A A A
Розмір шрифта:  

Кажуть, песиміст - це добре поінформований оптиміст. Однак якось складно з цим погодитися, бо в такому разі нас усіх у повсякденні чекав би суцільний траур. Складно вникати і усвідомлювати те, що майбутнє швидше нагадує сірий морок розчарувань, невпевненість у завтрашньому дні (м`яко кажучи), і так далі, і в тому ж дусі. Звичайно, усе вищенаведене стосується загальної більшості людей, які живуть від зарплати до зарплати, від пенсії до пенсії. Втім, як уже повелося здавна, тримає нас усіх на плаву віра у те, що обов`язково усе буде добре. У „Біблії" йдеться: „По вірі вашій вам воздасться". А віра і оптимізм завжди ходять поруч. Така передумова напрошується сама по собі, коли торкатися глибин нашого життя, до якого також належить підсумок як живе наш Чортківський район в умовах кризи (економічної і політичної) у нашій державі.

І поки наш політичний бомонд живе майбутніми виборами, ми, у провінції, зводимо кінці з кінцями.

 

У часі підбиття підсумків програми соціально-економічного розвитку, бюджету району за 9 місяців 2009 року у ході засідання колегії райдержадміністрації досить промовистою була доповідь першого заступника голови Чортківської райдержадміністрації Любомира Хруставки, де попри намагання доповідача вселити оптимізм у присутніх, усе ж таки, із сказаного, проглядалася реальність без прикрас.

Ми розбили цю доповідь на підзаголовки, бо щоб іти вперед, треба спочатку знати на чому стоїмо. Отже...

Підсумок за 9 місяців 2009 року проходить в умовах фінансово-економічної кризи, де основним завданням стояло збереження діючих виробництв, недопущення масової ліквідації робочих місць, максимальне наповнення бюджетів усіх рівнів, збереження доходів громадян за підтримки соціальних інфраструктур.

З цих кризових явищ наш район виходить з великими проблемами, але демонструє готовність достойно боротися з викликами сьогодення. Тому ми ще добре виглядаємо як на фоні Тернопільської області, так і на фоні держави.

 

Зарплата збільшилась - доходи впали

Програма соціально-економічного розвитку промислового виробництва виконана на 119,3 відсотка відповідно до минулого року, маємо зріст 108 відсотків. На протязі 9 місяців зросла середня заробітна плата - 1084 грн. за січень місяць до 1437 за вересень. Тобто, з початку року вона збільшилася на 363,41 грн (32,6 %). Але якщо врахувати зріст зарплати за 9 місяців цього року, в порівнянні з минулим, то вона збільшилася тільки на 8 відсотків. То ж відповідно - реальних доходів населення не було, так як рівень інфляції річний перевищив ріст заробітньої плати. Вперше за останні роки ми фіксуємо зниження рівня реальних доходів населення. Найвищий розмір середньої зарплати - у галузях зв`язку, у промисловості; найнижчий - у сфері транспорту. Ще маємо в районі проблему невиплати зарплати, що в основному стосується підприємств-банкрутів та економічно-неактивних: „Чортківський горілчаний завод" - боргує 370 тис.грн., Чортківська підрядна спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця - 20,9 тис.грн., Ягільницький кінний завод - 114,6 тис.грн. Серед економічно активних діючих підприємств прозвітувало про заборгованість станом на 1 жовтня - міське підприємство водоканал - 68 тисяч гривень дане підприємство боргує своїм працівникам.

Робочі місця - за рахунок малого бізнесу

У районі зареєстровано 1476 робочих місць, що складає 82 відсотка програми зайнятості. Але це в основному робочі місця, що створені за рахунок малого бізнесу. Це довело, що малий і середній бізнес в основному витримує кризові випробування. Тут спостерігається і фактор збільшення працюючих, реєстрацій нових і природній фактор - заміни кадрів на нові. В основному якраз за рахунок малого бізнесу й відбувається процес виживання району.

Чому зменшилась кількість безробітних?

Впродовж дев`яти місяців 2009 року чисельність громадян, що перебувають на обліку в центрі зайнятості становить 341 особа, або 52,4 відсотка до відповідного періоду минулого року. Але це не можна ставити у те, що у нас зменшилася кількість безробітних, бо це пов`язано з тими, так званими, паперовими вимогами, які є тепер у центрі зайнятості, для того, аби людина отримала статус безробітного. Тобто, змінилися вимоги і частина тих людей, яка попередньо мала статус безробітнього, тепер не може його отримати. Тому й зменшилася чисельність.

Фінанси з романсами

Передбачені  завдання по власних надходженнях виконано на 104,8 відсотка. Так, до бюджету надійшло 21249,5 тис.грн., або на 963,6 тис.грн. більше. В порівнянні з відповідним періодом минулого року надходження зросли в 1,6 рази.

Районний бюджет виконано на 104,9 відсотка, міський - 101,2 відсотка.

Вперше за минулі роки ми не можемо переглядати районний бюджет у сторону збільшення, бо не маємо необхідних 105 відсотків. Раніше щороку ми мали можливість переглядати бюджет, і додаткові доходи скеровували на вирішення назрілих проблем, то тепер за підсумками 9 місяців у нас такої змоги уже не буде.

Із 43-х сільських бюджетів не забезпечили виконання доходної частини своїх бюджетів по надходженню власних доходів 8 сільських рад.

Видаткова частина загального фонду бюджету району за 9 місяців 2009 року виконана на 93,5 відсотка, або в сумі 114389,9 тис.грн.

Що стосується промисловості - бачимо тотальне зниження її рівня як по Україні, так і по області, проте я б сказав, що по нашому районі ситуація дещо краща. У цьому аспекті відповідно до минулого року ми маємо 108 відсотків виконання. Це відбулося, в першу чергу, завдяки об`єднанню Марилівського спиртозаводу із Борщівським та за рахунок того, що у другій половині 2009 року почався забій у ДП „Чортківм`ясопром", дане підприємство почало працювати досить серйозно. До цього можна додати й ті підприємства, які зберегли свої потужності. Але минулоріч зафіксовано дев`ять підприємств, які серйозно зменшили свої об`єми виробництва.

Чому банкрутує „Агропродукт"?

Найбільша проблема по промисловості, яка зачепила наш район, стосується підприємства ЗАТ „Агропродукт". Ви знаєте, що це підприємство мало постійний виробіток і збут. Близько 300 його працівників мали роботу, це був серйозний платник податків, особливо до місцевого бюджету. Але у зв`язку з нерозумінням власниками потрібності даного підприємства, як для району, так і для них самих, не зроблено тих заходів, які мали б розвинути його потужності, відтак це вплинуло на фінансовий стан „Агропродукту". Підприємство уже має сотні тисяч боргів. Лише до Пенсійного фонду - понад 200 тис.грн.

Якщо аналізувати обсяги реалізації продукції, на одну особу, в районі продано товарів на 2744 грн., спостерігається зменшення купівельної спроможності. Сьогодні по підприємствах є залишки продукції на 13 млн.грн.

За 8 місяців 2009 року район спрацював з прибутками 11992 тис.грн. Є частина підприємств, які зазнали збитків, до таких належать: ВАТ „Чортківський завод „Агромаш", ВАТ „Чортківський цукровий завод", ТОВ „Ваврик і компанія ЛТД", ТОВ „Поллєна Україна", АТП-16142, ВАТ „Чортківгаз", Ягільницький кінний завод, підприємство „Водоканал", „Агрополіс". Фактично, коли порівняти фінансову ситуацію на підприємствах, у нас є дебіторська заборгованість в районі, яка становить майже 250 млн.грн., кредиторська - 240 млн.грн.

Іноземні інвестиції не йдуть

На жаль, мусимо навести факти, що напочаток 2009 року у наш район не пішли іноземні інвестиції. Ситуація, що склалася в державі не притягує інвестора. Цьогоріч на 120 тис. доларів ми відмічаємо зменшення інвестиції. На даний момент в районі є 2,5 млн. іноземних інвестицій.

Коли когось цікавить, з яких країн надходять інвестиції в Чортківщину, то такими є Австрія, Німеччина, Польща і Нідерланди. Станом на 1 липня торговельний оборот в районі становить 3,7 млн. доларів США. В такому числі експорт становить 1 млн. 700 доларів США, імпорт - 2 млн. доларів. На відміну від попередніх років, на жаль, ми маємо від`ємне сальдо 300 тис. доларів.

Сільське господарство - експериментальні чи екстримальні мови?

Що стосується сільського господарства за останні роки воно працює в експериментальних умовах, майже повністю без кредитів. Фактично, без державної підтримки, державних відшкодувань аграріям, які відбуваються дуже погано і в бюджеті заплановані значно менше, аніж в попередні роки. Але наші господарства власними коштами досить добре вийшли - вчасно посіявши, зібравши. Валовий збір зерна на сьогодні 87 тисяч тонн, з них 61 тисяча тонн пшениці. Це в повному обсязі задовольняє потреби ринку району для регіонального споживання та формування державних ресурсів.

Врожайність зернових і зернобобових становить 33 центнери з гектара, в тому числі озимої пшениці 40 центнерів на гектар. Врожайність зменшилася за рахунок того, що були відсутні кошти і підприємства не могли дотриматися технологій і вкласти в землю те, що було необхідно для отримання відповідного результату.

Цукроваріння - не прибуткове?

У нас досить серйозно зменшилися посіви цукрових буряків. Тому є збитковою робота нашого місцевого цукрового заводу, який є гігантом на наших теренах. В першу чергу, це було пов`язане з державною політикою уряду із завезення в країну сирцю, зниження ціни на цукор у попередні роки, що стало збитковим для вирощення цукрових буряків, як для сільськогосподарських підприємств України, так і для окремих людей. Якщо ціна цукру, яка є сьогодні, збережеться і матиме серйозну тенденцію до росту, то в наступні роки ця культура буде прибутковою і можна буде чекати збільшення посівних площ. Але на даний момент ці площі катастрофічно зменшуються, особливо в населення.

Найболючіше, що є у нашому сільському господарстві - це тваринництво. Ми й надалі спостерігаємо зменшення поголів`я ВРХ, зменшення корів, хоча дещо виходимо за рахунок ПАП „Дзвін" і ПАП „Обрій", де є незначний ріст. Але в районі, особливо в населення, стрімко зменшується кількість поголів`я. І тут, окрім економічного чинника, що це не вигідно, присутній чинник зменшення сільського населення, яке має бажання до такої важкої і невдячної праці. Чисельність сільських пенсіонерів зменшується, і люди чимраз менше хочуть працювати в тваринництві.

Уже тепер ми бачимо, що район молоком і м`ясом себе не забезпечує, коли б не поставки з інших територій. Ми вже не є самодостатніми, хоч вважаємося сільськогосподарським районом.

Позитивно слід відзначити те, що у нас досить серйозно зросло поголів`я свиней, і це не може не радувати. Це в першу чергу, вважаю, пов`язано з тим, що впала ціна на зерно і не вигідно його за такою ціною продавати. То ж є частина підприємств, які вважають, що краще зерно згодувати свиням і уже реалізовувати свинину. У нас кілька господарств досить серйозно займаються вирощенням поголів`я свиней.

Держава дотує на вирощення молодняка ВРХ, свиней, курей бройлерів. Нараховано дотацій 253 млн.грн, виплачено - 60 млн.грн., заборгованість складає - 193 млн.грн.

Зменшились пасажирські перевезення, будівництво - але маємо Інтернет

Що стосується транспорту, то автомобільним транспортом перевезено 60 тисяч тонн вантажів. Це показник - 90 відсотків до минулого року. Що стосується перевезення пасажирів, то наші громадяни стали також трохи менше користуватися пасажирським транспортом. Цьогоріч пасажирські перевезення становили 91 відсоток від минулого року.

Тільки  на 47 відсотків до минулого року виконано будівельних робіт. Я думаю усі знають, яка тут причина. Будівництво у нас розвивалося за рахунок кредитних коштів. Люди мали стабільні доходи і брали в банках кредити. Зараз усе це зупинено, і тому серйозне будівництво також зупинилося. У звітному році введено в експлуатацію лише один об`єкт виробничого призначення площею 675 м.кв. по вул.Копичинецькій,103.

Дещо зросли у відсотковому відношенні послуги поштового та Центруелектрозв`язку (відповідно на 109 і 108 відсотків щодо такого ж періоду минулого року). Добре є те, що більше населення підключається до мережі Інтернет. На протязі 2009 року в районі вже є 1680 абонентів Інтернету.

На початку року в районі діяло 544 заклади торгівлі і 63 об`єкти громадського харчування. Не дивлячись на кризову ситуацію, відкрилися більше 15 торгових заклади загальною площею 270 кв.м.

Щодо проплат за енергоносії Чортківський район виглядає достойно. Населення в основному привчилося сплачувати.

Серед галузей, які працюють в районі, більше шансів має мале підприємництво, на якому й тримається сьогодні наш район, воно є досить мобільним і може адаптовуватися до кризових явищ. Мале підприємництво у першому півріччі дало до бюджету 3,3 млн.грн., в тому числі від фізичних осіб 2 млн.грн.

Доповідач зупинився на усіх галузях соціально-економічної сфери та під кінець зазначив, що початок наступного року очікується досить складним для району, адже на фінансово-економічну кризу накладається ще й політична.

Олександра Іванців