Раніше сусіднє з містом село Синяково тепер стало мікрорайоном Чорткова. Як згадка про його колишній статус залишилися клуб і бібліотека, які знаходяться у пристосованому приміщенні. І хоч даний мікрорайон є чималим, однак тут немає ні школи, ні дитсадочка. А у часі виборів будь-якого гатунку, виборча дільниця знаходиться тут у клубі.

Сам клуб - швидше нагадує добротну оселю. Одну кімнату займає бібліотека, яка останнє поповнення книг мала буквально в листопаді цьогоріч. Книжні новинки тут не рідкість. Добре наповнення книгами сучасних письменників, розстріляного відродження, дисидентів у даній невеличкій книгозбірні відзначив заступник голови Чортківської районної ради Іван Віват, який не так давно тут побував.

Проте, як зазначає завбібліотекою і одночасно завклубом за сумісництвом Марія Винник, до бібліотеки приходять люди старшого покоління і підлітки. Молодь здебільшого бере участь у гуртках за інтересами. Хоча складно сьогодні з молодими, суспільні зваби притягують її як магнітом, але, чомусь беруть молоді від цих зваб усе найгірше. Але не бракує тут у мікрорайоні Синяково і хороших слухняних та активних дітей, таких як Таня Бамбурак, Оксана Романюк і Соня Душкова, остання із багатодітної сім`ї, а серед хлопчаків вигідно виділяються Дмитрик Павлина та Андрійко Мазур.

У клубі, коли приходять теплі дні, готують різні свята, діти охоче долучаються до пісень, танців та цікавих сценок. А підігрує усім на акордеоні великий шанувальник музики і ентузіаст з даного мікрорайону Степан Лазарук. Ніколи пан Степан, каже завідуюча Марія Винник, не відмовить, хоч і своїх домашніх справ має чимало, але належить він до тієї когорти людей, котрі пам`ятають у цьому клубі і запальні танці, і театральний гурток, і співи місцевих дзвінкоголосих дівчат, котрі уже стали бабусями.

Є у цьому міському клубі і знані колективи - народний аматорський хор патріотичної пісні та хоровий колектив духовної пісні, лауреат багатьох конкурсів - „Благовіст".

Я йшла до єдиного міського клубу у Синяково і милувалася хорошими краєвидами та багатими забудовами, які виросли фактично недавно. Ось і невеличка церковка біля цвинтаря. Тільки останній попри те, що утворився тут не так давно у часі, значно зріс... Таке життя.

Дорога змійкою в`ється до місцевого клубу, котрий розташований у досить зручному місці. Його сірий казенний колір вказує на те, що це нежитлове приміщення. Сходи - потріскані, потребують доброї руки майстра, бо ввечері, при необережності, можна таки „запороти носом", і це у кращому випадку. До того ж, вказує мені пані Марія, і я це бачу, хтось відкрутив лампочку разом з патроном при вході... То ж освітлення вночі тут немає.

До виборів президента залишився місяць, то ж ми тепер говоритимемо не про розваги у мікрорайоні Синяково, а виконання конституційного обов`язку громадян даного мікрорайону, себто підготовку до виборів, адже члени дільничної комісії на виборах до облради скаржилися на холод у клубі.

Завклубом пані Марія, що могла, те й зробила - підфарбувала сходи, побілила і помалювала у коридорі. Заходимо у актову залу клубу, де відбуватимуться вибори, тут також пахне свіжою фарбою, підлога аж блистить. Тільки ось дуже-дуже холодно. Не топиться уже немало часу. Піч розібрали, а альтернативного опалення не провели.

Як і минулоріч, так і тепер у цю пору ми зустрічаємося у владних коридорах із пані Марією Винник та депутатом Чортківської міської ради, який закріплений за даним мікрорайоном Олексієм Омельчуком.

Олексій Омельчук, депутат Чортківської міської ради (даний округ закріплений за ним):

- Допоможіть нам, бо оббиваємо коридори, а результату ніякого. Вибори уже не за горами, а до цих пір не можемо добитися, щоб встановили освітлення над вхідними сходами, бо тепер рано темніє, то наші виборці йтимуть на дільницю і шпортатимуться за ті тріщини, що на сходах. Але виборці - це ще півбіди, а як у холод мають цілий день відсидіти члени виборчої комісії, бо цьогоріч навесні, на виборах до обласної ради старі каміни радянського періоду не могли нагріти приміщення. Та й такі каміни складно назвати обігрівачами.

Марія Винник, завбібліотекою і за сумісництвом завклубом:

- Я є працівником міської ради, бо клуб належить місту. Звичайно, не сиджу на місці, звертаюся до мерії, щоб виділили кошти на електричні конвектори, мені обіцяють і кажуть, що поки що немає грошей. Але обігрівачі треба купити заздалегідь, бо велике приміщення так одразу й не обігрієш.

... У часі моїх відвідин у бібліотеці тільки розтопили піч, як у давні часи, за пічкою старанно зложені полінця, але поки піч натопиться...

Буквально на підлозі розташовані два невеличких „допотопних" каміна. Ось так живе і гріється культура, що підпорядкована міській раді. Хоч музей совкового періоду відкривай, тільки ось книжки на полицях в бібліотеці не ті... А вибори не за горами. Правда, є один позитив, міська рада днями виділила клубу новенький Державний Прапор. Віриться, що знайдуться буквально не такі вже й великі кошти для мерії, щоб обігріти дане приміщення, підготувати до виборів президента України.

Ми запитали у міського очільника, коли буде тепло у даному клубі.

Ігор Билиця, Міський голова:

- Необхідно завклубом узяти рахунок на калорифер і принести його в централізовану бухгалтерію міської ради. Я запевняю, що такі гроші знайдуться. Тільки треба усе виконати послідовно.