A A A
Розмір шрифта: Про добросусідські стосунки створено немало  народних оповідок. Майже у кожному з них до загального жартівливого характеру додається крупинка гіркоти, узята з реалій життя. Тільки в усному народному жанрі усе це нам додає настрою і на певний момент розвагу. А в реальному житті за такими суперечками тягнуться - верениці недоспаних ночей, випитих наніч заспокійливих крапель, гірких сліз та порокльонів, що лягають невидимою прірвою між людьми, яким волею долі чи випадку дано проживати бік-о-бік  у сусідній квартирі чи будинку. Часто-густо трапляється так, що такі не вельми християнські, чи то нелюдяні стосунки між сусідами тягнуться упродовж літ і уже діти батьків, а згодом і діти дітей продовжують традиційно звиклу ворожнечу. Подібними прикладами рясніє й українська та зарубіжна класика, а у органах місцевого самоврядування збираються цілі гори скарг одних сусідів на інших. І годі думати, що коли-небудь ці питання вичерпаються...

 

Бо вирішити їх не так просто,адже не йдуть один одному на поступки, здавалось би, не чужі люди. Бо в житті часто до родичів рідше доводиться звернутися, аніж до сусіда. Коли непорозуміння між сусідами, мов іржа з`їдає обох, тоді справи від мерії чи сільрад перекочовують у судові зали , але на цьому ще рано ставити крапку, тут доречніша -трикрапка. Адже такі спори між сусідами ставлять служителів Феміди у тупик: як правильно тут розсудити? Часто буває - винні обидві сторони, а трапляється так, що одна із сторін є жертвою обставин, якій випадає лише захищатися. Знаємо, кожне питання, що додає людям немало клопоту повинно вирішуватися. Ось тільки як?

До нашої редакції звернувся мешканець вулиці Ягільницької, якому уже тривалий час дошкуляють сусіди.

З етичних міркувань імена учасників спору змінено. Назвемо скаржника, приміром, Юрієм. Пан Юрій зазначив, що уже звертався із заявою до міського голови Ігоря Билиці. Уже було створено й комісії від міської ради, але сусід не відчинив дверей, чи то нікого у них не було вдома.

У чому виник спір? Пан Юрій з Ягільницької ще восени побачив, що в огорожі, яка є на межі, а саме в металевому стовпчику, вирізана діра, в яку сусіди впустили ринву, через яку вода стікає на його подвір`я. На неодноразові його зауваження сусіди не звертають уваги. Пан Юрій каже, що уже не раз сам знімав цю ринву, а сусіди її знову встановлюють.

А найбільш розлютило чоловіка те, що він не так давно прийшов прийшов до свого будинку, а у нього насипано снігу рівно з огорожею - ні пройти, ні проїхати. У цьому пан Юрій звинувачує свої сусідів по вулиці Довбуша (будинки сусідять, хоч назви вулиць різні). «Я їм зателефонував, що у мене насипана купа снігу(так вони чистили своє подвір`я, і перекидали на моє). То вони з мого подвір`я перекинули сніг на другу сторону, на дорогу, під мою огорожу, ще й від своїх воріт також перекинули весь сніг на мою сторону і засипали мені заїзд».

Нарікає пан Юрій і на такий факт: «Вздовж межі насаджені фруктові дерева, половина крони дерев знаходиться на моїй стороні. Перед огорожею, з боку центральної дороги, на межі сусіди посадили горіх, який перешкоджає заїжджати на подвір`я».

Уладнати усе із сусідами пан Юрій, як він зазначає, не може, тому змушений звертатись і до мерії, і до газети. А на підтвердження снігових «барикад» при в`їзді до його помешкання прислав фото.

Комісія Чотківської міської ради у складі спеціаліста земельного відділу міської ради Н. Бучнякта працівників муніципальної дружини А. Несторака та О. Хоми не зволікаючи, опісля поданої заяви-скарги, вийшла на місце.
 

Андрій Несторак, працівник муніципальної дружини, член комісії Чортківської міської ради, що виходила вивчати цю ситуацію:

- Ми вийшли по цій скарзі. Житель вулиці Ягільницької скаржився у ній, що гілки дерев виступають на його сторону, на його проїжджу частину закидали сніг і вирізали диру в заборі і пустив туди ринву. Те, на що скаржився заявник ми побачили.

- Скажіть, будь ласка, а вам вдалося поговорити із тими сусідами, на дії яких скаржився заявник?

- Ні, ми з ними не говорили, або їх не було вдома, або вони не захотіли виходити.

- Яке рішення прийняла ваша комісія?

- Ми склали акт, написали повідомлення сусідові із вулиці Довбуша, щоб не перешкоджав вирізці гілок і аби забрав ринву із огорожі й насипаний сніг.

- А що треба зробити, щоб у цих людей були добросусідські стосунки?

- Що зробити? Нехай миряться поміж собою. У нас інших повноважень, окрім складання акта немає. А заявник за наявності акта може звертатися до суду. Це все. По цій заяві мені немає більше що сказати...

Керуючись актом, який уклала вищезазначена комісія, сказаного членом комісії можна додати, що було „встановлено, що на відстані одного метра від огорожі ростуть плодові дерева, гілки яких розгалужуються" на ділянку пана Юрія з Ягільницької. Комісія рекомендує (п.Юрію) за власні кошти ліквідувати розгалуження гілок дерев, що ростуть на спільній межі двох будинковолодінь. Разом з тим комісія повідомляє, що сусідам, що проживають по вул.Довбуша буде направлено повідомлення про усунення порушень в користуванні земельною ділянкою.

Вивчаючи дане питання, ми без проблем зустрілися із сусідкою пана Юрія, себто на неї і на її чоловіка скаржився заявник. Назвемо її пані Ольга. Жінка не була подивована скаргами свого сусіда, бо, як вона зазначає, він уже не раз їй погрожував, вдавався до нецензурної лайки. По-перше, „Він без дозволу будь-кого узяв сокиру і пилку та зрізав мій горіх... По=друге, ніякого снігу ніхто йому не горнув. Бо то були сніжні дні, ми живемо при центральній дорозі і її розчищав якийсь трактор, який рівняв дорогу. Ми зі свого боку сніг відкинули, бо у будинку, на відміну від нашого сусіда, постійно живемо. Але ми не мали кожному сусідові відкидати в`їзд. Щодо моїх дерев, то вони посаджені за два метри від плоту. Гілки, які могли б перейти на бік сусіда - зрізані.

Щодо отвору у огорожі, то це зробив, не подумавши мій чоловік, якого перед тим багато літ не було вдома. Ми його насварили. І більше такого не буде. Це питання закрито.

Наступне. Чому, коли виїжджала комісія на місце і не долучила до цього інших наших сусідів, як незацікавлених осіб. Я думаю, що на дії цього нашого сусіда можемо нарікати не тільки ми. То чому комісія його (пана Юрія) не запритала ще одну сусідку, що це за сусід, адже її ще легше знайти, аніж мене. Адже він тримає дві фури по 10 метрів і робить мені тінь на подвір`я і дрожить будинок. Чому комісія, яка виходить із міської ради не захищає кожного члена суспільства, а надає перевагу одній родині?!.

Щодо сусіда, я гілки дерев, що йому заважали забрала, а він нехай забере свої фури. Бо я стану, і не пущу їх. Адже я цьому сусідові поганого не зробила, бо дозволила підключитися до своєї центральної газової системи, яку я провела за власний кошт. Та й не тільки це...".

Заступник міського голови з економічних питань Наталя Ревега:

- У нас в міській раді таких питань, де не можуть зжитися сусіди з сусідами, немало. Люди просто не можуть порозумітися між собою і це забирає у наших служб багато дорогоцінного часу, який можна ефективно використати на благо міста, а наші спеціалісти задіяні у таких суперечках. У нас є орієнтовно сім сусідських пар, які судяться роками - коли суд задовольнить іншу сторону, позов подає інша і так далі, по всіх інстанціях. У даному випадку, коли люди сперечаються за те, хто біля їхнього будинку має відкинути сніг, то, на мою думку, даруйте, це суто особистісні питання, а не міської ради. Люди не можуть погодитися у межах своїх власних володінь - це гірко і прикро. Іноді для нас це просто стає невирішимою проблемою, бо кожна сторона відстоює своє і має свою рацію. Ось так і товчемо воду в ступі. Хіба не легше сусідам просто жити в мирі і злагоді?..

Леся Легіт