Минає 200 років як в обіймах Кременця народився огнистий Ангел Волині - поет Юліуш Словацький

З листів

„Я так далеко і не можу, як колись прилетіти до Кременця, вночі відкрити вашу фіртку, збудити дідуня, протягом хвилини удавати злодія, який вривається в дім, а вранці бути зустрінутим маминими слізьми. Щоб я дав за таку хвилину!.." - пише у листі з Парижа до рідного Кременця Ю.Словацький. Впродовж 20-літ мати і син прожили в розлуці та у безперервному єднанні при допомозі листування. Але як магнітом був притягнутий любов`ю, погляд Словацького до рідного міста - міста, де жила мама. Туга розлуки в подробицях і деталях малювала йому усі закутки Кременця: „Кохана мамо!.. Чи з твоїх вікон завжди видно Замкову гору - оцю гору, до якої я не раз пристосовував думку Сенкевича, що „вона переслідує людей, як сумління".

„Мамо, якби я помирав, то сказав би спалити і віднести тобі моє серце, бо його попіл нікому іншому не належить...". „Зараз при наближенні нового Різдва Христового, я хотів би, щоб хтось тут міг заспівати мені таку колядку, яку я чув останнього року, перебуваючи в Кременці". „Снилось мені недавно, що ходжу з тобою по гаю Черчі, що пахне мені конвалія. Що бачу полум`я цегелень і чую солов`їв... Серце летить до тебе. Прошу, читай Євангеліє і єднайся зі мною молитвою". „То не дивно, моя мамо, що я, який бачив стільки образів світу, може буду колись тихо спати на кременецькому цвинтарі під тінню черешеньки, що осіняє могилу бабуні. О, коли б так було!..".

Ці листи линуть з Парижа, Женеви, Дрездена, Флоренції до матері у Кременець. Мати і Кременець для Словацького - це синоніми, рідні, милі і до болю близькі почуття. Він, понад усе, любив Бога, матір і Кременець.

Словацький випередив час

Юліуш Словацький народився 23 серпня 1809 року у місті Кременеці на Тернопільщині, у родині професора польської літератури та риторики Вищої Волинської гімназії у Кременці Евзебіуша Словацького та Соломії Словацької з дому Янушевської. Тоді його матері було 17 років, а батькові - 36 літ. Рано залишився без батька. Коли хлопцеві виповнилося 9 років його мати вдруге виходить заміж за овдовілого професора Віленського університету Августа Бекю. Пізніше Словацький написав: „Пам`ятаю шлюб нашої матері, який відбувався в костелі ліцею о 9-й годині вечора. Була присутня невеличка кількість друзів. Побачивши мою матір в сердечних сльозах, я також розплакався".

Юліуш Словацький, як усі люди високої душі значно випередив свій час. І сьогодні ми сприймаємо поета як свого сучасника, вдячні йому за світло, яке він щоденно виробляв у собі, йдучи до Бога і прагнучи провадити цією дорогою своїх друзів - сучасних і майбутніх. Це світло його поезії, його духа - зробило Кременець містом паломництва усіх, „хто благородний" духом, хто любить поезію і поета. Сьогодні у Кременці створено музей Юліуша Словацького. Правдиво, народженням такого генія могло б пишатися не одне столичне місто... А оспіваний Словацьким Кременецький ботанічний сад, розбитий шотландським Діонісієм Міклером, під директоруванням професора Віллібарда Бессера впродовж 1804 - 1832 років був одним із відомих дендраріїв Європи, світу. Тут власне й була оселя дідуня Янушевського, батька матері, де зростав Юліуш.

Ангел Вогнистий Волині

Під такою назвою на базі загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів № 7 міста Чорткова відбулася літературно-музична композиція районного масштабу, приурочена 200 річниці Юліуша Словацького і підготовлена вчителем української мови та літератури Олександрою Печеринською при підтримці вчителів Любові Чхало та Галини Фандзиги даного навчального закладу та за участі вчителів та учнів місцевої недільної польської школи та українсько-польського товариства ім.Адама Міцкевича (голова Марія Пустельник), а також учнів ЗОШ № 7, гімназії „Рідна школа" та трьох студентів Чортківського педагогічного училища ім.О.Барвінського.

Атмосфера літературно-музичної композиції була наповнена автобіографічними відомостями Ю.Словацького у формі листування матері-сина. (У викладі вище використані матеріали, які були озвучені на даному заході).

Лунали пісні, інсценівки, поезія, танці. Організатори використали широкий пласт світлин, що пов`язані як з родиною Юліуша Словацького, так і з рідними його серцю місцинами.

Загалом, сама літературно-музична композиція була синхронною із вишуканою духовною творчістю самого Словацького. Хто був присутнім, кожен зізнавався, що отримав заряд умиротвореності, возвишеності та інтелектуального збагачення.

Як зазначила головний спеціаліст районного методкабінету відділу освіти Чортківської райдержадміністрації Ольга Данчак, даний захід відбувається в рамках українсько-польської співдружності та проголошення в Україні 2009 року - роком Юліуша Словацького. Враховуючи вагомість цієї дати, за її пропозицією, даний захід проведено на основі опорної школи, якою є ЗОШ № 7, для вчителів та учнів загальноосвітніх шкіл району. „Сьогоднішній захід вийшов дуже вдалим, ми не тільки збагатилися фрагментами творчості Юліуша Словацького, видатного польського поета і водночас нашого земляка, а й відпочили душею. Приємно, що на захід приїхали вчителі навіть із найвіддаленіших сіл району і переконана, їм було цікаво, проте, із усіх 43 шкіл району сьогодні були вчителі словесності із 30 шкіл, проігнорували колеги із окремих міських шкіл. Останнє не може не засмучувати, бо коли, бачиш, що знайшли час і можливість вчителі з Кривенького, Волі Чорнокінецької, то чому не могли знайти його вчителі ЗОШ № 5 та школи-інтернат міста?.." - зазначила Ольга Данчак.