A A A
Розмір шрифта:  

 «Пізнання дитиною світу починається з пізнання людини, а людина відкривається перед дитиною в образі матері, батька і вчителя...», - писав В.Сухомлинський.

Перше тепло, ласкаву усмішку дитина приймає від матері, щиру турботу, підтримку - від батька. Летить час... Дітки підростають, і ось настає хвилюючий день - 1 вересня. Зі щемливим трепетом серця батьки доручають своє чадо вчителю. Невтамовні хвилювання! Чи буде дитині затишно у школі, чи отримає вона належну увагу, чи оволодіє складною шкільною програмою, чи буде для маляти навчання радістю... - все це залежить від першої вчительки, яка допомагає поглинути світ знань.

 

У сім`ї з`явився школярик-першачок! Сумнівно, чи хтось із нас (дорослих) достоту пригадає власні враження від перших днів у школі. І тільки заглянувши новоспеченим школярам у вічі, зрозуміємо важливість першого старту навчання.

Особливі хвилювання переживають і молоді вчителі, які перший раз переступають поріг класу і залишаються віч-на-віч з першачками. Для того, щоб перші дні дитини в школі не проходили проблематично (ні для школяриків, ні для молодих спеціалістів), на 4-му курсі педагогічних училищ проводиться практика-спостереження. Це дає можливість аналізувати організацію навчально-виховного процесу.

16 вересня 2009 року у Чортківському педагогічному училищі ім. О.Барвінського відбулася конференція за підсумками практики студентів 4 курсу «Перші дні дитини у школі», на якій викладачі та студенти поділилися своїми думками та враженнями.

Олена Войтович, заступник директора з навчально-виробничої роботи Чортківського педагогічного училища:

- На сьогоднішній день у Чорткові сформувалось 13 перших класів. Уперше сіли за парти 286 новобранців-школярів. Приємно зазначити, що наші студенти мали змогу поспостерігати за майстерним проведенням уроків справді асів своєї справи, вчителів, за плечима яких чималий досвід (Н.Петраш, М.Гончарук, Т.Соболєвої, С.Заболотної, Г.Калужняк, О.Кормило, Н.Мацелюх та інші).

Практика майбутнього вчителя має найважливіше значення у подальшій самостійній педагогічній діяльності. Кожен учитель повинен знати, що у першому класі діти піддаються серйозним випробуванням, прагнуть утвердити себе в новій ролі. Важливо створювати такі умови, щоб невдачі малюків спонукали їх до пошуку перемоги.

Людмила Матвіїв, студентка 4 курсу:

- Вступ дитини до школи - це різка зміна у житті та діяльності.

Змінюється денний розпорядок дитини, її соціальне становище. Основним видом діяльності першокласника відтепер стає навчання. Все частіше доводиться робити те, що треба, а не те, що захочеться. Засвоєння моральних норм і правил поведінки вимагають високого рівня розвитку спостережливості, довільного запам`ятовування, організації уваги.

Наприкінці тижня ми помітили, що увага шестирічок  відзначається певною стійкістю, вдосконалюється мислення, емоції стають сталими, формуються естетичні почуття.

Малюкам важко адаптуватися у новому ритмі життя. Тому вчителю неодмінно прикласти максимально умінь, щоби діти усвідомили, що школа - це не лише будівля, а - країна знань, яка завжди буде відкрита перед ними.

Ірина Волощук, студентка 4 курсу:

- Під час практики ми побачили наляканих, але загадкових першачків. Цікаво було спостерігати за братиком і сестричкою Вікою та Максимком Мицко, які одночасно стали першокласниками. Віка -  семирічного віку, а Максимкові виповнилось шість рочків. Ми відстежували, чим розвиток семирічної дитини відрізняється від розвитку шестирічної. Результат не забарився: Віка врівноваженіша, активніша, компанійська, їй навчання давалось легше. Максимко - дуже емоційний: то щиро і голосно сміється, а то плаче... Але у всьому сестричка допомагала братику, і хлопчик із уважністю став прислухатися до неї, підтягуватись у навчанні. 

Студенти нашої групи щиро вдячні за чудові уроки майстра своєї справи, вчителя 1 класу ЗОШ №7 Н.Мацелюх.

Галина Пухта, студентка 4 курсу 45 групи:

- Наша підгрупа мала змогу відвідати уроки класовода ЗОШ І-ІІІ ступенів №5 м.Чорткова Л.Черемшинської. Любомира Богданівна - вчитель від Бога. На її уроках панує тепла родинна атмосфера. Витає дух взаєморозуміння.

...Пролунав дзвінок. У тишу полинули слова вчителя, наповнені любов`ю та ніжністю. Діти зачаровані, уже і не говорили: «Я хочу додому!», «А я хочу в садочок!», «Де моя мамуся?».

Адже кожний день, кожний урок, кожна хвилина несли щось нове й цікаве.

Правду кажуть, вражень словами не передати. Ми, студенти, зрозуміли, що дитяча душа - це тонка матерія, яка міцніє від майстерності вчителя.

Марія Білик, студентка 4 курсу 41 групи:

- Уроки першого тижня в школі ми спостерігали у гімназії «Рідна школа» ім. М.Шашкевича. Відомо, що емоційне виразне мовлення є важливим чинником професії вчителя. Прийшовши на 1-ий урок до класовода Наталії Петраш, ми чекали на знайоме: «Доброго дня, діти! Сідайте...». Але все відбувалося незвично. Вчитель звернулася спочатку до «своєї краси - милих дівчаток», запропонувала їм сісти за парти, а потім - до «своєї сили та мужності - хлопчиків». Уроки проходили в ігровій формі, з яскравою та цікавою наочністю.

Мені випала нагода проводити у цьому класі урок на тему: «Хто ми?». І вперше я відчула та зрозуміла, що таке: «викладатись на всі 100». Тепер переконана, що обрала благородну професію, бо діти молодшого шкільного віку - це скарб, який потребує вишуканого обрамлення.

Віра Мальована, методист педагогічного училища:

- Спостереження за школярами у перший тиждень навчання є дуже важливим видом практики студентів випускних курсів. Воно дає відповідь на численні питання, які хвилюють кожного майбутнього педагога. Цей вид практики цінний ще й тим, що випускники мають можливість спостерігати за системою уроків, бачити наступність і результат щоденної праці вчителя. Студенти побачили, як урок за уроком, завдяки надзвичайно клопіткій роботі класовода, наповнюється і збагачується світ знань малечі; мали можливість спілкуватися з вчителями, котрі (як добрий друг) не тільки навчають, а й проводять ігри на перервах. «Після проведених уроків і голос хрипне, і втома бере, але душа співає. А найбільша радість - бачити допитливі оченята своїх учнів!» - почули ми від О.Смитанюк, учителя 1 класу школи-інтернат м.Чорткова.

Тетяна Лякуш