22 грудня було приємно морозяним днем, який мимоволі налаштовував на лірику. А коли ще додати, що він припадає на час очікування народження Христа, то серце просить лірики духовної.

Чортківській громадській екологічній організації "Зелений Світ" минає 10 років. Для громадської організації - це сумарність невдач і перемог, що акумулюється в досвід. Це шлях, який крок за кроком пройдено, тому спогад є не даниною історії, а символом єдності усіх членів і симпатиків організації та поштовхом до нових безперервних кроків уперед.

У цей важливий для кожного християнина час ми зустрілися і повели бесіду із людиною, яка усе своє життя всеціло поклала на вівтар служіння Господу. Знайомтесь - це парох костелу Станіслава в Чорткові отець Дмитро Андрійчин ОР.

Останнє сесійне засідання Чортківської районної ради було дванадцятим. І в цьому відчувся дух Новоріччя, адже магічне число 12, одночасно позначає кількість місяців у році і заповітну годину вечірнього 31 грудня, коли переступаємо межу від старого до нового.

Школа - це не тільки довгі години уроків, крики в класі, бійки задеркуватих хлопців і тимчасові наклепи зі сторони вчителів. Інколи тебе попросять залишитися прибирати в класі чи підмести шкільну територію - це урок домашнього (хатнього) господарства; намалювати стінгазету чи новорічний плакат - основна раннього мистецтва. Показати себе зі всіх сторін відкрити талант і доказати, що ти вартий гроша - справа нелегка. Постійні невдоволення однокласників, насмішкуваті обличчя літніх вчителів, які навпаки повинні були б навчати життя, набридають уже з перших днів у першому класі.

1-ше грудня - Всесвітній день профілактики та боротьби зі СНІДом. Цього року в Україні він проходив під гаслом: "Хай твоє серце б'ється". СНІД - страшна хвороба, яка торкнулась практично всіх сторін діяльності людей: економіки, моралі, прав людини, медицини, культури.

Візиту голови Тернопільської обласної держадміністарції Юрія Васильовича Чижмаря до Чорткова чекали довший час. На позаминулім тижні йшлося про те, що він відвідає Чортків, проведе прийом громадян. Уже й час і день було назначено. Та обласного чільника терміново викликали до Києва. Зустріч не відбулася. Прийом громадян проводив його заступник П.Б. Вовчук.

З Надею ми не бачилися давно. Літ п'ятнадцять - це точно. Але - побачившись випадково на вулиці, - одразу ж, хоч дещо несміло, впізнали одна одну. Вона переповіла, що тепер проживає у місті Хмельницькому, видала свої дві збірки: одну публіцистичного жанру, другу - поетичну. В Чорткові Надя була недовго, опісля смерті матері пройшов термін, коли необхідно владнати паперові справи. Відтак ми домовилися про зустріч з Надією Володимирівною Полянською. Зустрілися. Я про це не пошкодувала. Сподіваюся, читачі - також. А моя співрозмовниця того ж дня поїхала до Хмельницького.

Микола Горбаль належить до тієї кагорти дисидентів-шестидесятників, які не зламалися у затінках таборів. Він - видатний активний учасник гельсінського правозахисного руху, його декілька разів заарештовували, засилали і прагнули зламати. Але він не зламався. У своїй книжці "Один із шістдесяти" він подає безліч цікавих інформацій про способи боротьби органів КДБ із інакомислячими у 60-ті та 70-ті роки.