і плюс

20.02.2009 - Сім футів під кілем

 

Дещо із щоденника бувалого моряка з Чортківщини

(продовження)



 

21 березня. Зранку довідався у 1-го помічника капітана, де ми знаходимося: біля острова Ямайка на вході у Карибське море. День сонячний. На палубі усі загоряють... Ніч також тепла, зоряна, видно Південний Хрест. Я в цьому рейсі бачу його вперше...

23 березня. У 4 год. 30 хв. вдосвіта пішли на рейд (тут уже стоять близько 40 суден), до берега ще далеченько. Видніється місто в вогнях, яке називається Криштабель. Навкруги зелені гори.

26 березня. Погідний день. На морі штиль. Наближаємося до екватора. На нашому судні повним ходом йшла підготовка до Свята Нептуна. Завтра після полудня розпочнеться святкування.

27 березня. У 4 год. 30 хв. за московським часом ми перетнули екватор. Святкували через 12 годин, о пів на 5 годину вечора.

Зібралася свита морського володаря, на честь якого влаштували дійство. І почалось... Розпинали на хресті усіх, хто тільки потрапляв під руки, вимащували зеленкою, брили тупими бритвами, купали у спеціально збитому до свята баці з дощок. Одне слово, Нептун веселився і глумився над нами, як хотів...

1 квітня. Вийшли з тропіків. Перетинаємо 25-й градус. Йдемо далі і далі вниз. Ввечері були збори. Повідомили, що район важкий і холодний, далеко від берегів Чилі.

2 квітня. З кожним днем стає все помітніше, що йдемо вже ближче до Арктики. Увесь час хмарно. Сонце виглядає рідко. Бриж більшає.

3 квітня. Зранку перетнули 36-й градус. Температура повітря 17 градусів. З`явилися альбатроси - великі білі птахи, наче гуси.

5 квітня. Після обіду перейшли на промисел. Навкруги є інші судна. Перший трап поставили на 47-х широтах. Через 3 години вибрали 40 тонн риби...

6 - 12 квітня. Риба йде дуже добре. На палубі - гора, всі бункери - повні. Ставрида є більш ніж півметра. Постійно працює підвахта. Я ходжу на підвахту з 16-ї до 20-ї години...

26 квітня. В океані - як тій пісні співається: вчора було гарно, нині - сумно й хмарно. Тільки ще вчора день був ясний, а вже сьогодні вночі штормило. Вийшла з ладу ЛТЕК. Цілий день дрейфуємо носом на хвилю, хитавиця страшна, аж дух забиває.

4 травня. Сьогодні ми відправляли додому листи. Ця справа для мене є дуже важливою, бо не можу терпіти без вісточки з дому, отже, і мої рідні без моїх також. А зараз я переживаю особливо, не маю спокою, душа болить, що вдома є недужі. Бідне наше з дружиною Олею мале часто хворіє.

В обідню пору дав додому радіограму - сильно переживаю. Мені приснився поганий сон. Як тільки о 20-й годині оголосили, що мені є повідомлення, я йшов у радіорубку зі страхом і одночасно з мольбою, лиш би усе було добре. Як тільки почув твій голос, Олю, що все добре і наш Олег поправляється, то з радості аж заплакав.

16 травня. Два місяці в рейсі, попереду ще чотири, найважчі. Червень - липень  тут зима, непокоять шторми. Зранку біжимо повним ходом проти вітру та хвилі. Така була хитавиця, що спати не було змоги. Гнались, як на пожежу. Була така сильна вібрація, що кожного разу здавалось, ніби все розлетиться. Це тисне на організм. Для мене ці дні - не життя, а мука. Погода - пекло, содом і гомора - сильна хитавиця, висока хвиля заливає, все ходором ходить. Настрій в кожного сумний. Важка доля рибалки.

17 травня. Риби мало, не вкладаємось в план. Хитавиця продовжується дальше. Як подивимось, що твориться із сусіднім судном, то страшно стає, а нами ж так само хитає.

Вже давно не мав листів з дому. Вічне чекання. А як важко воно дається. Живеш надією кожен день...

20 травня. Неділя. Найрадісніший день, тому що отримав 4 довгожданих листи за 2,5 місяці скитання. Ніхто не знає, як важко бути далеко від сім`ї і не мати змоги отримати звістки. Листи двомісячної давності, але радію кожному слову...

25 травня.  Дні - як з-під шаблону - такі однакові. Минуло 4 місяці, як з дому. А ще нема й половини рейсу. Здається вже вічністю. Сумую за всіма: за сім`єю, рідною землею, природою, - бо тут нічого не бачу, крім неба і води. Хочеться пригорнути до себе маленького сина, але поки що залишається тільки чекати та сподіватись...

1 червня. Перший день зими в цьому районі: південно-східна частина Тихого океану, Чилійський підрайон. Значно похолодало, лише 8 градусів, але небо ясне, над судном - Південний Хрест.

Дуже надокучають шторми. Район важкий, а ще 2 місяці тут працювати.

... Судно ходить по хвилях, як тріска. Океан в шторм страшний, вода ніби кипить. На горизонті - густі чорні хмари зі смугами. Молюсь, щоб це пекло минуло нас. Незабаром смугасті хмари нависли над судном, і вперше від початку рейсу випав град...

Роман Крижанівський


Опубліковано на сайті: http://iplus.net.ua
Пряме посилання: http://iplus.net.ua/index.php?name=news&op=view&id=1122