12 березня в Україні було оголошено день жалоби за загиблими у авіакатастрофі - президентом Польщі Лехом Качинським та його командою на аеродромі під Смоленськом в Росії.

Сьогодні в Чорткові біля входу до костелу святого Станіслава, який належить отцям домініканцям, стоять жалобні стрічки, квіти і жителі міста запалюють свічки пам`яті...

Оцінюючи цю трагедію невимовно великого масштабу, тільки починаєш усвідомлювати, що вона ще матиме наслідки, гадаю, невтішні. Саме сьогодні особливо боляче стає за незалежну Україну, адже вона втратила велику опору і друга - президента сусідньої держави Леха Качинського.

Марія Пустельник, голова українсько-польського  культурно- освітнього товариства ім. А.Міцкевича в Чорткові:

- Впроваджувалася в життя добра традиція, започаткована А.Квасневським, яку продовжив Лех Качинський, - це відчутна симпатія до України, з того часу, як у нашій дежаві розпочалися демократичні зміни.

 Відколи Лех Качинський був президентом, найбільшим кроком підтведження демократичних засад було впровадження Карти Поляка. Я як керівник громадської організації знаю, що про карту полякарозмови велися впродовж 15 років. Були обіцянки, заперечення її противників.Але тільки за керівництва Леха Качинського стало реальністю. Гадаю, що громадяни польського походження в Україні з часом ще достойно оцінять цей демократичний крок політика Качинського. Бо так у нас є, що лише з втратою особистості ми починаємо усвідомлювати її справжню ціну.

Сьогодні, ті, що отримали карту поляка і ті, що ще будуть стартувати в майбутньому, мають розуміти, що у цю справу вкладено дуже великі кошти, але вона зможе дати нашим громадянам багато перспектив.

 Мені не раз доводилося читати у польській пресі висловлювання Леха Качинського: «Моє серце завжди з тими поляками, які проживають за кордоном Польщі, особливо Росії, Білорусі, України, яким жилося несолодко". Качинський про це говорив публічно для медіа, зізнавався в тому, що справді носить в серці проблеми цих людей, і їхні інтереси не перестане лобіювати.

Щодо зовнішньої політики, то тут яскравим прикладам зрілого, великого і відважного політика було те, що Лех Качинський мав відвагу стати на захист маленької держави - Грузії. У той час, коли у Євросоюзі усі скромно промовчали,а Сполучені Штати ще відхрещувалися - Качинський мав відвагу із своєю командою поїхати до Грузії, коли там велися воєнні дії.

Щодо інтеграції України в напрямку европейської спільноти, то можу сказати,відповідно до своїх функцій голови українсько-польського товариства, що нині у Республіці Польща діє дуже багато культурно- просвітницьких програм спрямованих на співпрацю з нашою державою, не тільки длядітей та молоді польського походження, а  громадян України будь-якої національності . З окремих з них „користають" учні нашої маленької суботньої польської школи.

До прикладу, два роки поспіль працює програма  по інтеграційних питаннях для дітей та молоді від 14-22 роки. Наші діти, яким випадає щастя бути у них, приїжджають просто окрилені. Програма фінансується із євроджерел,але через Польщу, і скерована на взаємопроникання двох народів, віднайдення спільних слов`янських рис.

Зараз ми працюємо над виділенням коштів під програму виховання молодих лідерів для молодіжних громадських організацій. Польська сторона зацікавлена, аби це були громадяни сусідньої їй держави, правда, є одна умова - знання польської мови, так як молдодих лідерів навчатимуть польські спеціаліст, і як бачимо, ці програми є доступними для різних веств населення.Тільки бажаючим „попасти під програму" треба багато працювати над собою, над своїм рівнем освіти і культури.

 Загалом програм таких є дуже-дуже багато - освітні, культурні, наукові пограми, спрямовані безпосередньо на Україну, і на які „працюють" польські гроші. Не важить, хто бере участь у програмі: українець, росіянин, єврей, поляк - головне, ще раз наголошую, щоб це був громадянином сусідньої з Польщею держави - України.

Польське міністерство освіти, міністерство культури, міністерство зовнішніх справ фінансують ці інтеграційні програми для молоді від 14 до 22 років, себто нового покоління України за яким майбутнє, і в цьому, вірогідно, є і велика доля особистого інтересу, адже Польща хоче мати у себе під боком державу демократичну, цивілізовану, мирну, у якій керуватимуть освічені керівники. Адже світ змінився і пріоритетом є партнерські ділові стосунки, а не амбіції, злоба, ворожнеча. Це все вже відходить у минуле, і Польща за президента Леха Качинського сповідувала далекоглядність - буде сильний надійний сусід - буде сильною і безпечною Польща. Тому, гадаю, нам буде не вистачати такого потужного поміркованого і людяного політика, керівника держави-сусіда, держави-партнера Леха Качинського.

Отець Томаш Словінський, парох костелу святого Станіслава в Чорткові:

- Трагедія, яка сталася під Смоленськом, напевне, є наймасштабніша в історії людства. У ній загинув цвіт польської нації, - більше ста осіб. Для християн найважливішим є молитва. Минулої неділі у нашому костелі відбулася Служба Божа, у якій ми молилися за душі загиблих. Відтак цілий тиждень триває спільна молитва на вервичці. Бажаючі можуть приєднатися до нас. А цієї неділі, що прийде, - знову Служба Божа за них. То ж помолимося за загиблих у катастрофі. Нехай вони знайдуть мир і спокій у Небі...