A A A
Розмір шрифта: Схоже райрада і міська рада побили горшки, та так, що, мабуть, черепки від цього двобою ще збиратимемо довго. А причиною цьому стали досить ласі, як на мене, будівлі - міжшкільний навчально-виробничий комбінат, палац позашкільної роботи та дитяча музична школа. У чому суть проблеми - будівлі належать міській раді, а перебувають у них установи, засновником яких є районна рада. То ж остання зажадала заволодіти і цими будівлями, аби міська рада віддала їх у безоплатну власність, тобто задарма. Депутати міської ради вивчивли і довели, що Бюджетний кодекс не забороняє засновнику фінансувати свої установи і навіть проводити ремонтні роботи, лише не дозволяється фінансування цих установ з двох бюджетів, у даному випадку - з міського і районного. Тоді на арену спорів виступило інше питання - опісля рішення районної ради про розмежування державного майна і комунальної власності за 1993 рік, Чортківська міська рада не оформила документів на право власності.

 

Інвентарбюро дало довідку, що таких документів у неї немає. Відтак Чортківська міська рада звертається до Державного архіву Тернопільської області і їй надають її свідоцтва на право власності на ці об`єкти за 1949, 1950 роки, які ніхто не відмінив. Тобто за терміном давності такі документи були не в інвентарбюро, а в державному архіві. То ж на основі цього міська рада міняє свідоцтва на право власності старого зразка на свідоцтва і графічні матеріали нового зразка, але це сталося кількома днями пізніше, як відбувалася сесія Чортківської районної ради. Дана сесія райради постановила відмінити своє рішення від 1993 року. Перед початком цього головуючий на сесії Р.Чортківський говорив довго і переконливо:

"... 1 червня 1993 року своїм рішенням Чортківська районна рада затвердила перелік майна, що передається у власність районної, міської, селищної та сільських ард народних депутатів майно, що перебувало у державній власності. Згідно цього рішення дані об`єкти, які ми сьогодні розглядаємо, - Чортківський міжшкільний навчально-виробничий комбінат професійної орієнтації учнів м.Чорткова Тернопільської області, палац позашкільної роботи, колишній палац піонерів, Чортківська станція юних техніків - теперішня назва Чортківський районний центр науково-технічної творчості для дозвілля учнівської молоді, школа естетичного виховання - Чортківська державна дитяча музична школа були передані у комунальну власність Чортківської міської ради, але з тих пір, коли було прийняте дане рішення, до сьогоднішнього дня Чортківська міська рада не прийняла ці об`єкти у свою власність. Я ще раз хочу наголосити: ми передали цілісні майнові об`єкти рішенням районної ради. Куди входять ті організації, які розміщенні у даних об`єктах, майно, заробітна плата, усе фінансування і так далі. До сьогоднішнього дня ці цілісні майнові об`єкти не прийняті. У нашої міської ради немає правоустановлюючих документів, немає інвентарних справ, про що свідчить довідка з інвентарбюро, яка була надана на день, коли наша комісія розглядала це питання. Інвентарних справ не було, свідоцтв на право власності немає. Є свідоцтва десь знайдені старі на право власності, але лише за 1950-й рік. На сьогоднішній день, коли держава стала наново переглядати усе майно і встановлювати, якої воно власності, правовстановлюючих документів немає. Чортківська районна рада на протязі цього періоду з районного бюджету фінансувала ці об`єкти, проводила ремонтні роботи об`єктів і утримувала ці організації... Бюджетний кодекс чітко розклав по місцях, що фінансується позашкільна освіта з другого кошика районного бюджету (не з першого, так як до прикладу шкільна освіта, медицина, культура тощо). Оскільки з другого кошика у районному бюджеті коштів немає, то ми, по-суті, депутати районної ради, брали гріх на душу і фінансували ці заклади з першого кошика. Кошти завжди брали в освіти, ущемляли трохи шкільну освіту, щоб дати кошти на позашкільну. Оскільки на освіту виділяється коштів з районного бюджету найбільше, ви бачили, що усі школи у нашому районі знаходяться у досить достойному стані, і зараз проблем із фінансуванням шкільної освіти немає. Музична школа фінансувалася через відділ культури Чортківської райдержадміністрації, так повинно бути, це цілком законний шлях.

А зараз ми хочемо, щоб були розставлені крапки "над і", щоб все фінансувалося так як "положено" згідно законодавства. Ми маємо приклади на території Чортківського району закладів іншої власності. До прикладу - інститут підприємництва і бізнесу - є державною власністю. І ніхто не піднімав питання, чи це законно чи ні. Хоч будівля є на території міста - віддали у державну власність... (таких прикладів головуючий навів кілька - Авт).

Сьогодні, навіть, немає мови, що колективи установ, про будівлі яких зараз йде мова, фінансуються з районного бюджету. Ми б хотіли, щоб ці колективи розвивалися, щоб наші діти туди ходили набувати знань. І тому це питання поставлено на сесії районної ради. Є рішення, яке б я дуже хотів, щоб депутати районної ради підтримали.

Перш ніж перейти до розгляду цього питання на сесії районної ради, воно вивчалося спеціально утвореною комісією. Ми проводили у цьому залі спільне засідання депутатських комісій районної ради, брали участь дві комісії - з питань бюджету і з питань власності, запрошувалися компетентні люди з обласної ради, які займаються комунальною власністю і які були не на одному суді по закладах з комунальної власності і на сьогоднішній день володіють цими питаннями. Вони піднімали первинні документи. Ця комісія прийшла до єдиного висновку, що, на сьогоднішній день, ці об`єкти не мають власника. Районна рада ніби-то їх віддала у 1993, а міська рада не прийняла їх до сьогоднішнього дня. Але оскільки фінансування, призначення керівників, управління цими закладами здійснювалися районною радою, тому виноситься сьогодні на сесії питання, щоб внести поправки до рішення районної ради за 1993 рік. Ці рішення є у вас на руках, а я тільки зачитаю постановляючу частину. (Головуючий зачитав постановляючу частину - Авт).

... Тобто, мова йде про рішення Чортківської районної ради, за 1993 рік, котре приймалося на виконання Постанови Кабінету Міністрів від 5 листопада 1991 року під № 311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю", тоді йшлося про таке розмежування, аби усе привести до відповідності. У даній постанові йдеться: "Затвердити перелік державного майна України, яке передається до власності адміністративно-територіальних одиниць комунальної власності, що додається. Установити, що державне майно України, крім майна, яке належить у комунальній власності, є загальнодержавною республіканською власністю". (Міська рада стверджує, що ці будівлі належали до комунального майна - Авт).

Однак чи має стосунок сам факт розмежування власності у 1993 році, який на цьому сесійному засіданні райрада узялася відмінити, з тим, чи має документ на право власності на дані будівлі мерія. Хто уважно прочитав виступ головуючого на сесії райради, не міг не помітити розбіжностей у тому, що спочатку головуючий стверджує, що міська рада не виготовила документів на правоволодіння даними об`єктами, а потім побіжно зазначає, що у мерії є свідоцтва на правовласності на дані будівлі, але старі - 1950 року. То виникає запитання: то вони є взагалі чи їх немає? А коли є старі, то чому їх до цього часу ніхто не ліквідував, коли вони нічого не важать? Це виходить, коли ви володієте свідоцтвом на право власності 1950-го року на свій будинок, а тепер - 2008-й рік, то воно застаріле і ваш будинок уже не ваш? Дивно, чи не так? А коли на цю ситуацію поглянути з іншого боку, то, коли у міської ради є свідоцтва на право власності на спірні об`єкти ще з 1949, 1950-х років, то чому районна рада у 1993 році при розмежування власності їх передавала міській раді? Вважаю, коли щось передавати, то треба це мати. То може і справді рішення 1993 року не має ваги і його треба відмінити? Втім, це моя особиста думка. Можу помилятися.

Але дивує й друге, коли заклади позашкільної освіти фінансуються, за словами головуючого, з "другого кошика", то що, коли передадуть ці будівлі у власність районної ради, вони фінансуватимуться "з першого"? Ось, я до прикладу цього не розумію, хоч що кажіть. А ще мене з кожним разом дивує, чому це все так форсується, чому такий поспіх?..

Однак з огляду на депутатів райради, одразу ж впадало у вічі, що усі вони налаштовані рішуче і схоже відповіді на ті запитання, що ми поставили собі, вони вже "розв`язали". Правда одразу ж після виступу головуючого на сесії виступила депутат Мрія Горбаль: "... Я хочу довести до відома депутатів, що мова не так стосується цілісного майнового комплексу, як боротьби йде за споруди. Щодо фінансування, то ми змушенні фінансувати колективи цих установ, бо вони є нашими, районними. Ось подивіться, постановою Кабінету Міністрів № 311 було прийнято розмежування власності, згідно цієї постанови - 1 червня 1993 року районна рада розмежовує майно - одне міській раді, інше - районній. Це було на виконання постанови і ми не маємо права це скасовувати і вилучати в міської ради її майно. Це - по-перше.

По-друге. Міська рада ніколи не заперечувала і не заперечує, аби ці колективи працювали у даних будівлях і здійснювали поточні ремонти, тим більше, що вони надані їм у безплатне користування.

На моє переконання, ми маємо приймати рішення згідно чинного законодавства. А дане рішення про відміну рішення 1993 року, коли підтримає депутатська більшість, вважаю протизаконним".

Однак колеги по депутатському корпусу демонстрували свою нетерплячість і бажання уже проголосувати вигуками із зали. Відтак депутат М.Горбаль зазначила, що було б цілком резонно запросити до мікрофона міського голову І.Билицю, котрий на той час сидів у залі. Невдоволені зітхання знову заполонили простір сесійного залу райради. Однак І.Билиця, не чекаючи згоди, таки вийшов на трибуну і став намагатися переконати депутатів райради на свою сторону. Але заздалегідь було видно, що марна справа - депутати райради уже визначилися, хоча більшість з них мешканці самого міста. Але треба зазначити, що не всі виступи депутати сприймали упереджено. Виступ депутатки В.Дмитрів, котра є педагогом палацу позашкільної роботи, і висловлювала позицію депутатської більшості, а відмінити рішення райради з 1993 року щодо розмежування власності на виконання постанови Кабміну від 5 листопада 1991 року під № 311, - колеги сприйняли схвально.

Далі депутати приступили до голосування. Рішення пройшло за біьшістю голосів. Депутатська фрауція БЮТ не голосувала за дане рішення.

Можливо міський голова не міг "розігнатися" у часі свого вищевказаного виступу, бо буквально за пару кроків стояло питання затвердження районного бюджету виділення дотації міській раді. Міський голова у ролі прохача, мовляв, дайте дацію, - немає коштів навіть на зарплату, доведеться закрити дитячі садочки - промовляв до депутатського корпусу. Трохи обговоривши це питання, зберігаючи інтригу, бюджетна комісія констатувала що під час попередніх підрахунків не врахували кошти за освітлення верхнього спортзалу Дитячо-юнацької спортивної школи, де за місяць набігло електрики на 24 тис.грн. Сума кругленька. То ж чи вони зможуть надалі утримувати такий дороговартісний зал в плані забезпечення електроенергією. Відтак депутати райради нагадали, що місто Чортків таки належить до району і більшість з них тут проживає, то надійшла відповідна пропозиція від депутатки В.Дмитрів надати дотацію міста, дитсадки мають працювати. Проголосувавши, депутати райради і виділили місту дотації на 100 тис.грн. Однак після того, коли було проголосовано, депутат Л.Хруставка (перший заступник голови Чортківської райдержадміністрації) зазначив, що він не хотів про це говорити перед тим, коли вирішувалося доля дотацій міській раді, однак не можна проминути й те, що й сама міська рада повинна працювати над наповненням свого бюджету, адже наша мерія недобрала 400 тис.грн. власних податків і надходжень.

Сесія райради ще тривала, але на 18 грудня було назначено сесійне засідання Чортківської міської ради, котре взяло початок опісля розгляду вищезазначених питань райради.

Леся Легіт