Минулого четверга, 27 листопада, відбулася „ювілейна" сорокова сесія Чортківської міської ради. І хоч ні у часі її роботи, ні після ніхто цього „ювілею" не рекомендував увіковічнити, проте, гадаю, мешканцям міста вартує її запам`ятати, адже попри низку достоту вагомих питань на сесії, одне з них було, можна сказати, епохальним, тому що на порядку денному буквально першим стояло питання затвердження Генерального плану міста Чорткова. А про все решта дізнаєтесь далі.

Генплан Чорткова - рекордсмен з довгопроекту

„Найдовше розроблявся Генплан міста Львова, але Чортків перевершив його у цьому", - зазначив у часі сесії начальник відділу містобудування і архітектури Чортківської райдержадміністрації Богдан Дудяк, принагідно зазначивши, що ці слова прозвучали з вуст одного з проектантів.

Загалом Генплан Чорткова розроблявся ще з середини 90-х років. І можливо тоді б, коли наші міські голови були би більше напористими, Генплан у ті часи, та й ще з десяток літ тому, був би просто незамінним, бо ми могли б уникнути низки, м`яко кажучи, некоректних забудов.

Хоч, звісно, Генплан - це дуже потрібний і важливий документ, особливо, коли він є такий як треба громаді, коли там враховані важливі аспекти розвитку міста у природоохоронному, соціальному аспектах, в першу чергу, а не з узгодження, скажімо, заправних станцій  поряд із житловими будинками у радіологічно забрудненому населеному пункті. Втім, про це все в кінці сесії у питанні „різне" докладно розкаже, демонструючи копії документів, депутат О.Боровий і багатьом його колегам роти так і повідкриваються й застигнуть, мовляв, чому ти раніше нам цього не сказав. А раніше, коли розглядалося питання затвердження Генплану і першим надали слово начальнику відділу містобудування і архітектури Чортківської райдержадміністрації Богдану Дудяку, останній, як на мене, просто брутально присадив депутата О.Борового.

Виступ головного архітектора району був скерований на кшталт: „Генплан - це важливо, без нього згідно законодавчих норм не може здійснюватися будівництво в місті". Далі провадив виступаючий: „Ми - одні з небагатьох в області, що мають свій Генплан",  „Багато міських голів Чорткова бралися за цю справу, але за каденції лише нинішнього міського голови І.Билиці і моєї як начальника відділу містобудування і архітектури райдержадміністрації вдалося, усвідомлюючи велику важливість цього документа, вдалося довершити цю справу до кінця...".

Зрештою, головний архітектор у своєму виступі не ознайомив депутатів з наявністю і розташуванням відпочинкових зон, їх кількість; житлових, промислових, комунально-складських, за рахунок чого місто розширятиме свої межі, як вирішуватиметься питання з водопостачанням та збиранням дощових вод (на важливості останнього і його відсутності у Генплані у часі громадських слухань наголосив начальник управління екології з Тернополя, як його було представлено)... Одним словом, характеризуючи Генплан, головний архітектор району обійшовся аргументами: „це важливо", „тільки ми це змогли", „треба затвердити".

То ж депутатам, які і в очі не бачили того Генплану, ідеалізуючи поняття: „Є Генплан - проблем не буде", що є цілком сумнівним, схилялися до позитиву його сприйняття. Хоч у часі громадського обговорення думки проектантів мінялися, як погода навесні - то сонячно, то хмарно, себто спочатку говорилося, що буде Генплан, не буде зловживань із новими забудовами, а коли їм вказували на недосконалість певних рішень у Генплані, то проектанти провадили іншої - „то нічого, Генплан можна міняти скільки треба і вносити свої зміни...".

Принаймні в одному був стійкий і твердий у своїх висловлювання головний архітектор району - „Генплан є добрий тим, що він є". У часі громадських слухань їх учасник Валерій Гонтар запитав у головного архітектора району Б.Дудяка: „Чим, на вашу думку, є добрий цей Генплан?". Відповідь була саме такою, як вказано вище.

Не будемо відхиляти думку, коли хтось щось хоче почути, то й почує; коли хтось хоче знайти істину, той її шукатиме і знайде.

Досить промовистими були запитання до головного архітектора району від депутатів, котрі брали участь у громадських обговореннях і ознайомлювалися із Генпланом, що пропонувався депутатам на затвердження. Зокрема першим запитав депутат Олег Боровий: „За цієї каденції міської ради подавалися завдання щодо коригування Генплану. То що ж коригувалося Генеральним планом, чи прийнялися ці завдання до уваги? Бо більшість цього не може знати, через те, що нам кажуть, що матеріали належать до секретних. І людям просто нав`язують чиюсь думку, що так повинно бути, і все. Бо з тих, хто був на громадських слуханнях по Генплану, зрозумів, що нам у даному варіанті пропонують не Генплан, а невідомо що. То ж прошу вас дати конкретну відповідь: що саме було скориговане у Генеральному плані?.

Конкретна відповідь головного архітектора району дослівно була такою: „Оскільки за попереднього міського голови щось там показувалося у районному будинку культури, а нічого реального не робилося, а земельні ділянки під забудову виділялися, то це все треба було скориговувати у Генплані...".

Депутат О.Боровий у намаганні не дати виступаючому відійти від питання: „За цієї каденції у завданнях, що вносилося на коригування?".

Богдан Дудяк: „... Ви знаєте, що я вам скажу, пане Боровий, я вас давно знаю. Не хотілося б при всіх... багато казати. Я скажу так: є люди, які менше говорять, а реально працюють. І скільки часу робився Генплан, хто кому заважав письмово, в електронних носіях і так далі, подавати конкретні пропозиції...

Щодо секретності матеріалів Генплану, справді, вони належать до документів службового використання, але не для того, щоб люди не могли з ними ознайомлюватися, а тому, щоб документи не могли використовуватися на зло державі. Це не значить, що увесь Генплан є засекреченим. Ні. Знімаються певні дані, цифри...".

О.Боровий: „Ні. Ви мабуть мене не зрозуміли, або вам не відомі завдання коригування Генерального плану м.Чорткова... Окрім цього, коригування були щороку, у 2008 році також вносилися коригування у Генплан. Я запитую вас, що коригувалося у Генплані за цієї каденції, а ви не можете дати відповіді! А я можу дати відповідь". (Депутат вказав на папку з копіями документів, узятих із Пояснювальної записки Генплану).

Міський голова до О.Борового: „Олеже Олексійовичу, досить".

О.Боровий: „Мене цікавлять коригування Генплану, заложені у Записці (до Генплану). Я хочу знати, що коригувалося у Генплані!".

Депутат настоював на своєму, але відповіді йому так і не дали.

Відтак міський голова закликав усіх до порядку, бо в залі пройшовся шумок.

Депутат П.Гарбуз до головного архітектора: „Богдане Михайловичу, я вам дуже вдячний за інформацію, яку ви дали. Чи можете ви сказати конкретно, скільки є у Генплані зарезервованих дитячих майданчиків і який статус мікрорайону Кадуб, бо наші виборці багато про це запитують".

Архітектор Б.Дудяк став говорити, що у мікрорайоні „Кадуб", де є уже два дитсадочки: № 7 і № 9 (неподалік один одного), планується забудова дитячого садка, школи і спортивного майданчика (у даному мікрорайоні є вже одна із найбільших шкіл району ЗОШ № 5, тому це у депутатів породило тільки недорозуміння - Авт.). Депутат М.Каськів сказав: „У мікрорайоні Кадуб є нова ЗОШ № 5, яка нині не має свого наповнення. Скажіть мені, звідки такі дані, що там потрібно зводити ще одну школу, це по-перше. По-друге, у якому саме місці ця школа має бути і хто її врешті-решт буде будувати?".

Відповідь Б.Дудяка: „Генеральний план складається на 15 - 20 років...".

На мою думку, це було швидше ухиляння від відповіді і відтягування часу. Тому навіть тепер, прокручуючи записи у диктофоні, відчуваєш швидше втому і розчарування...

Депутат Олексій Омельчук попросив головного архітектора охарактеризувати межі міста відповідно Генплану. Б.Дудяк перерахував: у сторону сіл Біла до залізничного моста; Вигнанки - до дороги в районі м`ясокомбінату; Угринь - в районі розв`язки, недоїжджаючи селища Заводського, у Синяково до кар`єру та колишнього ринку; з боку Росохача... поля вздовж дороги...

О.Омельчук: „Я задав вам це запитання, тому що у нас був проект Генплану до якого входили сусідні з містом села: Вигнанка, Переходи, Пастуше, селище Заводське. А що цього уже немає? Ми, депутати минулого скликання, розглядали це". (У залі стало шумно - Авт.).

Депутат О.Іванців: „Я на відміну від багатьох моїх колег, була присутня на громадському слуханні. У часі слухань, проектант сказала, що межі міста становлять 1740 га, а відповідно до цього Генплану пропонується його збільшення до 2370 га за рахунок меж суміжних сільських рад Угринської, Білівської, Вигнанської, Росохацької, Ягільницької. Чи є угоди із цими сільськими радами, який механізм викуплення земель у тих громадян, які мають державні акти на землю? Чим ми маємо за це проплачувати, аби ці землі приєднати до земель міста. І врешті-решт чи подаємо ми цей перехід земель у іншу власність до Верховної Ради, аби це затвердити".

Архітектор Б.Дудяк сказав, що „він не юрист, а архітектор", що було більш ніж дивним, адже саме архітектурним документом, себто Генпланом, передбачене таке розширення. То ж виходить, у Генплані закладена фікція?...

Олег Танасів: „Богдане Михайловичу, я хотів би, щоб ви дали роз`яснення по тезах, що прозвучали у вашому виступі. Перше, ви сказали, що зараз законодавство, по великому рахунку, навіть не дозволяє давати дозвола на будівництво, якщо немає Генерального плану міста. З якого часу це діє? Друге, ви говорили, що Генеральний план розроблявся в довгий термін часу, на який період Генеральний план розрахований і чи входить сюди період, у який він розроблявся, бо 15 - 20  років - це для міста досить малий проміжок часу, а якщо його ще з`їв час, поки ми робили Генплан, то залишається всього нічого".

Б.Дудяк: „Зміни до закону вступили в силу з 1 січня цього року, наступні зміни - 14 квітня і 1 жовтня. А що стосується Генплану, відлік часу буде від сьогоднішнього дня, коли ми затвердимо Генплан".

Депутат Л.Махомет: „Як я зрозумів, під час розробки Генплану зміни до нього вносилися постійно. Маю на увазі, виникали деякі аспекти і вносилися. Скажіть, будь ласка, чому в розділі „Інженерне обладнання" такий підрозділ як „Водопостачання", а це є нагальною проблемою в Чорткові, не зроблено жодних коректив? Внесено тільки Інфільтраційний водозабір, другий водозабір, „Рудькова балка" і „Гнила балка". А ми вже скільки років користуємося водозабором „Білокамінна", а її потужності сюди не вписано і не дано реального стану справ загальної кількості води, якої ми потребуємо. Бо тут є дані ще друковані 2001роком.

Далі, до Генплану включено перелік паливних, які вже давно не існують, вони вже вивезені і їх немає на карті міста.

Третій момент. Я у часі слухань задав запитання, у нас є така проблема, як молодіжне житлове будівництво. Коли я запитав пані Жанну Іллівну, яка представляла цей проект, вона сказала, що молодіжне будівництво у нас буде за стадіоном по вул.Кн.В.Великого на території існуючої військової частини. Ми на засіданні фракції „Нашої України" обговорювали, що будівлю військової частини, яка виведена з експлуатації, добивається Чортківська райлікарня і не може нічого зробити. То яким чином можна щось прогнозувати, коли є діюча військова частина, не знати скільки вона там ще буде; і який буде статус землі після цього? Фактично, ми вказуємо, де воно буде, не знаючи часових рамок, коли попередній об`єкт на цьому місці зникне.

І ще, я так і не почув від вас відповіді стосовно існуючого сміттєзвалища. Я не заперечую, що у тому місці можливо і будуть зелені насадження, але у місці, де десятками років збирається сміття, не може бути дитячого парку, як це є у Генплані.

І щодо існування ринку „Набережний" на майбутній набережній. Це теж було запитанням до розробниці, а вона цього не могла ніяк пояснити... І чому вона комунально-складську зону переносить у район сільгоспхімії? Пам`ятається це у неї було? А там уже все розпродано. Розробник у Генплані вказує на землі і, що він там бачить, не передбачаючи їх правового статусу.

Ситуація набрала критичної позначки. То ж, слово взяв депутат Ю.Макотерський, який виступив на допомогу міському голові: „Нічого такого у часі обговорення не було. Були запитання соціального характеру, де має бути пам`ятник С.Бандері, тощо, розумієте...".

Було дивно, що таким чином було проігноровано виступи у часі громадських слухань головного державного санітарного лікаря Чортківського району О.Чайчук щодо порушення санітарної норми відстані житлової забудови від птахофабрики та проектування мереж водовідведення та водопостачання; начальника управління екології з Тернополя (як його представили). Подібні запитання щодо недоліків Генплану депутатів Л.Махомета, О.Борового, О.Іванців, голови ЕГО „Зелений Світ" О.Степаненка, учасників слухань пана Слободяна (питання птахофабрики та статусу відрізку шляху по вул.Шевченка - від костелу до міської ради); Б.Батринчука (щодо наявності зелених зон у Генплані у розрахунку на кількість місцевих жителів), а також низки запитань інтелігенції В.Гонтаря, Н.Богданець, З.Лесейко, У.Полив`яної, Л.Чижишин, які стосувалися поспішності затвердження Генплану у існуючому варіанті.

Однак, вислухавши усе, виступив депутат М.Копистенський: „Як ми не приймемо цей Генплан, то люди не зможуть будуватися. Це чиясь праця, тяжка праця. Треба проголосувати і затвердити Генплан!".

Долю Генплану вирішило поіменне голосування: „Проти існуючого варіанту Генплану проголосували двоє депутатів - О.Боровий та О.Іванців. Утрималися здебільшого депутати зі стажем - Л.Тичковська, Л.Махомет, П.Гарбуз, О.Танасів та депутат цього скликання - О.Кілочко.

Свої голоси за існуючий варіант Генплану проголосувало 24 депутати: В.Білевич, І.Біль, М.Гарбера, Є.Гевко, М.Довгань, Г.Дражньовська, В.Караван (був присутнім на громадських слуханнях); М.Каськів, М.Копистинський, М.Кучерявий, Лісовський, М.Макар, Д.Михайлецький, Окаринський,  О.Омельчук, Я.Ратушняк, В.Соколенко, Р.Скоробогач, М.Сушельницький, В.Торончук, В.Яблунь, секретар місткої ради В.Стрюченко та міський голова Ігор Билиця. (Ми зафіксували 23 - Авт.).

Вже при розгляді питання „різне" до слова попросився депутат О.Боровий, котрий ознайомив з документами із Пояснювальної записки Генплану, яка, як зазначив депутат, появилася у міській раді за дві доби перед громадськими слуханнями, тому бажаючі депутати і громадяни не могли ознайомитися з нею раніше, бо усі роз`яснення щодо Генплану є у цьому документі. Отож, можна казати, що сама Записка пройшла під грифом „Совершенно секретно", - сказав О.Боровий.

Депутат зазначив, що до цього часу так і не почув чи є висновки Державної експертизи Генплану, чи їх немає, тому він засумнівався у легітимності цього документа. На підтвердження цьому у Записці Генерального плану ним та головою ЕГО „Зелений Світ" Олександром Степаненком було знайдено досить цікаві документи. Є довідка нашої птахофабрики, яка випускає 96 тисяч голів птиці. Але це виробництво має періодичність. В інтерв`ю газеті „і плюс", яке брала у керівника фабрики І.Зенчак-Гулька, було зазначено, що вони можуть збільшувати потужність до 120 тис. голів. А це означає, що збільшуються й санітарні норми - у першому варіанті - 300 м, а у другому - до 1 км. Тож ми бачимо, що дана довідка не говорить ні про що, - зазначив депутат.

„Йдемо далі. У матеріалах Записки є ще одна така хитра довідка, яка ставить під сумнів 4 категорію, до якої ми нині належимо. Ця довідка дана для будівництва заправних у місті Чорткові, на радіологічно забрудненій території небезпечні об`єкти не можна...

Далі, коли подивитися на зміни у Генплан, внесені за цієї каденції, то там йдеться тільки про ліквідацію рекреаційної зони у районі Синяково. Більше ні про що. Далі депутат перерахував тих осіб, яким чинною міською радою у тому місці надавалися земельні ділянки.

Ні за нині покійного архітектора району Шеремети Дмитра, ні за керування районою архітектурою Уляни Бобечко ця зона не піддавалася забудові, тобто - залишалася рекреаційною.

Лише за керівництва теперішньої міської ради і архітектури рекреаційна зона мікрорайону Синяково втратила свій статус. А може це головна причина поспішного просування Генплану у такому багатопретензійному вигляді?", - каже депутат О.Боровий.

У ході сорокової сесії Чортківської міської ради депутати затвердили Статут територіальної громади міста Чорткова, розглянули низку питань земельних відносин.

Згідно рішення тридцять дев`ятої сесії від 22 жовтня 2009 року було створено комісію у складі трьох депутатів: Алли Просинюк, Михайла Каськіва та Любомира Махомета щодо перевірки господарської діяльності за 9 місяців газети міської ради „Чортківський вісник". Не зважаючи на те, що дане рішення було надано членам комісії через 28 днів після сесії, тобто 17 листопада, як зазначив депутат Любомир Махомет, комісія не тільки провела перевірку фінансових справ газети, вказавши на недоліки, але й дала низку фахових рекомендацій, як вести бухгалтерський облік.

Так як комісія працювала у стислих рамках, то депутати прийняли рішення 2 грудня зібрати членів даної комісії, голів депутатських профільних комісій та колектив редакції для спільного засідання, опісля якого уже може робити остаточні висновки.

Кошти - з дахів на дорогу

Досить полемічним було питання „Про внесення змін та доповнень до рішення № 3 від 28 січня 2009 року „Про міський бюджет на 2009 рік".

Доповіла з цього питання головний бухгалтер централізованої бухгалтерії Чортківської міської ради Надія Бойко.

Зміни полягали у тому, щоб з коштів, виділених КП „Чортків Дім" на ремонт дахового перекриття житлових будинків, забрати 40 тис.грн. на рахунок комбінату комунальних підприємств для розрахунків за ремонт автошляху по вулиці Незалежності.

Депутатів цікавили запитання, чому не освоїлися кошти на ремонт дахових перекриттів житлових будинків. Міський голова пояснив це тим, що кошти надійшли із запізненням в жовтні - листопаді, частину виділили на ремонт даху, а решту коштів, мовляв, КП „Чортків Дім" не встигне освоїти.

Депутат О.Іванців зазначила, що не варто перекидати гроші від КП „Чортків Дім" на рахунок ККП, раз кошти мали цільове призначення, яке є важливим для збереження житлового фонду. На прикладі будинку по вул.Незалежності, 76, де електролініями знищений парапет будинку, де про це не тільки мали інформацію начальник КП „Чортків Дім" С.Фірманюк та заступник міського голови із житлово-комунальних питань, а й мали можливість пересвідчитись про це на місці, навела паралелі. Однак усе зсилалося на те, що не було коштів. Окрім цього, депутат нагадала, що минулоріч було прозвітовано про поточний ремонт даху у цьому будинку, але із цим також є проблеми. Отож тема ремонту дахових перекриттів є доволі актуальною і нею не можна нехтувати.

Депутати нагадали, як внаслідок зневажливого ставлення до ремонту дахового покриття у будинку по вулиці Коновальця обвалилися балкони. Відтак запитали, чи переноситься залишок коштів, виділених на ремонт дахових покриттів, у разі їх не освоєння у повному обсязі на наступний рік. Головний бухгалтер зазначила, що залишок цих коштів переносяться на наступний рік. Тобто, простою мовою, вони не пропадають.

Тож депутати відхилили питання передачі 40 тис.грн. з рахунку КП „Чортків Дім" на рахунок ККП.

Звідки можна брати кошти на ремонт доріг окреслив депутат Олег Танасів: „Нам кажуть, що у міській раді немає грошей. В той же час, кошти, які мали б надійти від продажу земель, і згідно Бюджетного кодексу повинні були б піти на ремонт доріг, не надходять вчасно від покупців землі. Натомість ні земельний, ні юридичний відділи міської ради не приймають з цього приводу жодних дій.

Так по одній з угод з продажу землі кошти в сумі близько 300 тис.грн. мали надійти ще 18 вересня 2009 року. Але до сьогоднішнього дня сума, згідно даного договору, в повному об`ємі не оплачена.

Пропоную внести до договору купівлі-продажу земельних ділянок відповідальність покупців за невиконання зобов`язань і сплати за прострочену виплату у розмірі 0,2 відсотка від суми за кожен прострочений день і дозволити міській раді розривати договора, які не виконуються у довготривалий час. Тим більше, за словами головного бухгалтера міської ради Н.Бойко, такі прецеденти з невиплатами є вперше у практиці міської ради".