A A A
Розмір шрифта: Ріки називають живильними артеріями нашої землі. Яку роль відіграють артерії в живому організмі , сподіваюся, знають всі. З давніх-давен наші пращури заселяли місцевість поблизу рік, лісів. Давні люди не знали ні законів математики, ні фізики. Вони жили великою мудрістю віків. А якою “мудрістю” сьогодні живемо ми з вами? Питання риторичне.

Я місцевий житель Чорткова. Народився і зростав неподалік річки Серет і колишньої річечки (каналу) Млинівка, що тяглася неподалік від шлюзів “Анеля”, збудованих у 1938 -у році, до старого млина, попри загальноосвітню школу №7 нашого міста. Млинівка відігравала важливу роль. У часи весняний повеней вона розвантажувала основне русло ріки забираючи частину вод. Пізніше річечка, точніше канал, Млинівка внаслідок самозахвату, був засипаний мешканцями прилеглих будинків. З другого боку річки Серет, зі сторони вулиці Шопена інші мешканці тепер створили стихійне сміттєзвалище. А на місці старої автостоянки по вул. О. Гончара раніше була заплава. За головування колишнього міського голови на те місце, яке є захисною санітарною смугою, зсипалася земля та будівельні відходи. У газеті “і плюс” за 26 квітня № 17 в статті “Куди має текти річка?..” писалося. І тих відходів насипано було чимало. З боку оглядати, то трактор на вершині однієї із куп виглядав, як на постаменті. Останнім часом стало творитися взагалі неприпустиме – увесь грунт зсипають у річку. Мій батько в тому місці ходив рибалити. Там була стежка, якою можна було пройти понад річку. Поряд він посадив вишню і аличу. Тепер ні дерев, ні тієї стежки немає. Глянеш згори – і одразу ж видно як плаває риба. А риба плаває на глибині. Мені просто дивно, що є у нас і екологічна служба, і органи контролю за дотриманням законів є і громадськість, а чомусь усі мовчать, коли треба піднімати нагально це питання.
Коли були збори мешканців Шопена стосовно долини, я запитав міського голову Ігоря Билицю, що ж він собі думає, коли дозволяє собі порушення закону. На що він мені відповів, що закон можна трактувати по-різному. Тоді я узяв Земельний та Водний кодекси України. У Земельному кодексі стаття 60 визначає прибережні захисні слухи. Для середніх річок, (до яких належить і річка Серет) водосховищ на них, водойм, також ставків площею понад 3 гектари – захисна прибережна смуга становить 50 м., а “при крутизні схилів більше трьох градусів мінімальна ширина прибережної захисної смуги подвоюється”. У статті 61 п. 2 йдеться: “У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: а) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і заліснення), а також садівництво та городництво... г) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів, влаштування звалищ...
Не беруся до кінця трактувати усі статті Закону, бо в них є чітке формування і в мережі Інтернету цілком доступно кожному для ознайомлення на сайті ВР України. Тільки додам, що у Водному кодексі України статті 11, 79, 85,88,89,99 і стаття 110 (“Відповідальність за порушення водного законодавства”), також немало сказано на захист тієї водної артерії, яку у нашому місті так руйнують. Тобто і Земельний, і Водний кодекси України однаково захищають річку. Хоч статті перегукуються, але відповідати треба за двома законами, тобто відповідальність за порушення подвоюються.
Шановний міський голово, я, як громадянин, керуючись ст. 11, Водного кодексу, маю законне право запитати вас, про дотримання даного Закону, а при потребі, виконуючи п. 7 “подавати до суду позови про відшкодування збитків, заподіяних державі і громадянам внаслідок забруднення, засмічення та вичерпання вод”. Тому вважаю, що вам би вартувало підібрати компетентних юристів, які б вам готували проекти рішень в межах чинного законодавства України. Адже у цих двох кодексах усе чітко прописано. Бо дані закони можна або виконувати, або не виконувати. Альтернативи нема. Тільки ось ще єдине запитання: чи така пожертва створення промтоварного ринку у рекреаційній зоні річки Серет себе оправдовує? Чи саме там потрібно облаштовувати його? Чи не увійде сьогоднішній міський голова в історію міста, як такий, що знищив і занапастив те, що великодушно дала нам природа? Адже, беручи до уваги недавню нараду в голови ОДА І. Стойка з питань використання водойми та рибних запасів області (читайте газету “Свобода” за № 61 від 29 липня, стаття “Ріки просять порядку), сьогодні в області ведеться робота із збереження рік, а у нас – навпаки.


Ігор Онищук,
мешканець Чорткова