06.03.2010 - Патріарх української чортківської ґімназистики

«І тільки від нас самих, тай від цих поколінь,

що прийдуть за нами, буде залежати, щоби

не попсувати цієї гарної нашої майбутності»

О.Терлецький, Вплив природи на історію України.

Велич видатних постатей краще видно здалека, коли час все розставить на свої місця. На початку ХХ століття в Галичині загалом і в Чорткові зокрема виникла потреба зорганізувати ґімназійну освіту українською мовою. В цьому відношенні Чорткову дуже повезло, бо основи української ґімназистики тут були закладені видатною особистістю - талановитим педагогом, справжнім вченим, автором численних наукових праць. Саме таким був Омелян Терлецький - перший директор першої української ґімназії Чорткова «Рідна школа», яка відродилася в роки незалежності України, і носить тепер ім`я ще одного видатного українця - Маркіяна Шашкевича. За часів радянської влади, Чортківська ґімназія втратила свій ґімназійний статус і мала назву «Середня загальноосвітня школа №1 з викладанням ряду предметів англійською мовою».

Омелян Терлецький народився 2 грудня 1873 року. Місце його народження - Ярославський повіт, село Крамарівка (у ті часи належало до Австрії, а тепер це територія Польщі). Батько Омеляна - Антон був греко-католицьким священиком. У сім`ї було п`ятеро дітей.

Свою ґімназійну освіту Омелян розпочав 1884 року в Ярославі, де провчився два роки. У 1986 році батько помер, тому довелося продовжити навчання аж через рік у Стрию, заробляючи на життя самостійно. Завершив там ґімназійну освіту у 1892 році і відразу поступив на філософський факультет Львівського університету, де навчався до 1896 року. Одним з університетських викладачів майбутнього педагога і науковця був Михайло Грушевський, і під його впливом Омелян Терлецький розпочав власні наукові дослідження, зокрема, з історії України. Лекції з географії для студентів тоді читав відомий вчений Антоні Реман. Ще будучи студентом Омелян опублікував перші дві свої наукових праці в «Записках Наукового товариства імені Шевченка» у Львові. У 1898 році О.Терлецький склав державний іспит з історії та географії і отримав право викладати ці предмети.

У цьому ж 1898 році Омелян Антонович почав працювати в Тернопільській ґімназії як вчитель географії. Потрібно сказати, що географічна освіта й практика викладання так вплинули на майбутнього науковця, що надалі, працюючи переважно істориком, він зберіг географічний стиль мислення, і кожна його велика наукова публікація ілюструється численними картами.

З 1905 по 1906 рік здійснив наукову подорож в Італію, Грецію та Німеччину, де в бібліотеках та архівах збирав матеріали для майбутніх досліджень.

У віці 34 роки, маючи вже солідний стаж педагогічної діяльності та чималий життєвий досвід, Омелян Терлецький став першим директором новоствореної Чортківської ґімназії і очолював ґімназію до початку першої світової війни.

З 1914 року, коли почалася війна, діяльність ґімназії припинилась, і Терлецький О. перейшов на роботу в Союз визволення України в таборах полонених у Німеччині. В повоєнний час він повернувся до науково-педагогічної діяльності у Львові.

У квітні 1921 року О.Терлецький був обраний дійсним членом Наукового Товариства імені Шевченка у Львові в історико-філософській секції. Потім у рамках НТШ був членом археографічної та головою історико-джерелознавчої комісії.

З 1923 по 1924 рік і з 1926 по 1927 рік був головою Головної Управи «Рідної школи» та Учительської громади, працював у головному відділі товариства «Просвіта». Саме в цей час у 1926 році Омелян Терлецький видав підручник «Елементарна географія» для українських ґімназій, який коротко, але дуже змістовно й методично розкриває як природні так і суспільно-географічні особливості світу загалом і України зокрема.

Терлецький О.І. відомий як науковець. Серед найцікавіших його наукових праць варто назвати: «Історія Української держави», 1923-1924 (у двох томах); «Вплив природи на історію України», 1930; «Україна заборолом культури і цивілізації перед степовиками», 1930; «Гетьманська Україна і Запорізька Січ», 1935.

Публікації О.Терлецького пронизані любов`ю до України. Він докладає чималих зусиль, щоб у науковому середовищі українці зайняли гідне місце в сім`ї європейських народів. У книзі «Україна заборолом культури і цивілізації перед степовиками» науковець, обгрунтовуючи свою працю, пише «... щоби ми ... почулися синами великого народу, який має за собою великі діла, і який тому й надалі здібний до великих діл».

Ще в 1940 році Омелян Антонович почав працювати викладачем на історичному факультеті Львівського університету. В часи німецької окупації був безробітним, однак продовжував опрацьовувати архівні матеріали, зібрані перед війною. З 1944 по 1948 рік він продовжив викладацьку роботу в  університеті на новоствореній кафедрі історії західних і південних слов`ян, однак з боку керівництва постійно зазнавав звинувачень в «українському буржуазному націоналізмі». Також працював науковим співробітником у Львівській філії Інституту Української Історії АН УРСР.

Помер Терлецький О.А. у віці 84 роки. Це сталося 13 лютого 1958 року в Львові. Похований на Личаківському цвинтарі разом з дружиною Євгенією, яка пережила свого чоловіка на 4 роки. Єдина їхня дочка Дарія померла у віці 16 років.

Володимир Грицевич,

випускник Чортківської СШ №1,

доцент Львівського національного університету імені Івана Франка