнерів і для наметів. Адже на базарі торгують підприємці різного достатку і той, хто торгує в наметі, не може собі дозволити утримувати магазин чи контейнер. Для того потрібен такий диференційний підхід. Там, куди нас відправляють, немає жодних умов. Товар при великій вологості з річки буде псуватися, люди мерзнутимуть. А нас просто поставили перед фактом: “ми вирішили – і все”. Кажуть, що навіть вже якусь утеплену огорожу замовили, місця розбили і таке інше. Я став проти цього виступати, посварився з Савкою, адже на засідання здебільшого говорив він. Тоді кажу: “Ви що так передвиборчу програму виконуєте, хочете винести будь-яким шляхом ринок з центру міста? Але ж ми не проти перенесення, але подумайте про людей, для яких він є засобом для існування. Ви зважте, що тут стоїть півтисячі палаток, люди мають сім'ї. Ви що хочете грубо три тисячі мешканців міста Чорткова залишити без засобів на існування?Хочете переносити ринок – перенесіть, але це повинно бути по-людськи. І найперша умова у нас така, що ринок повинен бути не приватним, а комунальним. Або коли у влади міста немає коштів для облаштування ринку, то ми могли б створити свою організацію, яка займалася б збором коштів і самі підприємці докладалися б до облаштування ринку та його будівництва. Тоді на тому засіданні комісії так і ні до чого ми не дійшли. Нас повідомили про те, що вже все вирішили. І більше нас не кликали. Вирішили – і все. Загалом наші люди налаштовані категорично проти такого перенесення ринку. Опісля засідання комісії ми робили зустріч влади міста з підприємцями. Зустріч була резонансною. Підприємці досить емоційно висловлювалися. На що Ю. Савка сказав: “А ви нащо за нас голосували?” Ось таке було в кінці грунтовне резюме. То ж судіть самі. Людмила Бегерська, підприємець (медик за фахом): – Ніхто не хоче переходити на той ринок. Тому що, немає санітарних умов, на тому місці колись був смітник і багато разів там брали аналізи, і визначили, що там є туберкульозна паличка. Державний санітарний лікар Б.Бакун повинен знати про це. Є у нього документи. Чому він мовчить? Це ж неможливо. Колись же санстанція забороняла там утримувати ринок. Чому мовчить тепер? Не знаю! Чому нам створюють проблеми? Дайте нам землю і ми кожен її купимо під ринок. І все. Люди пішли торгувати на базар, щоб просто вижити. Робочі місця у нас в Чорткові не створюються. Може б легше було влаштуватися працювати десь і отримати зарплату, аніж стояти тут у сонце, сніг, дощ? Але над цим ніхто не задумується. Лариса Горощук, підприємець: – Категорично проти перенесення ринку. Бо коли нас переведуть в інше місце, то це вже не буде торгівля. Це центр міста, тут є всі магазини і організації, установи. Люди прицінюються, купують. Я вважаю, що там де ринок – все має бути в комплексі і продуктова група товарів, і промислова, щоб було зручно покупцям. А те, що задумали, – це неможливо. Ірина Довбенко, підприємець: – Ринок є для моєї сім'ї є засобом для існування, а не збагачення. Цих зароблених грошей нам вистачає тільки на прожиття. У мене двоє маленьких дітей. Найменшу донечку я залишила вдома з моєю мамою. Сама тут торгую. Мені виплачують на малу донечку допомогу, але маю ще хлопчика, який іде в третій клас. Його ж треба спорядити до школи і доглянути. Сьогодні це недешево. А про те, щоб кудись перенести ринок і мови не може бути. Адже й тут немає торгівлі. Люди не так вже й охоче все купляють. Ми ж платимо справно за патент, місце... Тільки ось нас ніхто не питає чи є у нас умови і які у нас проблеми. Підприємці Світлана і Михайло Ратушняки: – У нас троє дітей. Єдиний засіб для існування – це цей ринок. Як нам бути далі? Ми молоді люди, жити якось же треба. В місті нові робочі місця не створюються, працевлаштуватися складно. А як вижити? Хто про людей думає? Вони вирішили перенести ринок – і все. А ми хіба не люди? Чому нашої думки ніхто не питає? Вищезазначені підприємці були не єдиними, які висловили свої думки. Це – наші люди і вислухати їх треба. Гадаємо, влада одумається, щоб у нас не повторилося те, що відбулося у Криму та Ужгороді, адже і там не сподівалися такого розвитку подій, а в що це вилилося?.. Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=175 |