16.10.2009 - Що готує нам нова Конституція?

2009 рік... Ми хочемо змін. Українці з хвилюванням слідкують за новинами передвиборчої кампанії, вдумуються в нові обіцянки кандидатів у президенти...але, мабуть, найбільше привертає увагу обговорення проекту Конституції. Адже нам, громадянам України, жити за цими законами.

Вади чинної організації публічної влади, зумовлені непродуманою конституційною реформою 2004 року, коли у президента було забрано низку вагомих повноважень, коли ми із президентської перейшли до парламентсько-президентської форми правління. Саме тоді було закладено конфліктність в організацію державної влади, порушено систему стримувань і противаг, розбалансовано виконавчу гілку. І сьогодні в Україні об`єктивно визріла необхідність оновлення Основного Закону.

Законопроект Конституції розроблено не під задоволення персональних або партійних інтересів та амбіцій. Він передбачає системне оновлення конституційного регулювання суспільних відносин в Україні.

Щоби більш доступніше роз`яснити нашим читачам про суть і завдання проекту Конституції президента України наш корреспондент звернувся із рядом запитань до заступника голови Чортківської райдержадміністріції з гуманітарних питань І.Стечишина:

- Пане Іване, у чому ж полягає суть конституційного оновлення?

- Проект Конституції, запропонований главою держави, покликаний збалансувати і стабілізувати владу, розширити представницьку демократію, дати поштовх до розвитку регіонів та місцевого самоврядування, покращити якість законотворчого процесу.

- І які ж головні пріоритети?

-  По-перше, консолідація суспільства, політична стабільність у державі та суспільстві, збалансований розвиток усіх територій; по-друге, посилення конституційних гарантій прав і свобод громадян, забезпечення їх реального захисту; по-третє, зміцнення статусу України як правової, соціальної держави, удосконалення системи "стримувань і противаг" в організації державного механізму.

Сама пропозиція створення в Україні двопалатного парламенту із одночасним зменшенням чисельності депутатів дозволить поєднати політичне і територіальне представництво.

- Це,  мабуть, буде першим кроком до європейських традицій?

- Так, звичайно. Хіба це погано? Адже більшість країн Європи є унітарними і мають двопалатні парламенти.

Президент України матиме прямий представницький мандат глави держави - гаранта суверенітету і територіальної цілісності. Його завдання - у взаємодії з парламентом гарантувати інституційну стабільність держави, здійснення реформ, визначення пріоритетів державної політики. Нова Конституція чітко розмежовує повноваження в організації виконавчої влади. Фактично збережено парламентський спосіб формування Уряду. Повноваження Уряду врівноважені відповідальністю перед парламентом і обох разом - перед народом. У законопроекті про внесення змін до Конституції України значна увага приділена забезпеченню ефективного балансу владних повноважень щодо гілок державної влади, а також органів місцевого самоврядування, що дозволить швидко ухвалювати та реалізовувати рішення і, водночас, убезпечить від узурпації влади та зробить її відповідальною.

- Що є запорукою єдності дій усіх гілок влади?

- Конституція підвищує відповідальність Уряду та сил, що його формують. Формування Уряду стане неможливим без затвердження програми діяльності.  Саме такий підхід стане запорукою єдності дій усіх гілок влади. Неспроможність призначити уряд та затвердити його програму означатиме розпуск нижньої палати та дострокові вибори. Натомість весь парламент зберігатиме дієздатність і Україні не загрожуватиме вакуум вищої представницької влади.

- Як на вашу думку, якою є нинішня Верховна Рада України?

- Фактично, це представництво кількох партій вождистського ґатунку. До того ж у  руках цього єдиного законодавчого органу і формування Уряду (виконавчої гілки влади), і одночасно судової влади. Відтак визріли підстави перейти до двопалатної побудови парламенту, причому зі зменшенням загального складу обох палат, порівняно з  нинішнім чисельним складом Верховної Ради України. Палата депутатів, будучи обраною шляхом прямих виборів за пропорційною системою, найбільш повно представлятиме політичні уподобання, інтереси всіх громадян держави. Сенат же має обиратися на прямих виборах за мажоритарною системою, що відбиватиме відповідні регіональні інтереси населення. Часткова постійна ротація його складу дозволить вважати, що Парламент, а саме Сенат, є постійно діючим органом (Палата депутатів може бути розпущеною).

- А щодо регіонів, що надасть місцевим владам повну відповідальність за справи на місцях?

- Позитивними наслідками для суспільно-політичного і державного розвитку України буде забезпечення представництва регіонів з акцентом на їх юридичній рівності в контексті завдання децентралізації влади в Україні та посилення ролі всіх регіонів; підвищення якості законотворення, забезпечення більш відповідального підходу щодо ухвалення парламентом рішень; проведення зваженої та послідовної політики щодо заміщення відповідних посад (насамперед суддівського корпусу) верхньою палатою парламенту. Існуючі державні адміністрації будуть виведені із системи виконавчої влади. Вони стануть інструментами нагляду за додержанням Конституції, законів, прав і свобод громадян. Безпосередньо з реформою місцевого самоврядування, пов`язана адміністративно-територіальна реформа, яка покликана впорядкувати питання адміністративного та територіального устрою України.

Основою і стрижнем демократичної організації влади має стати піднесення ролі місцевого самоврядування та делегування йому реальних повноважень. Це дозволить місцевій громаді взяти реальну відповідальність за стан справ у регіоні. Представницькі органи мають створити виконавчі комітети з відповідними повноваженнями. На місцевому рівні будуть діяти територіальні підрозділи центральних органів виконавчої влади. Виконкоми відповідатимуть за стан справ у регіоні, будуть підзвітні представницьким органам і перед людьми.

- Що зумовлює обрання президента України?

- Обрання президента зумовлює змістовний обсяг його конституційних повноважень. Саме глава держави, покликаний бути гарантом стабільності всього державного механізму, уособлювати та підтримувати авторитет влади у суспільстві. Пропонується зберегти конституційно-правовий статус президента України як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, забезпечення національної безпеки та правонаступництва держави, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина, доповнивши функцією забезпечення взаємодії державних органів та органів місцевого самоврядування. У цьому зв`язку планується подальший перерозподіл владних повноважень таким чином, щоб забезпечити повноцінний статус Кабінету Міністрів України - Уряду України, більшу самостійність його виконавської діяльності за умови належного забезпечення, насамперед парламентського контролю з боку Палати депутатів. Внаслідок збалансованості повноважень між обома палатами при запровадженні двопалатної його побудови, є об`єктивно обумовленим й зменшення належних главі держави важелів стримування у стосунках з парламентом.

- Яка стратегічна мета конституційного оновлення?

- Потрібно зазначити, що перетворення держави в систему, орієнтовану на людину, вимагає узгодженого здійснення комплексу реформ. До речі, на часі - судова реформа та реформа правоохоронних органів. А стратегічна мета - це максимально наблизити владу до громадян і змусити її виконувати головну функцію - служити людині. Необхідною складовою політичної реформи є реальне забезпечення, зокрема організаційними важелями, місцевого самоврядування. Питання про створення представницькими органами - обласними, районними радами своїх виконавчих органів та надання їм відповідних повноважень уже давно назріло. Є очевидним, що глибока політична реформа, пов`язані з нею адміністративно-територіальна реформа, реформа місцевого самоврядування, повноцінна судова реформа тощо вимагають зміни Конституції України. Таким чином, прийняття змін до Конституції України гармонізує стосунки між гілками влади, внесе політичну симфонію і стабільність у державі та суспільстві.

- Який механізм контролю суспільства за владою передбачено у проекті Конституції (зокрема, вплив через виборче право, а також контроль за поточною діяльністю обраних політиків)?

- У механізмі контролю суспільства над владою передовсім чільне місце належить інституту демократії, органічною частиною якого є громадянське суспільство, свобода слова й наявність опозиційної діяльності. У проекті Закону "Про внесення змін до Конституції України" запроваджено новелу, відповідно до якої держава сприяє утвердженню та розвитку громадянського суспільства (стаття 17). Відповідно до статті 18 законопроекту держава гарантує свободу політичної діяльності, не забороненої Конституцією України. Політичні партії в Україні сприяють формуванню і вираженню політичної волі громадян, беруть участь у виборах. Діяльність політичних партій ґрунтується на вільній конкуренції, повазі до демократичних цінностей.

 В Україні визнається право на опозиційну діяльність. Саме інститут опозиції загалом, а не лише парламентської, є тією "сторожовою собакою", яка відслідковує кожен крок влади і через відповідні механізми, в тому числі об`єднання громадян, засоби масової інформації, впливає на прийняття рішень. 

- Як Ви оцінюєте можливість внесення змін до Конституції до проведення президентських виборів?

- Переконаний, що останнє слово у цьому процесі залишається за народом, який є єдиним джерелом влади в Україні та єдиний може визначати та змінювати конституційний лад в Україні.

- При збереженні існуючої політичної системи, чи буде означати перемога на президентських виборах те, що обраний глава держави переформатує під себе політичну систему країни чи конфлікти між гілками влади будуть продовжуватися?

 - Формат політичної системи, її конфліктність, залежатиме не від того, хто буде главою держави, а від того наскільки справедливою та ефективною буде організація влади в Україні. Усі претенденти на пост Президента України нині погоджуються, що об`єктивно перезріла потреба конституційно-правової реформи, яка запропонує людям вільний вибір, а країні - європейський шлях розвитку у майбутнє.

Проте, кожен самодостатній політичний лідер і партія виходять з власних бачень щодо повноважень органів державної влади і на цьому будують своє політичне майбутнє. Існуюча в Україні державно-правова модель містить інститути і органи влади, функції яких є тісно переплетеними і взаємопов`язаними. Тому не може бути сприйнята ідея поділу влади на двох.

 - А як же цього уникнути?

- Уникнути цього можна публічним і відкритим обговоренням конституційних ініціатив. І лише так ми отримаємо інститут стабільної державної влади.

Коротко:

Ідеологія нової Конституції

Реформа системи публічної влади. Країні необхідна ефективна модель державної влади та місцевого самоврядування.

Ліквідація дуалізму у владі. Кожна гілка влади має чіткі повноваження і несе відповідальність за їх здійснення. Це викорінить конфліктність у системі державної влади.

Адміністративна реформа. Влада повинна бути наближеною до народу.

Децентралізація влади. Місцеве самоврядування повинно мати реальні ресурси для захисту прав та свобод людей, вирішення їх повсякденних проблем.

Делегування повноважень і баланс влади. Регіони захищатимуть свої інтереси через представника у парламенті.

Подолання політичної корупції. Українські партії, які є "фан-клубами однієї персони" мають перетворитися на європейські партії - відкриті та публічні.

Закон один для всіх.

Реформа судової системи. Треба запровадити відкриті конкурси на посади суддів, визначити систему підготовки суддів, обмежити повноваження голів судів. Вища Рада юстиції має стати відповідальним державним органом.

Запровадження    двопалатного    парламенту    забезпечить    країні політичну стабільність. Політичні шторми у парламенті не зможуть руйнувати діяльність  органів влади, залежних від Верховної Ради (НБУ, ФДМУ, СБУ, АМК).

Це крок до європейських традицій, оскільки більшість країн Європи є унітарними і мають двопалатні парламенти.

Виборець голосуватиме за всеукраїнську політичну силу і за представника території.

Жан-Жак Руссо називав законодавчу владу - серцем держави, а виконавчу - її мозком. Завдання нової Конституції - змусити серце і мозок працювати синхронно.