19.03.2009 - Верховна Рада зробила спробу захистити громадян від сваволі банків

Днями  Верховна Рада прийняла Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо виконання рішень третейських судів)», яким суттєво звужується сфера компетенції третейських судів (законопроект № 1399). Прокоментувати значення цього закону «і плюс» попросила члена Правління Української Гельсінської спілки з прав людини Олександра Степаненка:

- Ставлення в мене двояке. Можу у чомусь помилятися, але здається, у розвинутих європейських демократіях третейський суд, арбітраж, суд присяжних досить успішно виконують свою місію забезпечення неупередженості та об`єктивність правосуддя. Хочу сподіватися, що колись так буде і в Україні. На жаль, поки що так у нас не сталося. І третейські суди - як зрештою і інші органи влади - у нас з легкістю потрапляють під контроль конкретних фінансово-політичних груп. Журналісти навіть нарекли деякі з них «рейдерськими судами». Сама по собі спроба відсторонити третейські суди від певних категорій справ, наприклад у банківській сфері, може негативно позначитися на міжнародному іміджі країни. А він і без того ... не дуже високий.

А от з позиції захисту прав клієнтів українських банків цей новий закон можна розцінювати як позитивний крок, тому що багато громадян тепер зможуть оскаржити рішення третейських судів, (наприклад, стосовно суперечок позичальників з банками про незаконне підвищення в однобічному порядку процентної ставки по кредитах в іноземній валюті).

Звернення громадян до приймальні УГСПЛ у Тернополі свідчать про те,  що комерційні банки третейське застереження включали чи в усі без винятку договори з позичальниками. З настанням кризи окремі банки безпідставно встановлювали своїм позичальникам (і навіть тим, що вчасно сплачують по кредиту!) підвищення процентної ставки по іпотечному кредиту на 3-5% річних у доларах! Як на мене, такі дії - не що інше, як  тихе піратство, неприхований грабунок. У правовій країні такого не повинно бути, ми ж начебто - ще не Сомалі... 

Люди пішли в суд по захист своїх прав - а їм говорять:  «Ні, Вам не до нас! Вам у третейський суд при Асоціації Українських Банків!» Роздивившись, а хто ж судить у тому третейському суді, можна зробити висновок, що половина суддів у ньому - начальники юридичних  відділів комерційних банків, колишні чи нинішні. Як ви думаєте, у чию користь буде рішення?

Тепер же, я сподіваюсь, і вкладники банків, і позичальники зможуть активніше звертатися до судів загальної юрисдикції, адже їхні права захищені у даному випадку нормами Цивільного Кодексу та Закону України «Про захист прав споживачів», які ніхто не відміняв.

Якщо ж національне судочинство не забезпечить гарантій їхнього права, і до Європейського Суду з прав людини можна дійти. Багато хто й доходить - прикрість лише у тому, що виконання рішень Євросуду на користь громадян наразі лягає додатковим тягарем на бюджет України, а не на кишені продажних чиновників.