Від селища Заводського, або, як звикли ми його називати - Цукрового, до Чорткова лише пару кілометрів. Одним словом - рукою подати. Будувалося селище на початку 70-х із звиклою гігантоманією радянської доби: потужний завод цукроваріння і поряд – житловий масив, де усе промовляло про зручність – дитсадок, школа, лікарня – поліклініка, чудовий будинок культури, торговий центр, кафе тощо. А довкола житлових будинків – насадження плодових дерев. Раніш тут був своєрідний райський куточок, де панували затишок і краса. У той час, коли Чортків уже давно відчував проблему із якісним водопостачанням, а про гарячу воду чортківчани могли тільки мріяти – у селищі цукроварів було безперебійне водопостачання із омріяною для нас гарячою водою. А ще більше комфорту додавали довколишні лісові насадження, які вабили грибників та прихильників відпочинку на лоні природи.
(16930)
(8)