A A A
Розмір шрифта: Минулої середи, тобто 26 липня, відбулося пленарне засідання 5-ї сесії Чортківської міської ради п'ятого скликання.
На порядку денному стояло десять питань.Левову частку часу з усіх відведених для розгляду займали питання про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження, про затвердження матеріалів попереднього погодження, надання земельних ділянок у власність та оренду, реєсстрацію договорів купівлі- продажу та інших земельних питань.

Треба зазначити, гаряче на сесісії було не тільки від погодніх умов в природі, але й від дискусійних переплетень та емоційного напруження. Звісно ж, земельні питання просто не можуть не хвилювати українську з діда- прадіда хліборобську душу. Скільки про це вже написано класиками, скільки рідних людей стали ворогами,а все за неї , за земельку. Земля у нас на вагу золота- і прекрасна, і родюча.... Ось тільки чи вміємо ми нею розпоряджатися як належить,аби приносила вона і користь, і злагоду? Коли чесно , то маємо з цим проблему. Не так все виходить , щоб добром діло ладнати. Земля любить чисту совість і чисті руки. Тільки нам байдуже . А жаль. Бо вона цілком реально може стати джерелом надходжень до нашого скупенького міського бютжету. Про це ще, перебуваючи депутатом міської ради попереднього скликання, ствержував Олег Танасів. Тобто, ті особи, які хочуть використовувати землю для комерційних цілей, повинні її придбати через аукціон. А кошти від продажу мають наповнити міську кишеню. На цьому він як депутат наполягає і тепер. У ході сесіії депутат міської ради Андрій Ковтун зазначив:” Що ж ми робимо? Ви хоч розумієте, що ми сьогодні робимо? Ми за безцінь роздаємо землю практично в центрі міста. Ви хоч даєте собі розрахунок скільки ця земля коштує? Люди готові за неї платити. Чому ми нічого не робимо , щоб з цього скористати!Так ми місто розбазаримо і нічого для нього не зробимо. Хіба нас люди для цього обирали?!”. Ось тільки шкода, що це прозріння у депутата було наприкінці сесії. Це він реально все зважив і оцінив, але були й інші міркування окремих обранців. Далі за порядком.
Полеміка розгорілася одразу ж після розгляду першого питання. А першим стояло питання з надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження для будівництва приватного гінекологічного кабінету по вул. С.Бандери. Проблема стяла в тому, що перед тим депутати не дали дозволу на це,а один з депутатів, котрий писав заяву на дану земельну ділянку відмовився від неї, у зв'язку з тим , що на даній ділянці є обриси зеленого майданчика. Саме з цієї причини аргументували обранці свою відмову (себто з причини захисту земельної зони). Однак, на даній сесії дане питання стояло першим. Втім, по-іншому на це дивилися самі депутати. Одні стояли на тому,щоб такі земельні ділянки продавалися через аукціон, інші, мовляв, до аукціону ще далеко, ще не доросли. Втім, коли ми тепер не готові, коли ще будемо?..
Олег Танасів – прихильник цієї позиції,виступив і на даній сесії з тим, щоб продавати земельні ділянки, призначені для комерційних цілей, через аукціон, а кошти використовувати для потреб міста: ремонтувати дороги,наводити лад у комунальній сфері тощо. На це міський голова Ігор Билиця зазначив,що ми поки що до цього не готові,так як необхідно запрошувати експертів з оцінки землі,сама земельна ділянка має бути підготовленою... Його цілком підтримав депутат Віктор Кутрань, мовляв,на таких ділянках повинні бути комунікації. Депутат Любомир Махомет звернув увагу,що саме на цій ділянці є всі комунікації:підключайся і живи. Виступили ще двоє обранців, які поділяли думку В.Кутраня і навіть надійшла пропозиція проголосувати проти аукціонів. На що О.Танасів зазначив:” Ми як депутати не маємо права порушувати закон. Тим паче Земельний кодекс України, де саме йдеться про продаж землі з аукціона”. Виступив Олег Боровий і зазначив, що мова йде про ті зелені зони , які депутати на попередній сесії бралися захистити. Однак проголосовано більшістю голосів про надання дозволу на збір матеріалів попереднього погодження тому заявнику на дану земельну ділянку ,котрий стояв під номером один. Далі мало місце також подібне прохання на цю ж ділянку, але воно автоматично відпало. Це не залишилося поза увагою ряду депутатів. Так Андрій Ковтун зазначив:” А за яким методом ми розрізняємо хто кращий, а хто гірший? Чому ми, розглядаючи заяви на одну і ту ж ділянку,не хочемо розглядати пакетом?”
Усе сказане вище опосередковано стосується виключно першого питання , а швидше—як узагальнення. Адже таких питань, де на одній землі сходилися долі декількох заявників, було декілька. І у всіх варіантах перевага була на боці тих, хто значився у списку першим. А відмова від продажу землі для комерційних цілей з аукціона не раз відгукувалася і ще, мабуть, відгукнеться. Адже в кінці виявилося, що ремонтувати вулицю Д.Пігута нема за що. То ж ,коли ми зараз не готові до аукціонів, то коли ж?.. Як ми, роздавши безцінну землю сьогодні будемо жити завтра?
Зійшлися того дня інтереси багатьох заявників. Останнє стало наслідком роботи попередньої міської ради. На земельну ділянку, котру згідно заяви ще на початку двотисячного року мав види І.Німець, пізніше виробив усі матеріали І.Бобечко. На сесії депутати дали перевагу першому, висновок постійної комісії з питань будівництва та земельних відносин (голова Ю.Савка) був також – “погоджено”. Тоді попросив слова пан Бобечко. Останній вибрав недобру тактику переконувати депутатів,бо розпочав із критики самих обранців. Далі він сказав:” І.Німець відмовився від даної земельної ділянки. А я беру її під будівництво житлового будинку. Моє прохання,щоб це питання було добровільно вирішено”. Голова “земельної” комісії Юрій Савка: “Якби він тоді відмовився, то б зараз не подавав би документів”. Бобечко: “Нащо йому дві земельні ділянки,він вже має по Монастирській?” (яскравий зразок того як попередня міська влада стикала лобами усіх, хай собі сваряться ).Савка:” А во ви маєте дві і ще хочете. Живете там з жінкою поряд.” Бобечко:”Де,де я живу? Хіба вона мені жінка? Вона мені не жінка!”Савка:”Ми спочатку розберемося, хто скільки має земельних ділянок і тоді будемо вирішувати( не є таємницею,що по місту сім'ї Бобечко-Царук мають не одну земельну площу).То ж бачите, до якого доходило абсурду...
Досить пікантно виглядало питання з надання дозволу ПП”Продсервіс” на збір матеріалів попереднього погодження для будівництва торговельного центру. Голова міської ради та голова “земельної” комісії Ю.Савка розповідали про переваги такого центру на наших теренах. Обіцяно було чимало. (Про деталі читайте на сторінці-4). Однак і тут депутати проголосували “за”. Наступне питання на цю ж саму ділянку, яка знаходиться на стадіоні по вул. Володимира Великого, надати землю із збереженням профілю,тобто для забудови спортивно-розважального комплексу, відпало само собою. Дивно? Так. Звичайно.
То коли усе складеться позитивно для ПП”Продсервіс”, матимемо на місці стадіона супермаркет “Родина”.А між двома заправними, що поряд, – невдовзі виросте салон для продажу автомобілів та їх обслуговування від компанії “Джерман Авто”. Останні запропонували за дану ділянку 100 тис. грн. Загалом такий салон місту потрібен. Але чи це ціна за таку дорогу землю, тільки 100 тис. грн.? Хто дав право взагалі таку суму встановлювати? Яке моральне право мають наші керманичі стверджувати нам, що немає коштів на ремонти доріг, будинків, проведення каналізації тощо?
Коли читати закони, того дня було порушено статті 39;51;52;80 ;83 п.3;128 та статтю134 ”Обов'язковість продажу земельних ділянок на конкурсних засадах”, де йдеться:” Земельні ділянки державної або комунальної власності, призначені для продажу суб'єктам підприємницької діяльності під забудову, підлягають продажу на конкурентних засадах(земельні торги).” То що ще більше треба?..
Однак позитив сесії в тому , що депутати проголосували за те, щоб тих, хто самовільно захопив земельні ділянки для будівництво під житло, – подати до суду. Мова йде здебільшого про захоплення землі в районі автостанції. Наша газета про це писала у статті” Бери, хватай, держи...” за 5 липня цього року.
При розгляді ряду подальших питань досить компетентні ділові поради давав депутат і юрист за фахом Валерій Пивовар. Добре попрацювала комісія у складі якої є А. Просинюк та Л. Махомет над положенням “Про місцеві податки і збори”. Ця тема також потребує подальшого висвітлення. А на царині духовності депутати проголосували за те, щоб до 150-річчя від дня народження І.Франка парк культури і відпочинку назвати його іменем. Можливо, нарешті, ми зможемо викупити уже давненько замовлене нами погруддя Каменяру у Львові...
Сесія міської ради мала на своєму прядку денному багато питань, але чи вдалося депутатам поласти на них крапку покаже час...


Леся Легіт