A A A
Розмір шрифта: На минулому тижні керівники всесвітньої організації «Мережа глобальної допомоги» зі США подружжя Талула і Девід Сандерси разом з однодумцями побували на Тернопіллі, відвідали низку дитячих спеціалізованих навчальних закладів, сиротинці, будинків для одиноких людей похилого віку. Зокрема у Чорткові благодійники зі США впродовж трьох днів, мали зустрічі з дітьми- сиротами, із людьми з обмеженими фізичними можливостями усіх вікових категорій та гостро потребуючими допомоги сім`ями у церкві «Христос для всіх». Гості із благодійної організації,представники якої одні із перших відгукнулися на біду в  Гаїті, привезли до Чорткова продуктові пакети, іграшки, дитячі книжки, шкільне приладя, дитячі галантерейні вироби та інвалідні візки.

 

За словами священика євангельської церкви «Христос для всіх» Олега Сагана, такі подарунки отримали близько 70 дітей товариства батьків дітей-інвалідів «Лебедята», 20 осіб товариства інвалідів «Світло надії» Чортківщини лише у перший день, наступного дня - близьки 70 ідітям з категорії сиріт та малозабезпечених, якими опікується відділ у справах дітей Чортківської райдержадміністрації та 13-ом сімям з кризових категорій, третього дня було видано інвалідні візки потребуючим, членам громадських організацій інвалідів району ( 15 візків) та продуктові пакети 30-ти малозабезпеченим сім`ям, яким визнали потребу допомогти самі громадяни міста, району.

 До дитячих подарунків, куди входили симпатичні плюшеві ведмедики, шкільне приладдя та продукти харчування, були вміщені листи до дітей від спонсорів з-за Океану. Сама зустріч тривала у християнсько-розважальному дусі, сповненому душевної приязні один до одного, сердечної радості, якою обдаровує людей Господь, щоб відчути, що разом ми одна велика родина, яка населяє одну планету - Земля. Щоб краще пояснити дітворі звідки прибули в Україну гості - продемонстрували географічні карти - Північної Америки та світу, а самі діти на останній віднаходили свою Батьківщину. Із словами вдячності звернулися до благодійників із США депутат Чортківської  районної ради Віра Дмитрів та директор районного центру соціальної реабілітації та адаптації дітей-інвалідів «Дорога в життя» Марія Анісенко.

Наша розмова із приємним подружжям поважного віку Талулою та Девідом Сандерсами була легкою і невимушеною, проте пізнавальною:.

- Пан еДевіде, з якого часу ваша організація співпрацює з Україною?

- З 1990 року ми періодично приїжджаємо сюди з допомогою. Ось уже  в 23-й раз. Тепер на Тернопіллі ми будемо усього 10 днів, сьогодні відвідали школу для дітей з вадами слуху, а ще раніше - інтернати, будинки для одиноких людей похилого віку, психіатричні лікарні.

Наша організація є дуже поширеною. Частина - їздила на Гаїті, щоб допомагати там від наслідків землетрусу, до Гватимали, Ямайки, до Африки, країн колишнього Радянського Союзу.

У США збирають речі - взуття, одяг, ковдри, постільну білизну, є добровольці, які їдуть до різних компаній з проханням, чи  можуть вони допомогти потребуючим у інших країнах. Ось, до прикладу, ці  симпатичні ведмедики, які ми сьогодні дарували дітям, - це іграшкова компанія пожертвувала їх для дітей з України.А олію, гречку, цукор, продукти харчування ми придбали тут, в Україні, за кошти, які пожертвували люди в США. Таким чином ми ще й допомагаємо вашій місцевій економіці.

Ми завжди допомагаємо тим, хто потребує допомоги.

- У скількох країнах присутня ваша організація?

- Наша організація діє у 34 країнах світу.

- Як ви вважаєте, українці й надалі потребуватимуть вашої допомоги?

Ми будемо приїжджати в Україну стільки разів, скільки це буде необхідно,і робити добро, щоб відчувати, що Україна є нашим домом. Знаєте, коли я збираю американську команду з благодійною місією сюди до вас, я їм кажу: «Ласкаво прошу, до моєї України».

- Дуже приємно, що ви нашу Україну духовно визнаєте своєю. А з якою періодичністю ви сюди приїжджаєте?

- Загалом ми приїжджаємо сюди двічі на рік: взимку і влітку. І у вересні місяці ми плануємо привезти в Україну ще 200 інвалідних візків для людей, які їх потребують.

- Я знаю, що ви і зараз привезли інвалідні візки.

- Так, привезли, але тільки п`ятнадцять. До речі, минулого року у вересні ми також привозили в Україну 200 інвалідних візків.

- Ваша команда скільки складає осіб?

- Зараз зі мною в Україну приїхало 16 осіб. А одного разу, коли ми зупинялися в Києві і здійснювали великий тур по цілій Україні, то було 93 особи. Для нас не складно приїжджати сюди, долаючи кілометри і різницю в часі, бо подавати комусь руку допомоги, дарувати тепло сердець набагато приємніше,  аніж просто жити у своєму замкненому особистому просторі.

Олександра Іванців