19.03.2010 - «І мене в сім`ї великій, сім`ї вольній, новій не забудьте пом`янути незлим тихим

Ось так скромно, крізь віки промовляє до нас світоч Нації - Тарас Шевченко. Поки науковці сперечаються, був Шевченко - величним художником чи великим поетом - пророком, час і народна пам`ять зробили своє - Шевченко став символом України.

З Шевченком ми поєднуємо і нашу самобутність, неповторність, шану до прадавніх традицій України. Перші дні березня на Чортківщині були тісно пов`язані з Шевченковим словом, думою, піснею. По всіх навчальних закладах і досі тривають заходи із вшанування генія Кобзаря.

У Чортківському державному медичному коледжі Шевченка вшановують по-особливому. Дев`ятого березня, у день, коли Кобзареві могло б виповнитися 196 літ на центральному майдані відбулася урочистість з цієї знакової нагоди.

Як зазначила заступник директора Чортківського державного медичного коледжу з гуманітарних питань Наталія Сулима, у навчальному закладі Шевченківські дні розпочалися ще з 1 березня. Окрім урочистого заходу на площі тривають відкриті години, вечори по кожній групі окремо, куратори вносять зміни до виховних планів, аби якнайбільше уваги приділити важливій тематиці. 16 березня відбувся тематичний вечір «Обніміться брати мої...» підготовлений студентами та викладачами навчального закладу.

Родзинкою «Шевченківських днів» мед коледжу є те, що впродовж місяця березня, як викладачі, так і студенти носять вишиті сорочки. Наталя Сулима каже, що раніше починали з одного «Шевченківського дня», а ось уже з доброї руки чи то ідеї самого директора навчального закладу вишиті сорочки тут залюбки стали носити впродовж місяця березня, який ще звуть «Шевченківським», аби продемонструвати свою шану до тих цінностей, які оспівував у своїх творах Кобзар.

Уже впродовж п`яти літ у ці весняні дні цвітуть вишиванки у коридорах цього навчального закладу . І не просто цвітуть, а промовляють, про особливості регіонального вшиття, його неповторності. Хто одягнув нову «з голочки» сорочку, а хто родинну традиційну, передану від бабусь і прабабусь.

Так згодом, тематичні виставки, пакували, малюючи до Шевченківських творів, вишиті серветки переросли у імпровізований міні-музей вишивки, який у ці дні прописався у фойє закладу і приваблює око шанувальників українського мистецтва на царині різних видів вишивки