A A A
Розмір шрифта: Протягом життя ми зустрічаємо людей з різними професіями та чи не найчастіше ми маємо справу з працівниками торгівельної ланки – то хіба забіжимо продукти купити, то гардероб обновити, побутову техніку придбати. Що й говорити – покупки доводиться робити кожного дня. У бурхливому потоці буднів зустрічаються нам і доволі порядні та культурні продавці, а буває – неввічливі і непривітні.

Чого гріха таїти, інколи й покупці не відрізняються хорошими манерами та етикетом спілкування. Щоб не говорили, нелегкий хліб у людей з професією продавця: весь день на ногах, справа не лише з великими грошима, різноманітним товаром, а часом й з досить вередливими покупцями. Та й заробітна плата бажає хотіти більшого. Кажуть, що клієнт завжди правий. Але скажу так: продавець – покупець – це двосторонній зв'язок. Який привіт – такий отвіт! Хоча не завжди. Але не мені судити незговірливих і некоректних торгівців. Бо тридцятого дня липня їхнє свято – День працівників торгівельної сфери. З цієї нагоди було проведено невеличке опитування серед жителів Чорткова: підприємців та продавців – винуватців свята та пересічних мешканців міста.


– Як працюється на сьогоднішній день приватному підприємцю?


Л.С. Махомет, приватний підприємець:
– Працюється непогано. Але бажає кращого те, щоб процедура надання дозволів, а саме видача довідок пожежного нагляду, санстанції проводилась один раз на початку організації торгівельної справи, а не кожного року. В засобах масової інформації говорилося, що видача ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі тютюнових і алкогольних виробів проводиться по місцю знаходження суб'єкта, а насправді це зовсім не так. Кожного року потрібно з Чорткова їздити в обласний центр, а це дуже накладно для підприємця. Та й коштує ця процедура до 2500 гривень.


– Як працюється в час сьогодення молодому продавцю?


С.М. Клюх, продавець “Київ-Стар Евант”:
– Я працюю в торгівлі вже другий рік. Спочатку було важко, але поступово справи налагодилися. Навчився знаходити підхід до клієнтів, але буває що не вдається доголити покупцеві. Скільки людей – скільки характерів! Але в загальному робота подобається і змінювати її не хочу. Авт: – До речі, молоді продавці охоче йшли на контакт, а продавці, що працювали за радянських часів, чомусь замість того, щоб пишатися своїм досвідом і навиками, втікали (в прямому значенні цього слова) від кореспондента газети “і плюс”, навідріз відмовляючись від коментарів на тему радянської торгівлі. Ще від тієї системи мають страх висловлювати публічно свої думки, за відмінність яких могли притягнути до криміналу. Не дай, Боже, повернення того жаху!


– Ви, як досвідчений продавець, порівняйте роботу працівника торгівлі за радянського режиму і часів української незалежності


М.В. Марусик, продавець магазину “Центробуд”:
– У мене тридцять три роки досвіду роботи у торгівлі. Однозначно, що за часів незалежності працюється легше. Колись нічого не було – були гроші, тепер все є – немає грошей. Та добре те, що товар сертифікований. І надзвичайно великий позитив – не треба блатів.

С. І. Теслюк, продавець кіоску №6, Торгпреса:
– До слова, ваша газета дуже цікава, користується попитом. Порівняно з радянською “Зорею комунізму” ваш тижневик різноманітний і грунтовніший. А за яких часів легше працювалося у сферу торгівлі? Не знаю, бо за радянського ладу працював вчителем у музичній школі. Продавцем працюю лише чотири роки. Робота цікава – завжди першим дізнаюся всі новини.
Авт: – Про торгівлю ми говорили із пересічними мешканцями міста.


– Яке ваше ставлення до торгівлі як потенційного клієнта?


Роман Гула:
– На мою думку сферу торгівлі ще треба удосконалювати, враховувати запити, пропозиції і потреби населення, налагоджувати зв'язки і знаходити контакт з покупцями. Також більше потрібно реклами. Усі ми хочемо покращення умов для споживачів.

Зоряна Предик:
– Моє ставлення до торгівлі сьогодення – негативне. Особисто мені надзвичайно часто зустрічаються знервовані, нахабні продавці. В таких зникає миттєво бажання щось придбати і в цей магазин більше не хочеться заходити. Раджу приватним підприємцям, завідувачам магазинів ретельніше підбирати кадри, адже від цього цілковито залежить репутація і дохід їхнього торгового закладу.

Оксана Бартків:
– Я задоволена сучасною торгівлею. Досить великий вибір товарів, хороший сервіс манять до різних видів магазинів. Бажано, щоб більше було торгових закладів типу магазинів “Нова”, “Європа плюс”. Це дійсно європейський стиль торгівлі. Думаю, що навіть найприскіпливішому покупцю подобається такі супермаркети.

Леся Солян:
– Останнім часом досить покращилися умови для покупців, але це не на такому високому рівні, як би хотілося. Вважаю, що треба за строгішими критеріями підбирати персонал для магазинів. Це повинні бути ввічливі, коректні, розумні люди.

Роман Горбаль:
Мені не дуже до душі процес нинішньої приватизації, яка дуже легко набирає обертів. Для когось це може вигідно, а для простих покупців – не дуже. Ціни “кусаються”. Бідному пенсіонеру не стає пенсії на те, що на цінну річ, а інколи й на продукти харчування. За радянських часів хліб давався важко, але зарплати вистачало.

Павло Соколенко:
Я не дуже вдоволений торгівлею. Мене не влаштовує те, що в продуктових крамницях продавці змушують крім прямих обов’язків обслуговувати людей, розкладати товари у робочий час. Через це створюються величезні черги. Правда, в магазинах побутової техніки, будівельних матеріалів надають консультації, існує різного виду сервіс. У нашої торгівлі є майбутнє!